Коли в Україні згадують Пилипа Орлика, зазвичай говорять про його Конституцію 1710 року – документ, який часто називають однією з перших європейських конституцій. Значно рідше згадують інший факт із його біографії: рід майбутнього гетьмана Війська Запорозького мав чеське походження.
Саме про це під час лекції в Бібліотеці Вацлава Гавела нагадала чеська україністка Ленка Віхова. Для багатьох слухачів це стало несподіванкою. Адже одна з найважливіших постатей української історії виявилася людиною, чиє коріння веде до Чехії.
Цікаво, що сьогодні Пилипа Орлика відкривається дослідникам із нових сторін. На початку 2026 року голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров повідомив, що працював в архіві МЗС Франції з оригіналами щоденників гетьмана. Це п’ять великих томів – понад 4 тисячі сторінок, написаних у 1720–1734 роках. У них Орлик розмірковує про майбутнє України, записує політичні новини європейських дворів, описує повсякденне життя й навіть занотовує перекази про український монастир на Афоні. Щоденники написані польською, латинською, французькою та українською мовами й досі повністю не опубліковані. Вони зберігаються у Франції вже майже три століття.
З Чехії через Литву до України
Рід Орликів походив із Богемії – історичної області на території сучасної Чехії. Після гуситських воєн у XV столітті частина родини залишила чеські землі й переселилася до Великого князівства Литовського. Сам Пилип Орлик народився вже не в Чехії, а 1672 року на території сучасної Білорусі, яка тоді входила до складу Речі Посполитої. Його батько Степан Орлик був військовим і загинув у битві з Османською імперією, коли синові ще не виповнився рік. Вихованням хлопця займалася мати Ірина Малаховська, яка походила з православного шляхетського роду.
Зрозуміло, що походження і самоідентичність – не одне й те саме. У XVII столітті люди не мислили категоріями сучасних національностей. Для шляхти значно важливішими були походження роду, віросповідання, політична спільнота та служба. Все життя Пилипа Орлика було пов’язане з козацькою державою та боротьбою за її незалежність. Не існує жодних відомих історикам документів, у яких Орлик називав би себе чехом. Навпаки, у своїх політичних документах він говорить про права Війська Запорозького, українські землі і козацьку державу.
То ким він був?
Пилип Орлик був українським державним діячем і гетьманом, який мав чеське – точніше, богемське – родове походження по батьківській лінії. Це приблизно так само, як сьогодні людина може мати польських, німецьких чи чеських предків, але бути українцем за своєю культурою, мовою та політичною ідентичністю.
До речі, Пилип Орлик був не лише політиком, а й майстром конспірації. У дипломатичному листуванні він використовував цифровий шифр, а замість власного підпису міг поставити лише п’ять чисел: 238 209 45… Саме так, за словами історика Олександра Алфьорова, гетьман зашифровував своє прізвище в таємних листах. Один із таких документів датований 1713 роком і зберігся до наших днів. Історик зауважує, що Гетьманщина була не романтизованим світом із козацьких легенд, а державою, яка вела складну міжнародну дипломатію, використовувала шифри та підтримувала контакти з європейськими дворами.
Чи знають про це в Чехії?
Парадоксально, але більшість чехів узагалі не знає, хто такий Пилип Орлик. Попри чеське походження його роду, Орлик практично відсутній у шкільних підручниках ЧР. Історія українського козацтва там згадується лише побіжно, а сам Орлик зазвичай залишається поза межами шкільної програми. Водночас в чеських історичних колах інколи можна почути, що один із творців української державності мав предків з Богемії.
Освіта, яка відкрила шлях до гетьмана
Орлик не народився козаком. Він прийшов до козацького середовища уже дорослою людиною. Майбутній гетьман навчався в Києво-Могилянській академії – одному з найкращих навчальних закладів Східної Європи того часу. Сучасники відзначали його талант до мов, риторики та політики. Після навчання він працював у церковній адміністрації, а згодом перейшов на службу до гетьмана Івана Мазепи. Саме там Орлик швидко став однією з найближчих до Мазепи осіб. Він обіймав посаду генерального писаря – фактично керівника гетьманської канцелярії та одного з головних державних чиновників козацької держави.
Після поразки шведсько-українського війська під Полтавою у 1709 році Мазепа разом із найближчими соратниками вирушив у вигнання. До речі, «мазепинці», як їх пізніше назвали історики, були першою українською політичною еміграцією. Коли Мазепа помер, саме Орлика обрали новим гетьманом Війська Запорозького. Сталося це у квітні 1710 року в місті Бендери на території сучасної Молдови. Тоді ж був ухвалений документ, який увійшов в історію як Конституція Пилипа Орлика. Її часто називають першою у світі. Історики зазвичай уточнюють, що це не була перша конституція в сучасному розумінні цього слова.
Для свого часу документ був справді унікальним. У ньому обмежувалася влада гетьмана, передбачався поділ повноважень між різними органами влади, гарантувалися права Запорозької Січі та окреслювалися засади незалежної української держави. Для початку XVIII століття це були надзвичайно прогресивні ідеї.
Чи знав Орлик чеську мову?
Точної відповіді історики не мають. Родина залишила чеські землі приблизно за двісті років до народження Пилипа Орлика. Тому навряд чи чеська була його повсякденною мовою. Натомість достеменно відомо, що він володів 8-10-ма мовами. Орлик писав латинською, польською, французькою, староукраїнською та іншими мовами, необхідними для дипломатичної роботи того часу.
Прямих свідчень про використання ним чеської мови наразі немає.
Чи підтримував він зв’язки з Чехією?
На момент життя Орлика чеські землі давно перебували під владою Габсбургів. Ця монархія була одним із головних гравців Європи. До неї входили австрійські землі, Богемія, Моравія, частина Угорщини та інші території. Пилип Орлик, як дипломат, безумовно перебував у просторі, де Габсбурги мали великий вплив.
Варто підкреслити, що Орлик вів активну європейську дипломатію, контактував із монархами та урядами різних країн, але своїм політичним домом вважав Гетьманщину, а головною метою – відновлення прав Війська Запорозького. Його політична діяльність була пов’язана насамперед із Україною, Річчю Посполитою, Швецією, Османською імперією та Францією. Він сприймав себе як представника козацької держави й присвятив життя боротьбі за українську незалежність.
Історики кажуть, що немає підтверджень, що Пилип Орлик будував свою політику через “чеський фактор” або звертався до Габсбургів як до людей, пов’язаних із його родовим походженням.
Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA в рамках «Підтримка поширення та доступу до інформації мовами національних меншин» за підтримки Міністерства культури Чехії.
Читайте також:
Вгадайте: відомий українець, якого переобирали 10 разів, росія його вбивала, а він досі дивує світ
Вгадайте: чех, якого обожнював Григорій Сковорода. Ця постать дивиться з купюри у 200 крон
Вгадайте: найвідоміший чех, якого люблять українці
Чехів обурив шкільний підручник, де йдеться про походження слов’ян з території України
