Через повномасштабну війну в країнах Європейського Союзу цей статус вже отримали понад 4 мільйони українців. Термін дії директиви про тимчасовий захист для українських біженців спливав у березні 2024 року. Проте держави-члени ЄС закликали Євросоюз якнайшвидше продовжити директиву, аби дати підстави для прийняття відповідних рішень в окремих країнах. Наша редакція ProUkrainu.cz розповідала яким чином Чехія планує надавати тимчасовий захист українцям з квітня наступного року.
Про подовження директиви до 2025 року повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає кореспондентка 24 Каналу.
Ми будемо на боці України, так довго, як буде потрібно. Єврокомісія запропонує розширити тимчасовий захист для України, який спливає. Наша підтримка буде тривалою. 4 млн українських переселенців зараз перебуває в ЄС і ми раді їм.
Урсула фон дер Ляєн
Президентка Єврокомісії наголосила, що майбутнє України в Євросоюзі.
Тимчасовий захист: що після 2025 року?
Директиву про тимчасовий захист розробили після війни в колишній Югославії, але вперше закон застосували саме у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Тимчасовий захист передбачає дозвіл на проживання, доступ до ринку праці та отримання житла, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей у країнах ЄС. Максимальний термін дії цього статусу — три роки, – нагадує кореспондентка RFI з Брюсселю.
Після ухвалення Єврокомісії про продовження захисту до березня 2025 року, рішення щодо майбутнього українських біженців прийматимуть і уряди держав-членів ЄС та інших європейських країн.
Думаю, що багато країн і держав-членів ЄС думали про потенційні рішення. У директиві є жорстке обмеження, що вона закінчується через три роки. Тож після цього має бути інший статус для цих людей, —
сказала у коментарі RFI заступниця директора Європейського інституту міграційної політики Жасмін Слотєс.
У разі скасування продовження тимчасового захисту, українці втратять доступ до тих прав, які вони мають зараз. Це може поставити багатьох людей у скрутне становище, підвищити їхню вразливість і підірвати стійкість, – зазначає молодша аналітикиня з питань політики міграції Центру європейської політики Анастасія Карацас.
На поточному етапі здається, що можливо уникнути подібних ситуацій, але для цього потрібно створити й впровадити політику збереження статусу і захисту доступу до прав.
Анастасія Карацас вважає, якщо цей статус не продовжать (після 2025 року), то погіршиться не тільки становище українських біженців, а й ускладниться ситуація для держав-членів ЄС. Мільйони втратять доступ до пільг, якими раніше користувалися. А в країнах ЄС буде багато людей без легального статусу і з цим урядам доведеться щось робити. Тому важливо подовжити статус на певний час і серйозно розглянути можливості забезпечення довгострокової підтримки для людей, незалежно від того, триватиме війна чи ні. Так чи інакше, це стане необхідним, принаймні в найближчі кілька років, — наголосила Анастасія Карацас.
План мінімум – 10 років
Оскільки тимчасовий захист для громадян України спливає у 2025 році, у Єврокомісії вже обговорюють наступні рішення щодо українців. Бо не всі з них бажають залишитися жити за кордоном, однак є ті, кому нікуди повертатися.
Спеціальний радник з питань України Лодевейк Ашер запропонував Єврокомісії разом з українським урядом продовжити тимчасовий захист українцям на очікуваний термін реконструкції — приблизно десять років.
Зрозуміло, що навіть після другого продовження тимчасового захисту багато переміщених осіб з України навряд чи зможуть безпечно повернутися додому. Це створить невизначеність і може призвести до розбіжностей всередині ЄС, оскільки у держав-членів може виникнути спокуса застосувати різні підходи, –
Лодевейк Ашер
Війна не закінчиться завтра і відбудова України займе певний час. Тому тимчасовий захист під час реконструкції передбачає набагато довший період, можливо більший, ніж очікують українці, – пояснює експертка Жасмін Слотєс. За її словами, це створить багато роздумів серед нинішніх переселенців про те, яким буде мій наступний крок: зосередитися на довгостроковій інтеграції, вивченні мови, оселитися тут чи спробувати повернутися.
RFI зазначає, Єврокомісія ще не ухвалила жодних відповідних рішень аби запровадити тимчасовий захист на період реконструкції України.
Кожна країна-член ЄС може запровадити власний статус для українських біженців
Експертка Жасмін Слотєс вважає, що у майбутньому уряди держав-членів ЄС можуть запровадити щось на кшталт тимчасового захисту, але в односторонньому порядку. Наприклад, Данія була звільнена від Директиви про тимчасовий захист і має власний статус для біженців. На думку аналітикині, так можуть зробити уряди таких країн як Німеччина або Нідерланди. Втім, це не гарантує виключно позитивних результатів.
Це може означати, що ми опинимося в ситуації, коли кожна країна запропонує власне рішення, і буде суміш правил та умов. Переміщені особи можуть опинитися в кращому або гіршому становищі, залежно від того, яке рішення прийме ця країна.
Крім того, після прибуття українських біженців в Європі виник дефіцит житла, вчителів у школах, а система охорони здоров’я була перевантажена. Це може негативно вплинути на деякі уряди стосовно продовження підтримки переселенців.
Основними країнами, які прийняли українських біженців є Німеччина, Польща та Чехія.
Тимчасовий захист, а потім міжнародний захист: один з варіантів
Наразі після завершення дії тимчасового захисту українці можуть отримати міжнародний захист, подавши відповідну заяву про надання притулку. За словами Жасмін Слотєс, цей статус має переваги для тих, хто хоче залишитися жити за кордоном і продовжити процес інтеграції.
Проте, процедура надання притулку вимагає часу. За даними Агентства Європейського Союзу з питань притулку, кількість заявок збільшується щомісяця. Загальна кількість шукачів — майже мільйон осіб, не враховуючи чотирьох мільйонів українців з тимчасовим захистом.
У травні 2023 року до ЄС було подано близько 87 000 заяв про надання притулку, що на 16% більше порівняно з попереднім місяцем і майже на чверть (24%) порівняно з травнем 2022 року, — йдеться на сайті Агентства.
Жасмін Слотєс зауважує, що у разі різкого збільшення кількості заявок, зокрема від українців, людям доведеться чекати дуже довго на отримання статусу міжнародного захисту. Це створить додатковий тиск на систему надання притулку.
Якщо людина отримує міжнародний захист і стає офіційним біженцем, то має виконувати певні обов’язки, наприклад, вчити мову країни, в якій знаходиться. Там же вона має право залишатися до кінця життя. Не загрожує людині, яка знаходиться під міжнародним захистом, і депортація, а знайти житло буде легше.
