14.4 C
Czech Republic
додомуНовиниАктуальне"Бандера ґейт" у Плзні: мер обурився назвою дискотеки, закликав українців "поводитися пристойно";...

“Бандера ґейт” у Плзні: мер обурився назвою дискотеки, закликав українців “поводитися пристойно”; справою займається поліція

Багато людей обурені акцією під назвою "Бандера паті". Мер вимагає вжити заходів, комуністи і окамурівці кричать про "фашизм", поліція контролює клуб та організаторів, які влаштували благодійну вечірку під такою назвою. Є й невдоволені українці: "не час веселитися і проводити дискотеки"

reklama/реклама

У чеському місті Плзень виник скандал навколо української дискотеки в клубі “Арена”. Реакцію мера міста, комуністичної євродепутатки Катержіни Конечної та деяких інших політиків викликала акція під назвою “Бандера паті”. Багато чехів із ксенофобними настроями у соцмережах різко розкритикували акцію під такою назвою, мовляв, це “пряма підтримка фашизму”.

Обурений допис мера міста Плзень Романа Заржицького про “Бандера паті” від 28 лютого 2023 у соцмережі Facebook набрав найбільше коментарів та поширень, а також багато схвальних коментарів від чехів ліво- чи праворадикальних поглядів. Чеські політологи вважають, що партія ANO, до якої належить мер, останнім часом радикалізується і намагається перетягти виборців від комуністів та ультраправої SPD.

Дійшло навіть до побажань її організаторам “смерті від рук вагнерівців чи кадирова”. Їх закликають “їхати і влаштовувати свої вечірки вдома в Україні”. Також у коментарях можна знайти побажання “йти в окопи, три-чотири години повоювати за Бахмут, Зеленського і ваших хазяїв зі США”, чи “у Чехії треба тільки мовчки працювати і дякувати за прихисток”.
Дискотеку під такою суперечливою назвою в Плзні організували дві дівчини, які таким чином хотіли влаштувати збір коштів та матеріалів для української армії. Назвою, очевидно, вони хотіли привабити більше відвідувачів, але не врахували місцевих настроїв.

Прокляття на адресу українців у коментарях під дописом мера Плзня

На організаторів вечірки, названої на честь лідера українських націоналістів часів Другої світової війни Степана Бандери, хтось викликав поліцію. Мер міста Плзень Роман Заржицький (партія ANO) прямо і відкрито заперечив проти можливості організації заходу з такою назвою. «Звертаюся до всіх порядних рестораторів та операторів інших розважальних закладів: не надавайте приміщення організаторам таких заходів. Водночас я закликаю громадян України поводитися в Плзні пристойно і дякую тим, хто так робить. Бандера був військовим злочинцем, бандерівці також відповідальні за масові вбивства чехословацького населення», – написав мер у соцмережі Fасеbook, чим викликав найбільшу хвилю дискусій та відвертих проклять у коментарях на адресу українців. Мер додав, що подібні дії для нього неприйнятні, і він перебуває на зв’язку з поліцією Чехії. Але він усвідомлює, що впливати на закритий захід у приватному закладі дуже важко. Сервер manipulatori.cz додав, що “це – класичні дискотеки для української клієнтури”.

Музичний клуб “Арена Плзень” знаходиться на вулиці Лідіцкій у спальному районі Плзнень-Ліхотін. Фото: Збинек Шнапка / Блеск

Порівняння із гуситським вождем Яном Жижкою чи братами Машінами

Багато чехів у соцмережах критикують, що така назва заходу сповідує нацизм. Одні пишуть, що не мають нічого проти українців, але “це вже занадто”. Інші — “що фіалова влада натягала сюди огидну нацистську наволоч”. Багато хто згадує предків, які були волинськими чехами і розповідали їм про “звірства бандерівців”. Кілька коментаторів все-таки звернули увагу, що Бандера більшість другої світової війни відсидів у концтаборі Заксенгаузен, що двоє його братів загинули у німецькому ув’язненні, однак сам Бандера може бути причетний до двох львівських єврейських погромів у червні та липні 1941 року. “Проблема в тому, що Бандера… про деякі звірства, ймовірно, навіть не знав”, – зазначає сервер manipulatori.cz.
У заплаві українофобних коментарів від чеських або словацьких прихильників росії чи байдужих “чеських патріотів” з’явилося лише кілька дописів, написаних із холодною головою. Дехто порівнював Бандеру із Яном Жижкою, який є чеським національним героєм, але також не був далеко не святим. Або з братами Машінами, які вбивали, прориваючись на свободу із “більшовицького раю”. А, наприклад, Алеш Моравец закликав пана мера міста Плзень перевіряти факти перед тим, як щось стверджувати. Він зауважив, що Степан Бандера не був військовим злочинцем — його ніколи не судили у цьому сенсі. “Вирішальний період війни (з літа 1941 до вересня 1944) він провів у німецькому концтаборі і навряд чи міг контролювати чи взагалі знати про те, які трагічні події відбуваються в Україні і, зокрема, на Волині”, – припускає Моравец.

Одна з небагатьох мудрих відповідей меру Заржицькому на його твердження про те, що “Бандера був військовим злочинцем”

“Вам байдуже, що росіяни можуть стояти за Кошицями?”

УПА не чинила навмисних розправ над чехословацьким населенням, продовжує Моравец, і посилається на публікацію «Історія України» (Magocsi, Rychlík, Zilynskyj 2015, 2023): “Ймовірна загибель 350 чехів через те, що їх помилково прийняли за поляків, безсумнівно, потворний факт, але це невисока цифра за мірками того часу”, – пише коментатор. Також він нагадує, що історик Давид Свобода також однозначно стверджує, що вбивства чехів загонами УПА – це обман.
Окрім того, зауважує Моравец, Бандера не був нацистом. “Це звичайна конструкція кремлівської пропаганди 40-х і 50-х років”, – зауважує Моравец. Бандера, пише він, невдало намагався співпрацювати з німецькою владою проти СРСР тільки для того, щоб відновити вільну Україну. Після всіх страждань на зразок «червоного терору», насильницької колективізації, придушені народні повстання, організований державою голод із жервами від 4 до 6 мільйонів українців – це було не дивно. “Якщо Вам байдуже, чи будуть і надалі дислокуватися найближчі танкові дивізії збройних сили російської федерації у Брянській і Курській областях, чи за кілька десятків кілометрів від словацького міста Кошице, можете проігнорувати мій коментар”, – додав на завершення Алеш Моравец.

Все було в межах закону, резонанс назва викликала тільки тепер

Що стосується “бандерівських вечірок”, то їх влаштовували молоді українки у Плзні кілька разів. Наприклад, у листопаді минулого року, січні чи у лютому. Поліція заявила, що приділяє належну увагу справі про танцювальну вечірку під назвою «Бандера паті». “Наразі ми з’ясовуємо та оцінюємо необхідну інформацію”, – повідомила поліція у Twitter без подальших подробиць.
Організатори заходу в мережі зазначили, що він проводиться передусім на підтримку Збройних сил України. “З дискотеки, яка відбулася 14 січня, для потреб армії було закуплено: термобілизну, спальні мішки, тактичні рукавички, килимки. Також ми передали засоби особистої гігієни та медикаменти першої допомоги”, – йдеться на сторінці акції у соцмережі Facebook. Згідно з цим оголошенням, усі вони вирушили на фронт у Донецьку область.

Передані на фронт зібрані в Плзні речі. Фото зі сторінки акції у ФБ.

Судячи з усього, на вечірках, яку влаштували українки, все було добре. Вони відбулися без правопорушень і без будь-яких проявів екстремізму чи міжнаціональної ненависті. Якби не назва, акція виглядала б, як звичайна молодіжна дискотека. Таких дискотек у вихідні дні проводиться десятки у чеських містах. Єдине, що обурило жителів Плзня — це назва. «Це абсолютно недоречно. Молодь, яка це організовує, навіть не знає, хто такий Бандера», – пишуть жителі Плзня у всіх можливих листах та коментарях. «Це повинні усвідомлювати не лише організатори, а й українці, які тут живуть. Думаю, ми всі їм достатньо допомагаємо, та це верх несмаку», – додав інший співрозмовник. Погоджуються з ними і деякі українці, які живуть в Плзні. «Мені трохи страшно. Ми добре знаємо, що чеський народ негативно ставиться до цієї людини», – сказала перехожа українка для CNN Prima News.

Українці також засуджують: не час святкувати

У коментарях до статті у часописі “Громада” українці зазначають, що влаштовувати вечірки під час війни на батьківщині взагалі недоречно. “Бандера був сином священика, він сам би навряд чи схвалював дискотеку під такою назвою, та ще у піст”, – написала Марина Вовчук. “Майте повагу до родин, які втратили близьких, і військових на передовій. Можна зібрати кошти і більш нормальними акціями, а не розважальними танцями в клубах”, – зазначає Людмила Мацола. “Менше треба викаблучуватися в чужій країні, де свої правила, порядки та погляд на історію. Людина, яка “дружить із дахом” [має розум – ред.], дискотеку із такою назвою не влаштує. Додому треба їхати таким розумникам і свій креатив розвивати в Україні”, – додав Олексій Корецький.

Репортаж місцевого плзеньського телебачення: організаторам та орендодавцям різних вечірок порадили обирати менш суперечливі й конфліктні назви для акцій

За даними видання plzen.cz, організаторки після скандалу погодилися перейменувати вечірку в “Українське паті”. Утім, видання і надалі продовжує нагнітати атмосферу і звинувачувати українців у фашизмі.
Також українці звернули увагу, що й сам мер міста Плзень Заржіцький, який здебільшого підняв цей “бандераґейт” у публічному просторі, має “масло на голові”. За даними газети “Млада Фронта Днес”, у 2016 році його суд засудив за публікацію інтимних фотографій колишньої дружини Катаріни. Таким чином, стверджував політик, мама має поганий вплив на дітей. Тоді він отримав 14 місяців ув’язнення умовно.

Клуб дистанціювався від заходу

Сам клуб, де проводилася вечірка, заперечує звій зв’язок із організаторами і каже, що лише дає приміщення в оренду. «Клуб не підтримує будь-яку форму нетерпимості чи радикальної поведінки, таку як расизм чи нацизм», — сказав менеджер клубу “Арена Плзень”. «Ми не організатори, ми лише орендуємо приміщення. Кошти, зібрані організатором, використовуються на підтримку української армії. На заходах ми не спостерігали якусь поведінку, яка б свідчила про расизм, нацизм, націоналізм, гомофобію чи будь-яку іншу форму нетерпимості. Це класична дискотека для українців. Організатори навіть показували нам список закупленої ними техніки чи відео, де солдати української армії забирають ці закуплені за зібрані ними кошти речі. Якщо б у нас була хоч найменша підозра, що якісь дії суперечать нашій філософії чи закону, ми б одразу заперечили. Проте, окрім назви, яка комусь може здатися неприємною, негативних форм вираження ми не знайшли. Якщо говорити про якусь форму екстремізму, то “піком їхнього екстремізму” стало виконання державного гімну України. Ми ніде не афішували цю подію, тому що якщо зійдуться чеські та українські клієнти, може виникнути конфлікт. Ми робимо багато інших заходів для чеської публіки, які організовуємо безпосередньо ми самі», – написало керівництво дискотеки “Aréna Pilsen”.

Екстремістський депутат Томіо Окамура скаржиться, що українці влаштували в Плзені акцію під назвою “Бандера паті”. Але що його виборці ходять зігувати на концерти гурту “Ортел” йому, як не дивно, не заважає – пише Лукаш Валента

Поліція тримає на контролі

Організаторки заходу наразі уникають спілкування з пресою. “Ми зараз консультуємося про всю цю ситуацію з нашим адвокатом”, – коротко відповіли вони. За законом, українкам загрожує кримінальне переслідування за підтримку руху, спрямованого на ущемлення прав і свобод людини. «Ми збираємо всю інформацію та оцінюємо, чи мало місце порушення закону», — сказала прес-секретар поліції Плзня Даґмар Брожова.
Негайно на скандал відреагували — як інакше — комуністи. Катержина Конечна, євродепутатка від партії KSČM, не просто розкритикувала назву заходу у своєму дописі та відео, а захопилася приступом українофобії на ненависті до всіх, хто протистоїть кремлю.

Томіо Окамура проти Євгена Перебийноса

Також опосередкованою на цей та інші скандали була реакція голови праворадикальної популістської партії SPD Томіо Окамури. У ці дні він веде бій із владною коаліцією навколо пенсійної реформи і блокує роботу парламенту, виступаючи по сім годин за трибуною. Він критично висловився на адресу колишнього посла України в Чехії Євгена Перебийноса та всього українського політичного представництва. За словами Томіо Окамури, Перебийніс повинен “припинити хамити”, а українське представництво – нахабно втручатися у внутрішні справи Чехії. Приводом для слів Томіо Окамури стала заява Перебийноса чеською мовою у Twitter у вівторок, у якій сказано: «Гострі напади українофобії зазвичай є симптомом хронічного колабораціонізму».

Реакція Євгена Перебийноса

Перебийніс не назвав нікого в своєму статусі і не сказав більше, але його слова з’явилися саме після семигодинного виступу Окамури в парламенті у вівторок 28 лютого. Там він, серед іншого, звинуватив чеський уряд в “українізації чеського суспільства”. “Отой (Перебийніс) вліз до мене, коли я критикував українізацію Чехії… Нехай вони перестануть перейматися нашими справами, і зосередяться на своїй корупції”, – заявив Томіо Окамура.

Відгомін польського фільму “Волинь” та вибачення Гайято за брата

Лідер SPD нагадав, що Перебийніс захищав бандерівців — у 2018 році надіслав листа Чеському телебаченню, в якому протестував проти трансляції польського фільму «Волинь» режисера Войцеха Смаржовського, який зображує польську точку зору на Волинську трагедію. За словами Перебийноса, деякі “оманливі та неправдиві кадри з фільму багато українців вважають образливими”. Томіо Окамура запевнив, що не має нічого проти українців, але він виступає проти тих, хто захищає бандерівців і самого Степана Бандеру.

Документальний фільм Чеського телебачення “Відгомін війни. Бандерівці”. Є можливість увімкнути титри українською мовою.

У вівторок у своєму виступі у парламенті Томіо Окамура критикував чеський уряд за допомогу Україні, яка потерпає від російської військової агресії. Він звинувачував чеський уряд у тому, що він ставить Україну на перше місце. «Досить нам, людям досить, весь час говорити про вашу Україну. Всюди чуємо тільки одне — українці, українці», – заявляв він у своїй семигодинній промові. “Україна є пріоритетом для уряду Фіали, а ви викинули чеських громадян за борт. А для нас, SPD, чеські громадяни є пріоритетом”, – додав Томіо Окамура. Його брат, Гайято Окамура, також депутат, але від владної партії KDU-ČSL, попросив вибачення за образливі слова голови SPD.
Перебийніс був послом України у Празі від 2017 до 2022 року. Зараз він є заступником міністра закордонних справ України. Про скандал у Плзні Перебийніс наразі не висловився.

Книга Мілана Сиручека “Бандерівці: герої або бандити?” 2008 року – одна зі спроб всебічно описати УПА чеськими очима

Ким був Степан Бандера?

Про Степана Бандеру та його послідовників написано дуже багато книжок та статей різними мовами, у тому числі й чеською. Вони намагаються подолати багато упереджень та стереотипів, які за поданням з москви були насаджувані багато років комуністичною владою у ЧССР. Наприклад, цікавою є публікації Мілана Сиручека “Бандерівці: герої або бандити?”, Яна Мінаріка “Доля бандерівців та трагедія греко-католицької церкви”, а також книги Давіда Свободи або Володимира В’ятровича. Степан Бандера був лідером українських націоналістів у першій половині ХХ століття. Спочатку він боровся проти польського панування в Галичині, був ув’язнений польською владою. У 1941 році в односторонньому порядку проголосив у Львові незалежну Українську державу, був заарештований гестапо і ув’язнений у концтаборі майже до кінця 1944 року.

Його послідовники заснували Українську Повстанську Армію. Бійців УПА, особливо комуністичні історики й пропагандисти, звинувачували у співпраці з німцями, жорстокому поводженні, масових вбивствах і депортації поляків та євреїв із Волині. Сучасні українські історики стверджують, що метою УПА була боротьба за незалежну українську державу, її бійці воювали як з німецькими, так і з польськими чи радянськими окупантами. Після війни Бандера виїхав до західної Європи, де зосередився на боротьбі проти СРСР, сталінізму, радянського, тобто російського, панування над Україною. Він вважається однією з найбільш суперечливих постатей в європейській історії. Був убитий радянським агентом у Мюнхені в жовтні 1959 року, де й похований.

Читайте також: Історик Володимир В’ятрович презентує у Празі видання своєї книги чеською мовою

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама