Після повернення наприкінці листопада з України віцепрезидентка Європейської комісії Вєра Йоурова підсумувала візит, і високо оцінила рішучість українців у боротьбі з корупцією. В Києві вона зустрілася, зокрема, з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим, народними депутатами та представниками антикорупційних органів.
“Ми чули від прем’єр-міністрів Словаччини Роберта Фіцо та Угорщини Віктора Орбана, що Україна нібито є “найбільш корумпованою країною у світі”. Я хотіла побачити це особисто, побачити це об’єктивно. І маю визнати — це неправда”, – сказала Йоурова для ЧТК після повернення з української столиці. “Я побачила дуже рішучих людей, які хочуть змінити свою країну не для Брюсселя, а для себе”, – додала вона.
Йоурова розповіла, що після приїзду в Україну згадала період, коли Чехія, з якої родом Йоурова, сподівалася приєднатися до Євросоюзу, а Прага намагалася виконувати всі умови, висунуті Брюсселем. “Ми робили це в мирний час. А вони роблять це у воєнний час”, – відзначила вона, додавши, що тут чітко почула рішучість раз і назавжди покінчити з корупцією з вуст очільників держави та неурядових організацій. «Звичайно, попереду ще багато роботи, але вони закладають фундамент для стабільної та постійної антикорупційної системи», – зазначила Вєра Йоурова.
Йоурова: Україна бореться із корупцією
“Порівняно із 2017 роком я зараз у зовсім іншій країні”, – заявила єврокомісарка вже після візиту в Україну. Загалом вона, головним чином, оцінила прогрес, якого країна досягла за цей час у боротьбі з корупцією, повідомляє Чеське радіо. “Вірю, що лідери пояснять свої позиції, і результатом буде рішення про постійну підтримку України”, – сподівається вона у зв’язку з можливістю вступу України до Євросоюзу. «Я задоволена станом, який є зараз. Тому що я бачу, що ведеться дуже інтенсивна робота над справді надійною системою боротьби з корупцією, яка включає як запобігання, так і репресії, — хвалить українські реформи Йоурова. – Україна вже далеко просунулася в цьому плані».
Крім системи, за її словами, в Україні змінюється і менталітет. «Кілька років тому у мене було враження, що вони проводили реформи тільки тому, що цього хотів Брюссель, — описує вона. – Сьогодні ситуація зовсім інша. Я думаю, українцям набридла стара Україна. Вони хочуть нову систему, де буде більше справедливості, прозорості та розуміння того, куди йдуть гроші із державного бюджету».
Боротьба із хабарництвом також є однією із критеріїв переговорів про членство в Європейському Союзі. «Ми хочемо, щоб вони збільшили кількість людей в антикорупційній команді. Щоб було достатньо детективів і людей, здатних розслідувати дуже витончені фінансові злочини, які часто відбуваються в онлайн-просторі», — зазначає Йоурова.
Ще одна умова – припинення олігархізації в національній політиці. «Ми хочемо, щоб вони усунули людей, які за роки накопичили величезну фінансову та політичну владу. Щоб розпочали справді масштабні розслідування як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях», – описує вона умови. Зазначені заходи мають призвести до підвищення довіри громадян до інституцій та держави.
Агресор заплатить
Україна не єдина країна, яка претендує на вступ до Європейського Союзу. Однак через воєнний стан є побоювання щодо упередженості переговорів. «Ми не давали Україні жодної “дикої карти” чи привілеїв для швидшого входу. Ми міряємо всіх однаково — Сербію, Боснію, Україну чи Молдову», – спростовує припущення Йоурова. «Україна дозріла для переговорів».
У зв’язку з воєнним станом підтримка України також є темою, яка обговорюється на європейській платформі. “Вірю, що лідери пояснять свої позиції, і результатом буде рішення про постійну підтримку України”, – сподівається вона. «Це не тільки війна, яку ми маємо зовсім близько. Ми також чітко даємо зрозуміти, що агресор не може просто так напасти на іншу країну».
Підтримка України — в інтересах Європейського Союзу та її безпеки. Українці дуже вдячні за будь-яку допомогу. Свою подяку висловили і представники держави під час зустрічі з єврокомісаркою. «Я не почула жодної скарги, що підтримка була недостатньою. Навпаки, була дуже велика вдячність і Євросоюзу, і мені, і чехам», – зазначає Йоурова.
Найбільше занепокоєння наразі викликає розвиток американської політики. Там є загроза суттєвого обмеження фінансової допомоги Україні. Йоурова також говорила з українськими чиновниками про використання прибутків від заморожених російських активів для підтримки відновлення України. Вона сказала, що в цьому контексті необхідно знайти рішення, яке буде відповідати міжнародному праву. Щоб знайти його, Єврокомісія зараз працює і співпрацює з американськими представниками, зокрема з міністром фінансів США Джанет Єллен. До кінця року це питання має стати зрозумілішим.
Обнадійливим є обговорення планів фінансування відбудови України після війни. «До кінця року ми повинні затвердити правила використання доходів від заморожених російських грошей і активів. Ми дотримаємося того, що є логічним і чого очікують люди. Щоб той, хто руйнує і спричиняє лихо, теж і заплатив. Ми готуємо таку систему і такі правила, щоб це неможливо було юридично оскаржити», – обіцяє Йоурова.
Орбан на перешкоді
На початку листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори про вступ України до ЄС. Проте, за її словами, необхідно, щоб країна, яка вже понад рік протистоїть російській військовій агресії, продовжувала проводити реформи. Пропозиція виконавчої влади ЄС все ще повинна бути одностайно схвалена президентами та прем’єр-міністрами країн-членів ЄС на грудневому саміті. Це може стати проблемою, бо уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана попередив, що блокуватиме ключові рішення щодо України і взагалі процес євроінтеграції України. Згідно з листом Орбана до президента Європейської ради Шарля Мішеля, Будапешт спочатку хоче почати «стратегічну дискусію» щодо подальшої підтримки України. В Угорщині вважають Україну непідготовленою до вступу до ЄС, що це питання потрібно зняти із порядку денного.
Йоурова заявила, що не хоче передбачати, як завершиться саміт. Тепер це залежить від глав урядів і держав. “Але я була б розчарована, якби саміт не прийняв цього рішення”, – сказала вона.
У своїх застереженнях Угорщина зазначає, наприклад, відсутність закону про захист меншин. На Закарпатті в Західній Україні проживає близько 150 тисяч етнічних угорців. За словами віцепрезидентки ЄК, цей закон уже в парламенті. Очевидно, українців надихнула Румунія, де також проживає велика угорська меншина. “Однак я не буду прогнозувати, буде Віктор Орбан задоволений цим законом”, – додала вона.
Читайте також: Йоурова високо оцінила антикорупційні зусилля України, але є ще над чим працювати
