Втрати росіян: оцінки за рік повномасштабного вторгнення

Завалювати противника трупами – не нова тактика для російської армії. Рік російсько-української війни країна-агресорка зустрічає не тільки з очевидно проваленими цілями, але й зі значними втратами особового складу. Наші колеги з Район.ua з’ясовали, якими були втрати росіян та про які причини та вплив на хід бойових дій говорять різні джерела уже зараз.

23 лютого 2022 року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний записав короткий відеоролик. Він з усмішкою на устах, добродушно попередив: «Ми будемо вбивати».

Станом на 23 лютого, дату, яку російська пропаганда плекає як День воєнної слави, Генштаб ЗСУ вказує число у 145 850 вбитих росіян. 

За даними видання «Forbes», цілком можливо, що в Україні не лишилось жодного росіянина із тих, що перетнули кордон 24 лютого 2022 року.

У будь-якому разі втрати росіян є значними. І якщо для жителів України ці цифри – привід для зрозумілої та однозначної радості, то для різноманітних аналітиків, медіа та світових урядів вони є підставою для серйозних розбіжностей та неоднорідних прогнозів.

Попередження та втрати перших кампаній

Ще до початку повномасштабного вторгнення міністр оборони України Олексій Рєзніков застерігав, що такий крок стане для Росії катастрофою, а багато російських солдатів повертатимуться додому у трунах. 

Прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон також наголошував, що конфлікт може стати «кривавим». Але тоді такий сценарій у рф вважали скоріше сміхотворним та навряд чи його розглядали всерйоз.

Керівники української армії неодноразово обіцяли окупантам пекло в разі вторгнення. Фото зі звернення 12 грудня 2021 року.

На початку кампанії втрати не так давалися взнаки. Зокрема вони не значаться як основна причина відходу окупаційних військ з Київської області та Півночі України. Проте вже тоді через погану тактику росія втратила цілу танкову колону, що зупинило просування на столицю аж двох полків.

Ситуація кардинально змінилась після того, як російське командування зробило ставку на так звану «Битву за Донбас». Як зазначають аналітики BBC та Інституту вивчення війни, через провал стратегії оточення окупанти зробили ставку на завалювання ворога трупами, що призвело до достатньо високих втрат солдат та ресурсів. 

Тоді рф вдалось на той момент взяти під контроль всю Луганську область. Західні та українські аналітики сходяться на тому, що перемога була пірровою, а американське видання «New York Times» припустило, що втрати та виснаження росіян були чи не основними цілями українських оборонців в боях на початку літа 2022 року.

За даними того ж видання, виснаження російської армії у битві за Донбас стало однією із причин успіху українців на Харківському напрямку. Нестача живої сили була очевидною вже у серпні 2022 року, і за місяць президент країни-агресорки був змушений розпочати мобілізацію. 

Сумнозвісна тактика

Тактика робити ставку на кількість солдатів та не зважати на високі втрати використовувалась здебільшого тоталітарними диктаторськими режимами. Наприклад, Китай та Північна Корея втратили майже 400 тисяч солдатів у Корейській війні. При цьому загальні втрати їхніх противників заледве досягали 200 тисяч.

Не цуралась такої практики у своїй історії й росія. Найвідомішими випадками її застосування можна вважати радянсько-фінську та окремі кампанії німецько-радянської війни. 

У протистоянні з Фінляндією радянський союз втратив значну кількість слабо підготовлених та непристосованих солдатів. Основними проблемами окупантів тоді став холод (багато бійців просто замерзли насмерть) та запеклий опір місцевих жителів. 

Цікаво, що понад 70 років тому фіни скористалися тягою росіян до мародерства. Покидаючи свої населені пункти, вони масово залишали велосипеди, іграшки, одяг та предмети побуту. У всі ці речі заздалегідь були вбудовані вибухові механізми.

Найвідоміший випадк застосування тактики максимальних втрат

Проте чи не найвідомішим випадком застосування тактики максимальних втрат є Дніпровська операція Червоної армії. Через швидкість та масовість мобілізації сталінський уряд не зміг забезпечити місцеве населення навіть уніформою. 

Таких солдатів називали «чорносвитниками». Через таку тактику у боях за Київ та форсуванні Дніпра радянський союз втратив близько чотирьох мільйонів (!), значну частину яких складали мобілізовані восени 1943 року українці.

Чорносвитники йдуть в бій. Ці люди були слабо озброєні та часто навіть не мали військової форми.

Головнокомандувач українських Збройних сил України Валерій Залужний сумнівається в успіху застосування такої тактики у наші дні. 

На революцію сподіватись марно

Попри те, що мобілізація спричинила певні проблеми в росії, основним її наслідком стала масова міграція. За даними видання Forbes, країну покинуло до одного мільйона жителів. Іншими наслідками стали брак кадрів цивільних підприємств та ріст інфляції.

Чимало українців та навіть деякі експерти покладали надію на початок революційних рухів у росії. Проте ці сподівання виявились марними. Мобілізація хоч і викликала страх і невдоволення у чималої кількості населення, проте не привела до росту протестного потенціалу. 

Ба більше, кількість учасників мітингів виявилась навіть меншою, аніж 24 лютого. Сталось так, що чимало тих, які були невдоволені режимом і могли приєднатись до протестів, покинули країну, тільки підсилюючи таким чином положення режиму.

Соціологія також показує незначні зміни у підтримці російського уряду. Від березня по грудень кількість прихильників «СВО» знизилась усього на 6%.

Мітинг на підтримку війни в Україні у березні 2022 року та черги на російсько-грузинському кордоні після оголошення мобілізації.

Проте, мобілізація вплинула і на якість та боєздатність російської армії. Очевидно, що навчання 300 тисяч новобранців потребує багато часу та фінансів. Чи має Росія такі можливості – спірне питання. 

В українських ЗМІ часто висловлювалися думки, що новозалучені солдати будуть вкрай неефективними на полі бою. Це питання також є дискусійним.

Так, Інститут вивчення війни у звіті за грудень 2022 року вказує, що мобілізація навряд чи зможе серйозно збільшить боєздатність росіян. Водночас у вищезгаданому інтерв’ю The Economist Валерій Залужний заявив дещо інше.

Чим більше втрат, тим більше втрат

Нинішню ситуацію в російській армії можна описати саме цією фразою.

Forbes пише, що загибель висококваліфікованих, професійних частин призводить до росту втрат серед менш підготовлених мобілізованих новобранців.

За даними британської розвідки, саме під час боїв за Бахмут та Вугледар втрати росіян сягнули максимальних значень. 

Також не варто відкидати роль так званої приватної воєнної компанії «Вагнера», основу якої становлять в’язні колоній. Ці підрозділи найчастіше використовуються як гарматне м’ясо для завалювання противника кількістю. 

Втрати серед цих структур можуть становити від 30 тисяч, за даними американської розвідки, до 40, за даними російських правозахисників. При цьому за словами останніх, взагалі з колоній було мобілізовано близько 50 тисяч злочинців. 

22 лютого 2023 року високі втрати серед своїх підопічних визнав і засновник пвк євгеній пригожин, назвавши, щоправда, причиною цього брак боєприпасів.

Скільки б росіян не прийшло на українську землю, позиція військового командування України залишається незмінною – «ми будемо вбивати».

Читайте також