Вже кілька днів європейські мас-медіа шоковані: у словацького прем’єр-міністра Роберта Фіцо стріляли. Замах відбувся 15 травня 2024 року о 14.45 у містечку Гандлова. І це вчинило не якесь добре підготовлене командо чи професійний снайпер, а простий словацький письменник похилого віку. Прем’єр — у реанімації у лікарні Банської Бистриці, пройшло кілька операцій, стан важкий, загроза життю триває. Стрілець затриманий на місці.
Це перший подібний випадок замаху на життя лідера європейської країни від 2003 року, коли було бито прем’єр-міністра Сербії Зорана Джинджича. Звісно, чеські конспірологічні, проросійські і безпосередньо російські пропагандистські ЗМІ одразу ж намагалися покласти провину за спробу вбивства словацького прем’єра, який відомий своїм прихильним ставленням до москви та скептичним — до Києва, на Україну. Або в кращому разі — на американське ЦРУ чи ліберальну опозицію, звертає увагу аналітик Роман Маца. Не зупинилися і тоді, коли ім’я пенсіонера, письменника, поета й засновника літературного клубу “Duha” (“Веселка”) Юрая Цінтули з містечка Левіце вмить стало відомим. Спочатку вигадували, що стрілець — українець, або що у нього жінка — українка, яка навела його на цей жахливий злочин, або що стріляв із нелегальної зброї, завезеної з України. Все це виявилося неправдою, але без сумніву — проросійська пропаганда вигадуватиме й інші нісенітниці. Такий самий почерк, як і під час стрілянини на Філософському факультеті Карлового університету у Празі торік.
“Словацькі новобранці”
З’ясувалося, що підозрюваний у замаху на вбивство прем’єра ще кілька років тому належав до організації «Словацькі новобранці» (SB). Це — воєнізоване угруповання, яке налічувало кілька сотень членів, доволі тісно співпрацювало із клубом мотоциклістів “Ночьниє волкі”, точніше з його словацьким відділенням, нині відомим як “Брат за брата”. Цінтула активно підтримував це угруповування, але сам проповідував ненасильство. Доки не скоїв жахливий вчинок. Де у ньому настав злам?
““Словацькі новобранці” готуються не до бою, а до оборони. Якщо вам хтось скаже, що вони збираються — воювати, не вірте. Їхнє першочергове завдання – захист населення, країни, традицій, культури. Вони — патріоти. Я вірю в цих молодих хлопців і дівчат, і висловлюю їм свою публічну підтримку», — написав Цінтула у своєму Facebook у січні 2016 року.
Орієнтація на Росію
Організація, яка в період свого розквіту налічувала близько трьох сотень членів і яка дуже намагалася не бути віднесеною до екстремістської, саморозпустилася у 2022 році. «Від початку вони повністю підтримували традиції так званої Словацької держави — союзника Третього Рейху у 1939-1945 роках. Їхній ватажок тренувався бойовим мистецтвам у козацькому гуртку в Росії, а потім очолив цей гурток. І саме вона набула іншого ідеологічного спрямування. Вона проголошувала ідеї “словацького слов’янства”. І дуже позитивно сприймала Російську Федерацію», – сказав “Блеску” експерт з питань екстремізму Мирослав Мареш.
Раніше пацифіст
Діяльність “Словацьких новобранців” була викликом для влади в тому сенсі, що вони тренувалися зі зброєю та створювали альтернативні збройні структури. За словами Мареша, те, що стрілець їх підтримував, доволі дивно.
Міністр оборони Словаччини, а раніше міністр внутрішніх справ за попереднього урядування Фіцо, Роберт Каліняк також заявив, що підозрюваний був пацифістом. Він, мовляв, радикалізувався лише за останні 8 років. Перед 1989 роком підозрюваного “вела” комуністична розвідка STB, оскільки він висловлював “антидержавні та бунтівні ідеї”, але чи репресувала вона його або чи схилила до співпраці — невідомо. У його творчому доробку є ряд расистських та антимігрантських творів. У 2016 році він став жертвою нападу агресивного наркомана у супермаркеті, і після цього Цінтула намагався заснувати якийсь “Рух проти насильства”. З’явилося невідомо коли і ким зняте відео, де він говорить про своє невдоволення політикою Фіцо на знищення громадської телерадіокомпанії RTVS. Син стрільця без подальших подробиць припустив, що він останнім часом “висловлювався проти Росії”, ходив на антиурядові демонстрації як звичайний мітингар. «Однак він (стрілець), схоже, рухався в різних колах альтернативної сцени. Тож той факт, що він хоча б короткочасно контактував із цією організацією, яка була відкритою для різних людей, мене не дуже дивує», – підсумовує Мареш. У кожному випадку, дізнатися про це можна буде хіба що згодом, після розслідування й суду, оскільки поліція наклала інформаційне ембарґо на справу. Але важко сказати, чи буде слідство неупередженим у надзвичайно напруженій політичній атмосфері у Словаччині.
Ним керував страх?
Без глибокого вивчення особистості стрільця про причини його вчинку можна лише здогадуватися. Клінічний психолог Ян Кулганек може лише припустити, що стрільцем міг керувати страх. «Страх, наприклад, війна за плотом. Людина може відчувати безвихідь, що вона не може щось змінити. Важко сказати, що може призвести до рішення стріляти», – додав психолог.
Слова розради від президентки
«Ми одна країна, одна нація і разом з національними меншинами ми формуємо одну людську спільноту», — сказала чинна президентка Словаччини Зузана Чапутова, стоячи поруч зі своїм політичним опонентом, новообраним президентом Петером Пелеґріні. За словами Чапутової, конфлікти не можна доводити до рівня ненависті. «І останнє, але не менш важливе — ми хочемо закликати всіх до відповідального підходу. Давайте вийдемо із замкнутого кола ненависті та звинувачення один одного. Те, що сталося, – це індивідуальний акт. Але напружена атмосфера ненависті – наша колективна робота», – переконана президентка. Вона також зазначила, що політики повинні контролювати свої думки, слова та вчинки. «Про що ми думаємо, те ми і стаємо, і тепер нам потрібно стати кращими людьми понад усе», — заявила вона.
Пеллеґріні висловив своє занепокоєння тим, наскільки далеко може зайти ненависть до іншої політичної думки. «Якщо подібні вбивства демократії не повинні повторюватися, то всі повинні проявити велику ступінь відповідальності», – сказав він. Словаччина повинна стати на шлях спокійних і вгамованих пристрастей.
Читайте також: Роберт Фіцо: “Україні – не місце у НАТО, а ЄС ще потрібно заслужити”. Про це він хоче сказати Шмигалю в Ужгороді
