Напередодні навчального року 2023-2024 відбулася Міжнародна освітня конференція “Серпнева”. Щороку освітяни України презентують бачення майбутнього освіти і науки. Цього року обговорювали проблеми і перспективи навчання в Україні в умовах війни на наступний навчальний рік. Галузь освіти приймає неабиякі виклики, оскільки організація навчання під час війни — це складне питання. Головне в ньому — безпека дітей і можливість дати українським дітям продовжувати отримувати якісну освіту. Важливо це для тих, хто залишається в Україні під час війни і для тих, хто змушений рятуватися за кордоном, але бажає продовжити навчання в Україні.
Важливе з конференції і останні новини для тих, хто за кордоном:
- Створять новий ресурс “Мрія” за аналогію “Дії” — це буде якісний продукт цифровізації окремо в освіті. Важливо для всіх українських учнів. А тим, хто змушений вчитися онлайн і дистанційно — особливо.
- Як повертати дітей до української школи? Однієїю з проблем є повернення молоді в країну і освітні втрати. Що пропонують?
- Учні старшокласники ділилися досвідом навчання в 2 школах і власним баченням проблем в освіті.
- Розглядали моделі інших країн і який досвід можемо перейняти для української освіти під час війни.
- Для багатьох родин літо 2024 — буде час повернення додому і ключовий фактор в прийнятті рішення — це освіта, оскільки це вибір дітей та їх бажання.
- Які зміни в програмі на новий навчальни рік пропонує МОН для дітей, які навчаються за кордоном, але не бажають залишати українську школу.
- Рекомендації МОН для тих, хто повертається або продовжує навчатися на 2 школи.
Створюють додаток “Мрія” за аналогією з ресурсом “Дія”
В планах зробити з освіти поп-культуру. Для всього населення, для дітей і для батьків. Щоб діти, батьки і педагоги знали, куди рухається країна.
“Один з продуктів цифровізації — продукт “Мрія”. В Мрії будуть і щоденники, і контент, буде можливість знайти грант, дізнатися більше про свого педагога. Можна буде знайти спортивний майданчик, якісну освіту. Він буде ще більш успішним, ніж “Дія” —
Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації
Прогнозують запустити цей проєкт ближче до зими 2023-2024. Наголошують на тому, що існує багато переміщених осіб як всередні країни, так і за кордоном. Є потреба об’єднати людей в одній системі сучасній, максимально якісній.
Динамічність, гнучкість, змінність — це те, що повинно стати новою якістю освіти —
Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України
Відбудувати краще, ніж було або як повертати дітей до української школи?
На конференції обговорили питання повернення дітей до українських шкіл, про освітні втрати і що робити, щоб родини поверталися.
Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій зазначив з цього приводу, що “немає чарівної пігулки, щоб повернути дітей і подолати освітні втрати. Це буде довготривалий процес”.
“Повернення дітей з-за кордону. Зараз вже пройшло 1,5 роки. Якщо ви подивитеся опитування, які проводилися серед зовнішніх переселенців рік тому і зараз, то відсоток тих, хто точно повернеться, на жаль, зменшується. Люди там адаптуються, діти йдуть до школи, вони вже будуть атестовані вдруге. Повернути назад, коли вони вже мають легальну роботу, діти йдуть до школи, мають соціальне забезпечення, це треба, щонайменше зробити, щоб було як там, а бажано ще краще. Політика “Build Back Better” правильна, це не тільки виклик, а і шанс на трансформацію. Не тільки відбудовувати школу, а якісно новий освітній простір, не боятися експерементувати з цим….”
зазначив Сергій Бабак.
Повну промову можна послухати у відеотрансляції з конференції.
Сьогодні є історичний шанс збудувати модерні школи. Інвестиції, які освоюють в освіті, дають ці можливості. Під час розмов також торкнулися такої проблеми, що діти залишаються в інших країнах і не відвідують школу на місці. Це втрата часу. Спостерігається тенденція до того, що більшість хоче залишитися в українській школі і мати можливість завершити школу онлайн.
“Кожна 4 дитина змушена була покинути власну домівку і переміститися в інші регіони України. І кожна 5 дитина змушена була виїхати за кордон. При цьому за данми ЮНИСЕФ 2 з 3 дітей, переміщених за кордон, і досі залишаються не включені в систему освіти країни, яка їх приймає і це виличезна проблема” —
прокометувала Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації
Працювала секція “Діти в умовах війни і їхні потреби”. Це відбувалося у форматі відвертої розмови міністра і віцепрем’єр-міністра з підлітками.
До панельної дискусії запросили самих учнів, які пережили досвід навчання під час війни, в окупації. Діти ставили прості, але важливі запитання. Вони цікавилися, як зробити дистанційне навчання ефективним, порушили питання оплати освітянам праці. Оскільки навіть ті ресурси, які наразі отримують у якості допомоги із Заходу, потребують в освіті молодих зацікавлених і вмотивованих вчителів.
Учні цікавилися: Чи є якась країна чи напрям, з якої братимуть приклад під час побудови нової моделі освіти. Чи є якісь моделі країн на які рівнятися?
Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації наголосив на “орієнтації до профільної школи. Якщо хочемо побудувати траєкторію реалізації дитини, то це про те, щоб дитина обирала предмети. Орієнтуємось на західні моделі. Завдання навчити освітніх менеджерів вміти адаптовувати освітній процес до умов розвитку освіти під час війни. Криза — це можливість”.
Один з учнів розповів про досвід навчання одночасно в 2-х школах. Повідомив про складнощі навчання в українській школі, яка продовжувала освіту онлайн в перші місяці війни. Неготовність вчителів, слабка технічна підготовка спонукали учня приєднатися ще до міжнародної американської школи, де процес освіти відбувався більш злагоджено і з кращим результатом. Цю проблему почули предстваники міністерства освіти і висловили бажання змінювати формати і підходи до онлайн навчання.
Чи повертатися в Україну — часто причиною для дітей є саме школа
Для багатьох родин літо — час повернення додому і ключовий фактор в прийнятті рішення — це освіта, оскільки це вибір дітей та їх бажання. Такі думки пролунали на конференції від Марічки Падалко, української телеведучої. Вона на власному досвіді знає, як триває навчання в двох школах, специфіку навчання дітей за кордоном, оскільки є мамою учнів, які тимчасово навчаються в Празі.
“Останні півроку і останній рік мої діти, які в 7 і 9 класі, навчаються в Празі. Я хочу подякувати МОН, що стався цей “зсув” по зарахуванню оцінок. Тому що навчання на 2 школи і бажання бути в системі українського освітнього простору забрало дуже багато сил і нервів у батьків та у дітей. Я думаю, що вчителі вже стикалися з дітьми, які повертаються. Це дуже вмотивовані діти, які дуже цінують можливість бути вдома.
Ви дуже рідко зустрінете дитину, яка б сказала, що хотіла б ще залишитись десь, а не повернутися. Діти — це мотор повернення батьків в Україну. Скільки ми знаємо дітей, які повертаються додому в Україну на канікули, а “стають в таку позу”, що повертається вся родина. Бо діти не хочуть знов йти в ті школи, а хочуть повертатися в наші школи. В мене відчуття, що літо 2024 року — це буде найбільший потік повернення додому.
І дуже хочеться, щоб школи були вже готові до інтеграції цих дітей. Приїдуть вмотивовані діти, вони розвинули якості, які будуть тут застосовувати. Я хочу, щоб кожна дитина знала, що її тут чекають. Тому що, коли наші діти їхали туди (за кордон), їм ніхто не влаштовував тестування і умови для зарахування.”
Міжнародний контекст і досвід інших країн
Лілія Гриневич, міністерка освіти 2016-2019 рр., перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка поділилася думками щодо орієнтації на світовий досвід побудови моделі української освіти.
Діти в Чехії зобов’язані ходити до школи
Діти, які перебувають більше 90 днів на території Чехії, зобов’язані ходити до школи. Проте за кордоном багато мам з дітьми живуть нестабільним життям і в них не вирішені соціально-побутові проблеми в різних країнах. За несприятливих обставин на чужині вони планують повернутися в Україну і до навчання в рідній школі без перешкод.
МОН повідомило про зміни для дітей, що перебувають за кордоном і навчаються в українській школі
Для дітей, що перебувають за кордоном, з’являться такі зміни:
- нова освітня програма в українській школі (вивчають лише український компонент для уникнення подвійного навантаження, але збереження зв’язку з державою — 6-8 годин на тиждень);
- спрощена система перезарахування решти навчальних дисциплін; розроблена спеціальна навчальна програма «Global Ukraine»;
- нова форма навчання для дітей за кордоном лише у вибраних дистанційних школах в кожній області, а значить зменшення навантаження вчителів та класів там, де вони можуть працювати очно чи змішано.
Рекомендації МОН для тих, хто повертається або продовжує навчатися на 2 школи
МОН рекомендує:
- українським школам за можливості враховувати розклад онлайн-уроків у вільний час від навчання учня за кордоном; не вносити до розкладу онлайн-уроків ті предмети, які діти паралельно вивчають у закордонній школі;
- не вносити до розкладу вибіркові предмети; застосовувати, за можливості, асинхронне навчання з використанням відеозаписів уроків;
- використовувати національну платформу для дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн», щоб діти могли звернутися до вивчення в зручний для них час;
- якщо декілька учнів з одного класу одночасно здобувають освіту в українській та закордонній школах, можна організовувати для них на платформі ВШО віртуальний клас.
Освітні можливості:
Дія.Освіта: можливість засвоїти нову професію онлайн навіть за кордоном – курси безкоштовні
Платформа з вивчення англійської мови доступна 24/7 безкоштовно. Національний проєкт
Всеукраїнська школа онлайн: відеоуроки школярам 5-11 класів для дистанційного навчання
