Коли в новинах говорять про фронт, більшість уявляє танки, ракети й окопи. Але є ще один фронт — не менш небезпечний. Його зброя — слова. В Чехії вже триває інформаційна війна (як і в інших країнах Європи), на цьому фронті не стріляють, але насправді влучають точно в ціль — у довіру людей, намагаються спаплюжити факти та замінити їх російськими наративами. Саме про цей фронт розповідає нове дослідження «Інформаційні маніпуляції кремля: як їх розпізнавати й протидіяти». Його підготувала Асоціація з міжнародних питань (AMO) у співпраці з Українським інститутом у Празі за підтримки МЗС Чехії.
Українцям добре знайома інформаційна війна. Протягом років ми сприймали її як “бред хворих” — відверто абсурдні заяви, що не заслуговують на увагу. Але за 11 років війни стало ясно: за словами летять ракети. Дезінформація — перший етап справжньої агресії.
На жаль, у багатьох європейських країнах, зокрема й у Чехії, досі плутають свободу слова з інформаційною війною. Цим і користується кремль, маскуючи свої впливові операції під «альтернативні думки».
Мета нового дослідження — допомогти мешканцям Чехії краще розуміти, як працює російська дезінформація, на кого вона націлена, і як не потрапити під її вплив.
МЗС Чехії, яке оприлюднило цей аналіз, попереджає: світ стоїть перед серйозною загрозою — навмисне поширення маніпуляцій, спрямованих на вплив на громадську думку та підрив демократії. Це є одним із найбільших глобальних ризиків сьогодення.
У матеріалі пояснюються ключові поняття, такі як пропаганда, deepfake, впливові операції, а також докладно описуються головні тактики російської інформаційної війни. Брошура містить поради, як перевіряти інформацію, розпізнавати маніпулятивний зміст і захищатися від фейків.
«Це ще один крок у довготривалому зусиллі щодо захисту чеського суспільства від впливових операцій російської федерації», — заявив міністр закордонних справ Ян Ліпавський. Він закликав громадян ознайомитися з матеріалом.
Брошура доступна онлайн, а також у друкованому форматі — її можна буде отримати під час публічних заходів та дискусій у школах, які організовує міністерство.
Що хоче кремль в Чехії?
Головна лінія російських наративів проста: посіяти недовіру до України, Заходу і, зрештою, до самої ідеї свободи. Пропагандисти намагаються переконати, що Україна нібито не самостійна, що Захід її лише використовує, а сама війна — результат агресії НАТО. Насправді ж, як наголошують експерти, українці чинять опір тому, що на їхню країну напали, а не тому, що хтось їх до цього підштовхує.
Також часто повторюється теза, що українці створюють проблеми в країнах, які їх прийняли. Усе це — частини великої гри, де головна мета — розколоти суспільство зсередини.
«Москва систематично використовує різні канали для поширення дезінформації, часто під маскою альтернативної думки або “іншого погляду”», — йдеться у звіті. Автори підкреслюють: ці наративи можуть звучати по-різному, але зводяться до одного — послабити довіру до демократичних цінностей і підтримки України.
Також наводиться перелік ресурсів, які часто поширюють спотворену або маніпулятивну інформацію: «nečt24, 42tčen (раніше Sputnik або Voice of Russia), cz.news-pravda.com чи voiceofeurope.com. Багато з них мають прямі зв’язки з російськими державними ЗМІ, а їхній контент слугує інтересам іноземної пропаганди», — попереджають автори.
Чому це працює?
Пропаганда кремля діє не грубо, а витончено. По-перше, вона емоційна: апелює до страху, втоми, розчарування. По-друге, вона нав’язлива: ті самі тези повторюються з різних джерел, щоб створити ілюзію «загальної думки». І по-третє, вона часто маскується під «здоровий скептицизм» — мовляв, ми просто ставимо питання.
Також часто залучаються псевдоексперти або «свідки», які підтверджують потрібну думку, але не мають жодного авторитету в професійних колах.
Не піддатися — це теж опір
Особлива цінність посібника — у його практичності. Він діагностує проблему, а головне — дає інструменти: як реагувати, коли бачиш підозрілу інформацію; як говорити з рідними, які вірять у міфи; як не потрапити у пастку власного цинізму або втоми.
Ключові поради звучать просто, але спрацьовують:
- не довіряй емоційно зарядженим повідомленням без перевірки;
- не поширюй сумнівну інформацію — навіть «на всяк випадок»;
- не бійся говорити, коли бачиш брехню — мовчання грає на руку пропаганді.
Фактчекери завжди пояснюють, що дезінформація працює не тому, що люди дурні, а тому, що вони довіряють. Саме довірою зловживає кремль.
Читайте також:
Польща та інші країни вслід за Чехією почали розслідування російської шпигунської мережі
