Новий міністр освіти Оксен Лісовий прагне оптимізувати шкільний процес. Останнім часом виникає багато обговорень, які створюють палкі дискусії на сторінках у соцмережах серед науковців, педагогів, батьків. До кола гострих питань потрапили такі: – яка кількість предметів в українській школі залишиться, – як навчатися дітям в українських школах при цьому жити за кордоном, – як налаштувати навчальний процес у воєнних умовах.
Які проблеми існують в освітньому процесі — навчальний рік 2022 – 2023
Протягом складного навчального року тривав адаптаційний період для всіх українських учнів, батьків і вчителів. Очевидно, що в Україні є актуальні проблеми навчання дітей в середніх школах.
- По-перше – ті, хто залишається в Україні, мають різні умови навчання. Учні західних регіонів України можуть відносно без перешкод відвідувати навчальні заклади навіть офлайн. Натомість мешканці великої прифронтової частини країни і в регіонах, де триває небезпека ракетних ударів, продовжують отримувати знання онлайн.
- По-друге – українські учні, які виїхали за кордон, але продовжують навчання в українській школі. Вони громадяни України, мають право на освіту і якщо їхній вибір – далі продовжувати навчання в рідній країні, то цього не можуть заборонити. Разом з тим дитина зобов’язана відвідувати навчальний заклад офлайн на загальних засадах в країні перебування.
- По-третє – є категорія дітей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях через різні обставини, але прагнуть отримувати українську освіту, вступати згодом в українські виші, жити і працювати в Україні.
З різними можливостями до одного результату
Всім батькам необхідно долати виклики: адаптуватися до навчальних програм знов онлайн після і без того нелегкого “ковідного” періоду, знаходити можливості дати дитині якісну освіту, подолати прогалини. Деякі діти, які пішли до школи в перший клас під час карантину, спричиненого COVID 19, так до сих пір і не дізналися, як виглядає класична шкільна освіта з традиційними уроками і перервами.
Освітянам доводиться шукати шляхи трансформації і нові підходи до навчання дітей у період воєнного стану. Перед керівництвом наразі стоїть складне завдання – всі запити і вимоги підвести до спільного знаменника, щоб всі українські діти в результаті отримали якісну середню освіту і змогли продовжувати свій професійних шлях в Україні за бажанням.
Як уніфікувати стандарти і вимоги до освіти в Україні, якщо в регіонах різні можливості? Наприклад, на сході й півдні тривога триває годинами і більшість навіть тих уроків, які пердбачені у форматі онлайн, відбуваються в асинхронному режимі – це означає, що діти здебільшого навчаються самотужки, хто як зможе. Тягар лягає на плечі батьків і тут також дуже різні можливості в родинах. Паралельно такі ж українські учні тимчасово рятуються за кордоном і мають свою специфіку.
Нагадаємо, що міністр освіти вже наголошував на тому, що є проблема колосального навантаження дітей за кордоном, а також вважає, що діти не мають стояти перед вибором, натомість мати можливість вчитися в Україні.
“Тут вони повинні якийсь вибір робить. Нам треба зробити так, що вони цей вибір не робили. Максимально спростити їм навчання в тих школах, залишивши наші бачення. Залишити унікальні наші предмети – універсальні предмети зраховувати. Тут також є свої складнощі в синхронізації програм”
зазначив Оксен Лісовий
Як навчатимуться діти в Україні під час воєнного стану: плани перспективи для тих, хто за кордоном
Є діти з тимчасовим захистом за кордоном, які навчаються паралельно в двох школах. Учні продовжують “тягнути” онлайн українську школу, а разом з тим навчаються в школі країни тимчасового захисту. В багатьох країнах ЄС, в тому числі і в Чехії, це обов’язок – ходити до школи, якщо дитина тут більше 90 днів. Міністр вже озвучив плани щодо цієї категорії учнів. Оксен Лісовий в інтерв’ю “Сніданку з 1+1” розповів, які зміни мають на меті внести до шкільного навчального процесу.
Спостерігаючи за широким суспільним інтересом до низки озвучених пропозицій, очільник Міносвіти пропонує на власній сторінці у ФБ :
“… Поділитися своєю думкою з цього питання у коментарях і розповісти про досвід відвідування ваших дітей шкіл за кордоном”.
“Два роки ковіду та рік повномасштабного вторгнення. Навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене.
Наприклад, у 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм тощо)”.
Наша спільна мета – створити для дітей можливості здобути якісну, корисну та сучасну освіту. Тож давайте спілкуватися
– закликав Лісовий
Пост міністра викликав дискусію і відгук на сторінках в соціальних мережах. Люди активно долучаються до обговорення проблеми. Тільки під постом міністра близько 2,5 тис. коментарів і кожен щось пропонує, ділиться досвідом, проблемою або обурюється. Хтось висловлює конструктивні пропозиції.
Жваве обговорення в спільнотах, пабліках – показник гострої соціальної проблеми
Зокрема у пабліку Новини вищої освіти провели опитування серед педагогів і батьків, діти яких навчаються за кордоном. Спільноту попросили перелічити шкільні предмети.
Люди, які опинилися за кордоном і дотичні до освіти надали перелік дисциплін. Це або батьки дітей різного віку з різних країн, або працівники освіти, яким вдалося знайти роботу за фахом і відчути різницю в професії в освітній галузі.
Учасники активно ділилися досвідом навчання дітей у Німеччині, Словаччині, Америці, Чехії, Іспанії, Італії, Польщі і багато інших. Кожна країна має свої особливості. Є щось спільне і відмінне в підході до навчання. Інтерес становить те, чи можна синхронізувати деякі предмети, щоб після повернення дітей додому зарахувати результати, скажімо з таких предметів як математика, хімія, фізика, біологія. Адже ці дисципліни є у більшості з перелічених країн.
Що стосується дітей, які відвідують 2 школи і мають повне навантаження, також виникають дискусійні розмови. Хтось з батьків переживає, що втратять місце в українській школі і доведеться знов складати іспити, а хтось вважає, що якщо поїхали рятуватися, то мають залишити “амбіції”.
Про 2 школи:
Про кількість предметів і навантаження:
Можна спостерігати, що більшість з тих, хто висловив думку в мережі, дійсно згодні з тим, що в українській школі дуже високе навантаження. І це реально стало вже на межі можливостей під час війни. А особливо, коли багато українців відчули різницю поряд з европейським досвідом.
Багато батьків зазаначають, що діти в іноземних школах мають вільний час після уроків, можуть займатися творчістю, приділяти увагу секціям і просто відпочивати. Цей досвід бажають застосувати і в українській школі.
Обговорити оптимальну кількість предметів в українській школі, поділитися досвідом навчання дітей за кордоном, зокрема в Чехії, можна у вільному доступі. На офіційній сторінці на Фейсбук Міністра освіти Оксена Лісового.
Заступниця міністра освіти Чехії: школа у Чехії для українців, вільні місця, паралельне навчання
Розглядаємо, як складається ситуація для учнів по той бік національної української освіти. Діти в Чехії зобов’язані відвідувати початкову школу (до 9 класу).
Як склалась ситуація для українських дітей, які опинились у Чехії через повномасштабне вторгнення Росії в Україну? Обговорюємо разом із заступницею міністра освіти Чехії Мартіною Бєтяковою. Інтерв’ю від ProUkrainu.
