Міністр освіти і науки Оксен Лісовий, обговорюючи низку проблем, які першочергово потрібно вирішувати в освіті, наголошував на тому що, освіта і навчання українських дітей за кордоном мають бути доступними. Важливо знайти оптимальні шляхи для вирішення. Чимало школярів, які виїхали за кордон через війну, вже майже 2 роки залишаються учасниками освітнього процесу в Україні дистанційно. Одночасно вони зобов’язані відвідувати школу за кордоном.
Міністр Оксен Лісовий в інтерв’ю NV розповів, як зараховуватимуть навчання українських дітей за кордоном.
Всі універсальні предмети будуть взаємно зараховані. Зараз українські учні можуть навчатися за так званим українознавчим компонентом, це до 6 годин на тиждень вони будуть вивчати українську мову, історію та літературу, географію. По цим дисциплінам вони отримуватимуть українські оцінки. Все інше ми зарахуємо
нагадав міністр освіти у новому великому інтерв’ю щодо майбутніх освітніх планів для всіх українських школярів.
Нагадаємо, що методичні рекомендації щодо цього вже розроблені та поширені, а саме навчання запущено дистанційно в окремих школах.
Як відбувається на практиці: освітні втрати тривають
На неналежну поведінку деяких директорів нещодавно звертав увагу освітній омбудсмен Сергій Горбачов, зазначивши у дописі у Facebook, що дітей “вичавлюють” з українських шкіл, зокрема, через незрозумілі іспити чи відмову виконувати українознавчий компонент.
Закликають на всіх рівнях наших дітей та батьків, які знайшли тимчасовий прихисток за кордоном, утримувати зв’язок з українською освітою.
…А ви що робите, висуваючи для наших дітей, які зараз за кордоном, якісь абсолютно нелогічні та, буду недипломатичним, дурнуваті вимоги щодо складання “іспитів” нашими дітьми 5 (!) класу, та відмовляючись виконувати наказ МОН щодо українознавчого компоненту? —
порушує проблему Sergii Gorbachov освітній омбудсмен України.
У жвавих обговореннях у соцмережах батьки розповідають, що вчителі нерідко ігнорують дітей, які виїхали за кордон, відмовляються йти назустріч, аби зменшити навантаження.
Саме такі відгуки батьків бачимо у відповідь на заклик до освітян під постом омбудсмена
Українознавчий компонент запровадили у серпні 2023 року, щоб діти за кордоном не втрачали можливість продовжувати українську школу з меншим навантаженням. Наприклад, для молодшої школи це українська мова та література та “Я досліджую світ”, для 10-11 класів це ще й історія України, громадянська освіта, географія та захист України. За інші предмети, такі як математика, природничі науки тощо, українська школа має перезараховувати оцінки відповідно до довідки із закордонної школи.
Тижневе навантаження становить від шести годин у початковій до восьми в старшій школі.
Водночас заклади загальної середньої освіти зараховуватимуть оцінювання з предметів, спільних для закордонних і українських шкіл.
Які предмети пропонує МОН в межах українознавчого компоненту
1–4 класи:
- Українські мова й література;
- Я досліджую світ (у частині громадянської й історичної освітньої галузі).
5–9 класи:
- Українська мова;
- Українська література;
- Вступ до історії України та громадянської освіти (5 клас);
- Історія України. Всесвітня історія (6 клас);
- Історія України (7–9 класи);
- Основи правознавства (9 клас);
- Географія (8–9 класи).
10-11 класи:
- Українська мова;
- Українська література;
- Історія України;
- Громадянська освіта (10 клас);
- Географія (11 клас);
- Захист України.
Стосовно навантаження Оксен Лісовий додав, що “Це посильне навантаження, і дублювати школу за кордоном в повному форматі українською школою дітям не треба. Ми розуміємо, що ці два роки батьки та учні мали різні сподівання щодо майбутнього, і ми дуже чекаємо їх повернення додому, але поки діти навчаються за кордоном це навчання має бути комфортним і не обтяженим”.
Навчання українців за кордоном: МОН затвердило програму з україномовним компонентом
