9.4 C
Czech Republic
додомуНовиниЗеман про борг перед Україною, посол — про фашизм в Росії

Земан про борг перед Україною, посол — про фашизм в Росії

Президент Чехії Мілош Земан високо оцінив роль українців у перемозі у Другій Світовій війні. Плзень вшанував американців, а в Летах біля Піску пом'янули ромів. Російських представників на офіційних заходах до 77-ї річниці перемоги не було.

reklama/реклама

Чимало українців воювало в рядах Червоної Армії, у тому числі і під час визволення колишньої Чехословаччини. Тому Чехія тепер розплачується за той борг, підтримуючи Україну та приймаючи біженців, які були змушені полишити Україну у зв’язку із російським вторгненням.

Про це говорив чеський президент Мілош Земан під час вшанування загиблих воїнів ІІ Українського фронту на Олшанському цвинтарі в Празі. Посол України в Чехії Євген Перебийніс у зв’язку з теперішньою московською інтервенцією заявив, що фашизм знову спалахнув саме там, звідки слова про антифашизм лунали найгучніше. В Україні 8 травня відзначають День Пам’яті та Примирення.

Українці на фронтах Другої Світової

“Лише протягом 1944 року Україна відправила на війну майже 3 мільйони 700 тисяч своїх синів і дочок. Значною мірою завдяки героїзму українців було звільнено від нацистів країни центральної Європи, в тому числі й Чехословаччину”, – зазначило посольство на своїх сторінках.

У промові Земан зазначив, що, за даними істориків, від 60 до 80 відсотків українців воювали в лавах піхоти колишньої радянської армії. «І саме ці солдати визволяли мою батьківщину, тодішню Чехословаччину. Багато з них тут полягло. Ми маємо борг перед ними, і борги треба повертати. Я радий, що Чехія повертає цей борг як підтримкою України, яка сьогодні воює, так і прийняттям біженців від війни», – сказав президент, повідомляє інформаційне агентство ЧТК. Як відомо, Земан тривалий час намагався виправдовувати агресивні дії Росії щодо України та інших країн Європи, закликав скасувати санкції та визнати приналежність Криму до РФ, однак після 24 лютого змінив погляди і засудив московську політику.

Виступ посла України Є. Перебийноса під час вшанування воїнів та жертв ІІ Світової війни у Празі. Фото: Facebook посольства України в ЧР.


«Те, що ми сьогодні бачимо в Росії, — це звичайний фашизм, речі треба називати справжніми іменами», — сказав посол Перебийніс. У голові російського диктатора, як назвав посол російського президента Владіміра Путіна, зросло переконання про власну винятковість. Посол зазначив, що Путін вирішив розпочинати війти, і це може зійти йому безкарно з рук. Що може окуповувати чужу територію та знищувати цілі народи, і йому за це нічого не буде. За словами Перебийноса, світ, як і перед Другою світовою війною, проспав, коли потрапив у пастку енергетичної залежності від Росії. «Світ хотів уникнути війни і знову обрав ганьбу. І, як завжди, отримав війну і ганьбу», – сказав посол.
Посол заявив про необхідність економічно знищити режим Путіна, Україна, за словами посла, робить ставку на демократичний світ. “І це у ваших силах здійснити — повністю ізолювати Росію”, – підкреслив він.

Вшанування у синьо-жовтих кольорах

Під час виступу прем’єр-міністра Чехії Петра Фіали на Віткові президент Мілош Земан виглядав вже надзвичайно втомленим. Фото: твіт Лукаша Валенти

Також політики на чолі з президентом Земаном і прем’єр-міністром Петром Фіалою (ODS), разом із воїнами та публікою вшанували 77-у річницю закінчення Другої світової війни в Європі біля Національного меморіалу на Віткові в Празі. „Біля Києва, Маріуполя, Харкова — там всюди зараз ідуть бої за нашу свободу та незалежність“, – сказав прем’єр-міністр Петр Фіала на Віткові. Голова сенату Мілош Вистрчіл (OДС) теперішня російська агресія кидає тінь на спадщину визволення, яку мала радянська армія у другій світовій війні. „Спадщиною сьогоднішнього дня є те, що можна перемогти над будь-яким диктатором“, – додала голова парламенту Маркета Пекарова Адамова (TOП 09). Голова коаліційного клубу депутатів від партії ОDS Марек Бенда відзначив, що Росія здійснює в Україні військові злочини, утім, був би “легко обережним” у тому, щоб назвати їх геноцидом.

Конвой американської ветеранської техніки у Плзні. Фото: Філіп Некола, “Плзеньски денік”

В Плзні, який у 1945 році був визволений Третьою американською армією генерала Джорджа Смітта Паттона, відбувся Конвой свободи. Проїхало 260 американських історичних військових автомобілів. У них їхали двоє бельгійських та троє американських ветеранів віком 97 та 98 років. У Плзні спостерігали за конвоєм 60 тисяч осіб.
У Пардубицях згадування про закінчення Другої світової війни відбулося без проявів поваги до Росії та колишнього Радянського Союзу чи Червоної армії. Навпаки, політики у промовах переважно засуджували дії Росії, говорили про тоталітаризм, який настав після перемоги у СРСР та його сателітах.

Лети біля Піску: меморіал замість… свинарника

Президент Сенату Мілош Вистрчіл (ODS) тоді вирушив на до місця вшанування жертв концентраційного табору ромів у Летах біля міста Пісек. Він заявив, що суспільство має в майбутньому з повагою ставитися до меншин. Усі жертви нацизму заслуговують на вшанування, сказав Ченек Ружічка з Комітету компенсації Ромського Голокосту. Міністр культури Мартін Бакса (ODS) назвав свинарник, який розташовувався раніше на місці знищення ромів, місцем чеської ганьби, і вибачився за політиків різних партій, які раніше ігнорували темні сторінки історії в Летах. Тема меншин у Чехії починає знову загострюватися перед муніципальними виборами, додав віце-прем’єр-міністр Іван Бартош (Піратська партія).

Лети біля Піску. Тут розташовувався концтабір для ромів, однак за часів комуністичного тоталітаризму місце було забуте, тут виник величезний свинарник. Лише чотири роки тому справа рушила з місця, свинарник буде знесено, на його місці виникне меморіал. Фото: romea.cz

«Місця вшанування є документом немилосердних переслідувань, яких зазнала ромська та єврейська громада. У майбутньому щодо різних громад слід ставитися справедливо та серйозно. Рівень демократичного суспільства виявляється за тим, як воно ставиться до меншин, а також за тим, як воно може або не може визнавати помилки», – сказав Вистрчіл для ЧТК.

Додав, що пам’ятник “Лети біля Піску” свідчить про те, що як фашисти, так і комуністи не терпіли меншини. “І про те, що ми теж помилилися, коли не змогли (вчасно) викупити цей свинарник і побудувати місце для поклоніння. Це зайняло більше часу, ніж повинно було б зайняти”, – визнав Вистрчіл.

Віце-прем’єр Чехії Іван Бартош нагадав, що історія має тенденцію повторюватися. «Наприклад, ситуація навколо нинішньої війни та біженців певним чином повторює історію Другої світової війни. Пам’ятник у Летах, який скоро буде збудований, є доказом людської наполегливості, людей, які не забувають. Пам’ять дозволяє запобігти тим самим помилкам. Ситуація у зв’язку із муніципальними виборами та меншинами в Чехії знову починає погіршуватися. Ми повинні знайти в собі людяність, а не упередження», – сказав Бартош.

Вшанування жертв ромського голокосту в Летах. Фото: romea.cz

Депутат від християнсько-народного союзу (KDU-ČSL) Гаяйто Окамура сказав, що, як і 80 років тому, мова йде про людяність. «Події в Україні показують нам, що, здавалося б, повсякденна людяність – це не цінність, яка дана само собою», – зазначив депутат. Він додав, що на виборах необхідно протистояти популізму, коли хтось «витягує ромську картку».
Після акту люди відвідали парафіяльний цвинтар у сусідньому селі Міровіце, де поховані переважно діти-жертви табору в Летах.

Концтабір для ромів

Під час Другої світової війни в Летах був концтабір для ромів. Із серпня 1942 по травень 1943 року через табір у Летах пройшло 1308 ромів — чоловіків, жінок та дітей, 327 із них загинули в ньому і понад п’ятсот опинилися в концтаборі Освенцімі. Після війни з концтаборів повернулося менше 600 ромських в’язнів. За оцінками експертів, нацисти вбили 90 відсотків чеських і моравських ромів.
Однак після закінчення війни про це вирішили не говорити. На території концтабору виник величезний свинарник. Археологи встановили, що найбільша частина ромського концтабору в Летах була саме на території приміщення свинарника. Це свідчило про абсолютну аморальність комуністичного режиму. Після 1989 року про це почали відкрито говорити, однак держава викупила свинарник за 450 мільйонів крон аж у 2018 році у фірми Agpi, яка тримала там 13 тисяч свиней. На знесення свинарника держава видала ще 110 мільйонів крон.
Орієнтовна вартість створення пам’ятника перевищила 30 мільйонів, але в Музеї ромської культури вважають, що через зростання цін на матеріали виросте і ціна пам’ятника. Частину фінансів нададуть норвезькі фонди, частину – держбюджет. Меморіал Голокосту ромів і сінті в Чехії має виникнути наступного року.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама