Знайомтесь з цифровою українкою: невдовзі її знатиме весь світ. Хто така Вікторія Ші

МЗС України вперше в історії створило з використанням технологій штучного інтелекту цифрову особу – Вікторія Ші офіційно коментуватиме консульську інформацію для ЗМІ. Схоже, що Україна справді є піонером у використанні цифрової особи для офіційного урядового зв’язку. Поки немає жодних інших задокументованих випадків, коли інші уряди робили те саме з подібною офіційною дією. У той час як багато урядів і агенцій розширюють використання цифрових технологій та технологій штучного інтелекту для різних цілей, таких як автоматизація послуг і обробка даних, конкретне використання цифрової персони для офіційної комунікації, як це зробила Україна, ще не було.

Представниця МЗС з консульських питань Вікторія Ші створена на основі реальної людини — української співачки та інфлюенсерки Розалі Номбре, яка погодилася pro bono взяти участь в проєкті МЗС і виступити прототипом для представниці. Команда проєкту відзняла та оцифрувала її.

Важливо зазначити, що консульська представниця та її реальний прототип є двома різними особами, а з офіційними коментарями від імені консульської служби МЗС виступає лише цифрова особа Вікторія Ші. 

Вікторія Ші: перший виступ

“Моє імʼя символізує нашу головну мету — перемогу України, а прізвище — штучний інтелект, який мене створив. Моя робота полягатиме в донесенні до громадськості оперативної та перевіреної інформації консульського департаменту МЗС України. Я повідомлятиму журналістам новини про роботу консулів із захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, реагування на інциденти чи надзвичайні ситуації та інші новини», — заявила представниця МЗС з консульських питань Вікторія Ші в своєму вітальному відеозверненні.

Коментарі Вікторії Ші зʼявлятимуться на офіційних ресурсах МЗС України, вебсайті та сторінках в соцмережах, а також передаватимуться журналістам пресслужбою МЗС.

Вікторія Ші: для чого створили?

“Використання згенерованої штучним інтелектом цифрової особи для консульського коментування — це насамперед економія часу та ресурсів МЗС. Реальні дипломати зможуть бути більш ефективними та фокусуватися на інших завданнях з надання допомоги громадянам”, — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Міністр наголосив, що активне використання технологій штучного інтелекту в роботі МЗС — це не примха, а вимога воєнного часу. Адже для того, щоб досягати необхідних для країни результатів, потрібно пришвидшувати всі процеси та бути на крок попереду.

“Створення цифрової консульської представниці — це частина ширшої стратегії з системного впровадження передових технологій з використанням штучного інтелекту в МЗС України. Дипломатія не лише в Україні, але і в усьому світі завжди була консервативною сферою, яка останньою впроваджувала інновації. Ми змінюємо це. Українська дипломатія зараз посилює свої спроможності і робить технологічний стрибок, якого досі не зробила жодна дипломатична служба в світі”, — додав міністр. 

Важливо зазначити, що МЗС передбачило кілька рівнів захисту від цифрових підробок. На кожному оригінальному відео, де є Вікторія Ші, розміщений QR-код, який веде на текстову версію того ж самого коментаря на офіційній сторінці МЗС. У разі відсутності такого QR-коду чи переходу на будь-який інший сайт, відео не вважається правдивим.

Крім того, консульська представниця не є заміною речника МЗС України. Після завершення терміну перебування на цій посаді Олега Ніколенка МЗС вже провело конкурс на заміщення цієї вакансії. Його переможець наразі вже визначений і проходить необхідні процедури спецперевірок.

Проєкт консульської ШІ-представниці МЗС України втілений командою ГО “The Game Changers” за сприяння ГО “Nazovni Tech”. Раніше завдяки партнерству з ГО “The Game Changers” вже був створений успішний VR-проєкт МЗС України “Living the War”, який за допомогою окулярів віртуальної реальності занурює іноземців у будь-якій точці світу в реальність російської агресії проти України та допомагає консолідувати підтримку нашої держави за кордоном.

Що в інших країнах: як працюють цифрові особи

Ведучі зі штучним інтелектом (AI) все частіше використовуються в медіаіндустрії. Декілька медіа по всьому світу експериментували з віртуальними ведучими для трансляції новин. Ось кілька яскравих прикладів:

1. Китай. У 2018 році державне новинне агентство “Сіньхуа” представило одного з перших ведучих новин на основі ШІ. Такі ведучі доповідають новини, імітуючи людські вирази обличчя та мовні звички, використовуючи попередньо записане відео реальних ведучих і технологію перетворення тексту в мову.
2. Південна Корея. У 2020 році кабельний новинний канал MBN представив ведучого новин на основі ШІ, який був створений на зразок популярного людського ведучого. Ця віртуальна фігура використовує ШІ для читання новинних текстів, що є більш економічним рішенням для виробництва новинного контенту.
3. США і Великобританія. Компанії, такі як Synthesia у Великобританії та OpenAI в США, опрацьовують технології, які дозволяють створювати цифрові аватари, здатні генерувати реалістичний відеоконтент з текстових вхідних даних. Ці технології впроваджуються різними медіакомпаніями для швидкого та ефективного виробництва контенту.
4. В Україні. Полтавське видання Kolo.news за допомогою штучного інтелекту згенерувало ведучу. ШІ-ведуча Наталка Полтавка читає українською мовою без іноземного акценту 30-секундні новинні ролики, розповідає Медіамейкер.

Світ змінюється так швидко, що люди не встигають отямитись

Кроки, що відбуваються з використанням ШІ, ламають шаблони та уявлення. Те, що зробила Україна ще чекає на широке обговорення та захоплення, кажуть фахівці. Успіх такої ініціативи значною мірою залежатиме від постійного управління, оновлень та прийняття громадськістю.

Перспективи та переваги цифрової особи

• Послідовність у комунікаціях. Цифрова особа може забезпечувати послідовні, контрольовані та безпомилкові повідомлення. Це може бути особливо корисним для управління дипломатичними нюансами та складною інформацією.
• Доступність. Цифровий представник може бути доступний цілодобово, надаючи відповіді та оновлення в режимі реального часу громадськості та ЗМІ. Це покращує здатність міністерства управляти кризами або терміновими оновленнями без затримок.
• Багатомовна комунікація. За допомогою відповідних технологій цифрова особа може комунікувати кількома мовами, значно розширюючи охоплення та інклюзивність комунікацій міністерства.
• Економія коштів у довгостроковій перспективі. Хоча первинне налаштування та розробка можуть бути ресурсомісткими, в довгостроковій перспективі цифровий представник може знизити витрати, пов’язані з персоналом та навчанням.

Виклики

• Автентичність та довіра. Можуть виникнути побоювання щодо автентичності комунікацій, оскільки громадськість та ЗМІ можуть віддавати перевагу взаємодії з людиною, яка проявляє емпатію та емоційне розуміння.
• Безпека та дезінформація. Забезпечення безпеки систем ШІ є важливим для запобігання злому або маніпуляціям, що можуть призвести до дезінформації або дипломатичних інцидентів.
• Технологічні оновлення та обслуговування. Постійні оновлення та обслуговування необхідні для того, щоб цифрова особа була постійно оновлена з найновішою інформацією та заходами кібербезпеки.

Хто стоїть за цифровою людиною?

Для ефективної підтримки та управління цифровою особою, такою як Вікторія Ші, необхідна багатопрофільна команда:

• Спеціалісти з ШІ та машинного навчання.
• Професіонали з ІТ-безпеки. Для захисту систем від кіберзагроз.
• Експерти з мови та комунікації. Для забезпечення точності, культурної та контекстуальної адекватності комунікацій різними мовами та в різних регіонах.
• Не обійтись без справжніх фахівців з медіа та громадських зв’язків. Для управління випусками цифрової особи та забезпечення їх відповідності загальній стратегії комунікації МЗС. Крім того, потрібна людина для нагляду за операціями та забезпечення їх відповідності правовим та етичним стандартам.

Читайте також: