При відмові у отриманні або продовженні терміну дії дозволу на тривале або постійне проживання важливо діяти чітко і швидко. Так звана “відмова у побуті” може стати проблемою, адже нові посвідки на проживання наразі не видаються.
До категорії “дозвіл на тривале перебування”, чеською “dlouhodobý pobyt” належать, наприклад, посвідки на проживання з метою працевлаштування, навчання, воззʼєднання сімʼї, ведення бізнесу тощо. Такі посвідки дозволяють перебувати у Чехії довше ніж 90 днів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, нові посвідки на тривале перебування у Чехії не видаються. Консульські установи Чехії в Україні не приймають заявки на видачу нових віз і дозволів. Натомість, українці мають право отримати візу тимчасового захисту або толерантності.
Втім, на території Чехії наприкінці січня 2022 року проживали близько 108 тисяч українців із посвідками на тривале перебування у Чехії. Такі громадяни України можуть продовжувати дію посвідки або подати заявку на отримання ПМП (постійного місця проживання). Важливо зробити це правильно, адже відмова у посвідці означає, що такі українці зможуть отримати лише візу толерантності, не тимчасового захисту.
Разом із адвокаткою Оксаною Різак розглядаємо, на що звернути увагу у першу чергу, якщо загрожує або була видана відмова у дозволі на тривале або постійне перебування у Чехії.
— Якими мають бути перші кроки людини при відмові, та які терміни важливо не пропустити?
Можлива відмова та seznamení
— Я би почала з того, що перед видачею негативного рішення (відмови — ред.) іноземець завжди отримує лист від міністерства внутрішніх справ, який називається “Výzva k seznámení s podklady pro vydání rozhodnutí”. Слово “seznamení” означає ознайомлення. Багато іноземців реагують на цей лист наступним чином: “Добре, міністерство мені надіслало інформаційний лист, що я можу ознайомитися зі своєю справою. Але ж це не відмова, мені не потрібно ознайомлюватись”. Це неправильно.
Поняття “seznamení” відрізняється від поняття “nahlížení” — це два терміни, які використовуються у процесі. “Nahlížení” — це вольовий акт заявника, це означає, що заявник просить надати цому справу для ознайомлення з її обсягом. Але коли міністерство внутрішніх справ самостійно ініціативно пише вам листа, інформуючи, що у вас є право на ознайомлення з матеріалами справи, ми вже розуміємо, що наслідуватиме негативне рішення, відмова у візі.
І саме цей крок “seznamení” є наче останньою зупинкою, коли можна виправити ситуацію. Я обов’язково рекомендую провести цю процесуальну дію та зробити те, що вказано в листі, а саме: подзвонити і зарезервувати термін і час, прийти, сфотографувати на телефон весь обсяг справи і ще раз уважно подивитись, у чому може бути її недолік.
— Я свого часу двічі ходила на таку процедуру, і мені просто видали всі ті ж документи, які я подавала. І не сказали, що саме з ними не так.
— Правильно, тому що міністерство внутрішніх справ не має за завдання надавати іноземцю підказки. [Існують стандартні закономірності.] Наприклад, якщо ми говоримо про довгострокове перебування з метою воззʼєднання родини чи ведення бізнесу, то у багатьох випадках виникає проблема з недостачею фінансових резервів. Могло бути так, що міністерство надсилало листи з інформацією про те, що вони вбачають цю проблему у заявці. Якщо людина додає необхідні документи, а міністерство згодом все ж надсилає запрошення на “seznamení”, то це сигнал — у міністерстві не були задоволені тим, як заявник вирішив недоліки заяви.
— Припустімо, я ознайомлюсь зі своєю справою та буду мати певне уявлення, що могло не сподобатись міністерству. Я ще матиму шанс виправити недоліки?
— Звісно. Під час дії “seznamení” вам надається протокол для підпису, а наприкінці протоколу є місце для вашого “vyjádření” (з чеської заява, висловнення думки — ред.) стосовно даних матеріалів. Це простір для того, щоб заявити: “Я побачив, ознайомився і ось що я хотів би сказати”. І тут я всім раджу письмово прописати своє становлення до справи. Наприклад: “Я надішлю певні додаткові документи протягом тридцяти днів”. Ви маєте право сказати, що хочете надати свою письмову реакцію, але потребуєте для цього додатковий час. Адже це дійсно правда, що мало коли іноземець без фахової підготовки зрозуміє одразу та без підказки, у чому все-таки проблема.
— Тобто ми пишемо це “vyjádření” та ідемо шукати адвоката.
— Це ідеальний варіант, так. Ви пишете “vyjádření” та отримуєте іще час [аби спробувати виправити ситуацію]. Коли ви дивитесь на справу — і навіть не на ті документи, які зібрали ви, а на те, які дії були зроблені зі сторони міністерства, — ви можете провести узагальнений аналіз.
Наприклад, у випадках класичного дозволу на постійне перебування, міністерство до справи прикріплює довідку про прорахунок кількості днів прожитих у країні. Значить, їх може не влаштовувати, що я не довела, чи знаходилась все-таки тут у Чехії в період від 1 березня до 1 червня. Якщо у мене в паспорті немає штампу про перетин кордону, значить я повинна знайти допоміжні документи чи докази того, коли я все-таки приїхала на територію Чехії, і що я виконала вимогу необхідної кількості днів для реєстрації постійного місця перебуваня.
У випадку заяви на отримання так званих “робочих карт”, наприклад, ми можемо побачити, що Міністерство проводило контроль роботодавця, і можлива відмова через певні недоліки на стороні роботодавця.
— Навіть якщо максимальний становлений законом термін для розгляду справи спливає, скажімо, завтра — ми все одно можемо написати таке “vyjádření” і просити додатковий час для надання документів?
— Так, ми як учасники процесу також маємо право взяти достатньо часу, щоби зорієнтуватись. Процедура “seznamení” є дуже важливою, адже ми можемо зробити останній крок. Його не варто робити поспішно і не варто робити самим абияк. Потрібно зробити це обдумано, адже вся інформація, яку ви вкладете у справу, залишиться і буде за вами тягнутись і надалі.
Видана відмова та апеляція
— А якщо людина все-таки не знала про важливість “seznamení”, не скористалась цією можливістю, і отримала відмову у візі?
— Коли приходить відмова, треба, перш за все, зорієнтуватись у термінах і зрозуміти, як розрахувати строк для подання апеляції. Для цього у нас є п’ятнадцять календарних днів. Тут треба дуже обережно вираховувати. Я завжди питаю клієнта: “Коли ви пішли на пошту і підписали документ про отримання листа?” Розрахунок починається саме з цього моменту — не з дати видачі, яку вказано у самому рішенні, але з моменту, коли людина отримала на пошті конверт.
— Крім того, є певне обмеження часу, протягом якого потрібно прийти на пошту.
— Так, до десяти днів [після отримання сповіщення]. Якщо до десяти днів ви не прийшли отримати листа, то на десятий день вам його вкидають до поштової скриньки, і саме цей десятий день вважається днем доручення. Зверніть увагу, як рахувати 15-денний термін [для подання апеляції]. Наприклад, якщо я пішов на пошту 1-го вересня, то я рахую за перший день не 1-ше вересня, а 2-ге — тобто наступний [після отримання листа] день. Відповідно, якщо я 1 вересня я пішов на пошту і отримав під розписку листа, то 2 вересня починає бігти 15-денний строк [для подання апеляції].
— Тобто 16-го — включно — буде останній день.
— Правильно. Також зверніть увагу: що означає “16-го включно”? Це означає, що до півночі 16-го вересня я маю право надіслати конверт із апеляцією всередині поштою або через так звану “датову схранку” (чеською datová schránka — ред.).
Ще одна важлива річ щодо термінів. Якщо останній день строку для подання апеляції припадає на неробочий день (наприклад, суботу або неділю), то останнім днем вважатиметься наступний робочий день (наприклад, понеділок). Наприклад, четвер — це державне свято. Тож якщо у мене п’ятнадцятий день для апеляції припадатиме на четвер, то він автоматично переноситься на п’ятницю.
— Тож це все-таки не зовсім календарні дні, а певний мікс між календарними і робочими.
— Тільки коли це стосується останнього дня. Якщо п’ятнадцятий день — неділя, то він пересувається на понеділок, і я маю ще цілий понеділок для того, щоб побігти на пошту.
У Празі, наприклад, головна пошта працює до півночі, а основний момент при відправленні листа з апеляцією — щоби на конверті була дата. Дуже важливо, щоби листа не було просто вкинуто у скриньку без жодного підтвердження. Це має бути рекомендований лист, у якого можливо довести, коли він був поданий, коли відправлений, під яким номером. Ця інформація є у підвердженні про відправлення, яке чеською називається “dodejka”. Це квитанція за відправлення рекомендованого листа.
— Чи можна принести апеляцію особисто до відділення міграційного офісу?
— Особисто до “ОАМП” (чеською “OAMP” — ред.) — це дуже недобра комбінація. Вам можуть не підтвердити прийняття апеляції, тобто скажуть, що вони на це не видають підтвердження. І, в принципі, частково будуть праві.
— Але ж працівники фіксують, коли я подаю документи? Тобто я подаю, і інформацію вносять до відповідної програми?
— Мали б вносити. Але є людський фактор та високе навантаження на працівників. Тому я категорично не раджу подавати апеляції особисто. ЇЇ треба відправляти, або подавати принаймні через спеціальне вікно прийому документів у міністерстві (чеською podatelna — ред.) Але знову ж, це абсолютно неефективно. Найефективніший спосіб як подати апеляцію — це відправити рекомендаційним листом на міністерство.
Зверніть увагу, як правильно адресувати лист. Наприкінці рішення є абзац, у якому вказаний термін для подачі апеляції і там написано, що апеляція адресується комісії, але подається на міністерство внутрішніх справ. Важливо не сплутати основні моменти: коли я пишу апеляцію і оформлюю конверт, то апеляційною інстанцією є комісія для розгляду справ іноземців, проте я адресую лист міністерству внутрішніх справ. А всередині на апеляції вже пишу “Комісії за посередництва міністерства”, чеською “komisi prostřednictvím ministerstva”.
— А в самому листі я прописую текст, який вважаю за потрібне або який порадить адвокат і ставлю підпис? Чи потрібно надавати копію або оригінал паспорту?
— Не потрібно. Якщо ми зупинимось на терміні для подання апеляції, то звичною судовою практикою вважається протягом цих п’ятнадцяти днів додати те, що ви не встигли додати до прийняття негативного рішення. Законодавство говорить про так звану “концентрацію процесу”, а саме про те, що адміністративний орган приймає рішення на основі фактичних обставин, які були дійсними на момент його прийняття. Схвалення або відмова залежать від наданих документів. Тому дуже важливо, щоби іноземець надав усе, що він хотів надати, до прийняття рішення.
Але все ж може статись, що рішення було негативним, і щось не вдалось надати вчасно. Наприклад, це класична ситуація з підтвердженням про навчання у студентів: забули, думали, що відправили тощо. Саме тому у цей 15-денний термін для подання оскарження рішення необхідно надати конверт з апеляцією та документами, які не були подані вчасно.
— Чи немає процедури, подібної до подання податкової декларації, коли при наданні довіреності юристу (чеською “plná moc”) цей термін змінюється?
— На жаль, ні. На жаль, адвокат у даному випадку не може продовжити термін для оскарження довше ніж законом становлених п’ятнадцяти днів.
Звісно, є виняткові ситуації, коли ми не встигаємо у становлений термін, але на це повинні бути дуже вагомі причини. Наприклад, госпіталізація та дійсно об’єктивна неможливість. І як тільки така перешкода зникне, ми повинні до трьох календарних днів подати цю апеляцію і разом з нею докласти справку, наприклад, про госпіталізацію.
— Тобто, потрібно звернути увагу на наступні моменти: лист з апеляцією відправляти поштою або через “датову схранку”; памʼятати про п’ятнадцять календарних днів; і бажано все-таки звернутися до адвоката, котрий знатиме як діяти саме у вашому випадку.
— Навіть якщо ви плануєте самостійно писати апеляцію, все одно важливо отримати хоч якусь професійну пораду. Принайні стосовно того, що саме писати. І перед цим зробити аналіз справи під час “seznamení”. Я особисто вважаю, що писати апеляцію без знання обсягу справи — це половинна допомога від адвоката, оскільки певні речі можуть залишитись неврахованими. Клієнт бачить обсяг справи дещо по-іншому, ніж адвокат.
Бувають критичні ситуації, коли до мене приходить клієнт і говорить, що завтра останній п’ятнадцятий день, або я сама його вираховую. Тоді можна подати так звану bianco (з італійської “біла” — ред.) апеляцію. Це неповноцінна апеляція, і у ній достатньо лиш вказати орган, якому я подаю, свої данні, дату, номер справи, і яке рішення я оскаржую.
— А потім вже міністерство питатиме: “А з чим саме ви незгодні?”
— А потім вже можна доповнити. Саме тому вона і називається “бʼянко апеляція” — тому що вона ніби біла, часткова, ми не розписуємо конкретно причини, чому ми оскаржуємо рішення. Але подати її, щоб не прогавити термін у п’ятнадцять днів, ми можемо. Коли клієнт приходить в останній день, я розумію, що допомогти в цей день можу тільки тим, що підготую так звану “бʼянко апеляцію”, яку він віднесе на пошту і подасть. І таким чином ми отримуємо хоча би можливість пройти апеляційною процедурою. Адже є важливий для іноземців момент під час процесу оскарження — це право залишатися на території Чехії під час розгляду апеляції.
