Світ змінюється, і з ним змінюються загрози, що стоять перед європейцями. Ральні ризики можуть призвести до кризи будь-якої миті. Щоб гарантувати безпеку громадян, Європейська комісія представила нову стратегію підготовки, яка має зробити Європу стійкішою до надзвичайних ситуацій. Одним із ключових пунктів цієї стратегії є рекомендація громадянам мати запас їжі, води та необхідних речей на щонайменше 72 години.
Це допоможе уникнути хаосу в перші години або дні після катастрофи, коли екстрені служби лише починають діяти. Влада ЄС наголошує, що такі базові заходи можуть врятувати життя.
Навіщо запаси їжі?
Пандемія COVID-19 та війна в Україні показали, наскільки світ є нестабільним. Проблеми з постачанням, енергетичні кризи та інші непередбачувані ситуації можуть виникнути раптово. Саме тому ЄС прагне підготувати громадян до можливих криз, які можуть торкнутися кожного.
“Ми живемо в епоху глобальної нестабільності. Європа повинна бути готова до будь-яких викликів – від природних катастроф до кібератак. Наші громадяни, уряди та підприємства мають отримати необхідні інструменти для запобігання кризам і швидкого реагування, коли вони настають”, – заявила Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії.
Що це означає для звичайних громадян?
Рекомендація мати запас води, їжі та ліків на 72 години – це лише частина великого плану ЄС щодо забезпечення стабільності та безпеки. Окрім цього, влада планує впровадження систем раннього оповіщення, які дозволять громадянам швидко реагувати на загрози.
Українці добре знають, наскільки важливо знати алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації. Чіткий план та завчасна підготовка можуть допомогти уникнути паніки та врятувати життя.
Основні напрями нової стратегії ЄС
Стратегія підготовки включає 30 ключових заходів і детальний план дій. Основні з них:
1. Захист критично важливих секторів
- Запровадження мінімальних стандартів підготовки для лікарень, шкіл, транспортних систем та зв’язку.
- Посилене резервування критично важливого обладнання та матеріалів.
- Поліпшення стійкості до кліматичних змін, включаючи забезпечення водних ресурсів.
2. Підготовка населення
- Заохочення громадян до створення запасів на випадок надзвичайних ситуацій.
- Інтеграція уроків з підготовки до криз у навчальні програми шкіл.
- Впровадження “Дня підготовки ЄС” для підвищення обізнаності про надзвичайні ситуації.
3. Посилення координації під час криз
- Створення “Центру кризового реагування ЄС”, який забезпечуватиме швидку взаємодію між державами-членами.
- Підвищення ефективності співпраці між цивільним та військовим секторами.
- Регулярне проведення навчань, що об’єднують сили цивільного захисту, поліції, медицини та пожежників.
4. Кібербезпека та протидія гібридним загрозам
- Впровадження європейської системи попередження про кібератаки.
- Розширення співпраці з НАТО щодо безпеки у кіберпросторі та критично важливих інфраструктур.
5. Співпраця з бізнесом
- Створення робочої групи для співпраці державного та приватного сектору.
- Розробка планів забезпечення підприємств необхідними ресурсами у разі кризи.
Читайте також:
