Україна вже готується до майбутнього післявоєнного голосування. Але коли саме відбудуться вибори, зрозуміло, що невідомо і залежить від зупинення війни. За чинними правилами, виборчий процес має розпочатися після припинення бойових дій, але нині росія не погоджується на припинення вогню, попри неодноразові пропозиції української сторони.
Водночас українські державні інституції вже працюють над одним із найскладніших питань майбутніх виборів – як забезпечити можливість проголосувати мільйонам українців, які перебувають за кордоном. У Чехії це питання особливо актуальне: тут проживають сотні тисяч українців, а нині голосування можна організувати лише у двох місцях – у посольстві України в Празі та консульстві в Брні.
Під час попередніх президентських виборів у Чехії, коли тут проживало близько 200 тисяч українців, двох дільниць уже було недостатньо. Людям доводилося стояти в чергах по 4–5 годин, щоб проголосувати. Тепер українців у Чехії – близько 600 тисяч. За попередніми оцінками, для комфортної організації голосування могло б знадобитися близько 30 дільниць. Цю цифру озвучили на зустрічі української громади з урядовою делегацією, в яку входили Олег Діденко, голова ЦВК України, Сергій Поствій, член ЦВК та Владислав Каневський, директор Департаменту консульської служби МЗС України.
Але тут виникає головна проблема: чеське законодавство не дозволяє іноземцям організовувати голосування поза дипломатичними та консульськими установами. Тож питання не лише в тому, скільки дільниць потрібно Україні, а й у тому, де їх юридично можна буде створити.
Як саме це можна буде організувати, українські державні установи зараз починають обговорювати з європейськими партнерами. 28 липня в Києві відбулася конференція «Підготовка України до голосування за кордоном після війни: міжнародний досвід, інституційна співпраця та майбутні пріоритети». У ній взяли участь понад 150 представників українських державних інституцій, європейських виборчих органів, міжнародних організацій, громадянського суспільства, науковців та українських громад за кордоном, пише EU NEIGHBOURS.
Чому Чехія – окремий виклик
Проблема Чехії особливо показова. Якщо залишити нинішню модель із двома дільницями, величезна кількість виборців просто фізично не зможе проголосувати без багатогодинних черг. Водночас створити десятки звичайних виборчих дільниць не так просто. Україна має враховувати не лише власне законодавство, а й правила країни перебування.
Саме тому зараз обговорюється, зокрема, можливість створення виборчих дільниць за межами дипломатичних і консульських установ, але лише там, де це дозволяє законодавство відповідної держави.
Для Чехії це принципове питання: чи можна буде організувати додаткові місця для голосування, наприклад, у містах із великою кількістю українців, щоб людям було зручно і не треба далеко їхати. Що для цього потрібно з юридичного та організаційного боку. Остаточного рішення щодо конкретної моделі поки немає.
Українські представники вже вивчали досвід 14 європейських країн, спілкуючись із місцевими виборчими органами та державними установами. Окреме порівняльне дослідження охопило 23 європейські країни.
Висновок: універсальної моделі немає. Кожна країна вирішує питання голосування громадян за кордоном по-своєму.
Що саме зараз готують
Україна фактично готує правила та інфраструктуру майбутніх виборів, а не дату голосування. Серед питань, які треба вирішити:
- реєстрацію виборців за кордоном;
- кількість та розташування виборчих дільниць;
- можливість відкриття дільниць поза дипломатичними установами;
- інформування виборців;
- безпекові питання;
- взаємодію з органами влади країн, де перебувають українці.
Окремо наголошується на необхідності заздалегідь почати підготовку та координувати роботу між ЦВК, МЗС, Верховною Радою, іншими державними органами, українськими громадами та владою країн перебування.
Європейський досвід тут може допомогти, але остаточну модель Україна має визначити відповідно до власного законодавства, безпекової ситуації та реальної кількості громадян за кордоном.
Представник Делегації ЄС в Україні Стефан Шлойнінг підкреслив, що рішення про те, як саме українці голосуватимуть за кордоном, є суверенним рішенням України. Його мають ухвалити компетентні українські органи в межах конституційних та законодавчих процедур.
Читайте також:
