Приблизно п’ята частина біженок з України в Чехії страждає від важкої депресії. Про це свідчить соціологічне дослідження вчених Карлового університету та Академії наук Чеської Республіки, повідомляє ČTK. Близько 45% жінок оцінили своє здоров’я, як погане. Згідно з дослідженням, погане самопочуття спричинює депресія разом із проблемами, пов’язаними з економічним становищем чи пошуком допомоги та роботи.
“Окрім захворювань і симптомів депресії, виявилося, що основним фактором того, як українські жінки сприймають своє здоров’я, є соціальний капітал та економічні чинники”, — сказала одна з авторок дослідження Івана Кулганова з Інституту SYRI та факультету природничих наук Карлового університету.
“Жінки з більшою кількістю захворювань і ті, у кого виявляються важкі симптоми депресії, жінки, які живуть самі вдома і мають труднощі з пошуком допомоги, й ті, хто страждає від матеріальних позбавлень, демонструють підвищений ризик гіршого суб’єктивного сприйняття здоров’я”, — додала вона. Матеріальна депривація означає, що рожина не може дозволити собі, наприклад, пральну машину, телефон або оплатити несподівані витрати в тисячі крон.
Дослідження базується на даних опитування, проведеного Академією наук Чеської Республіки та компанією PAQ Research у кілька хвиль серед людей, які в лютому 2022 року евакуювалися з України до Чехії через російську війну. Воно базувалося на відповідях понад 900 жінок працездатного віку з вищою професійною або вищою освітою. За словами наукової групи, саме ця категорія склала більшість учасників опитувань біженців.
55% жінок оцінили своє здоров’я, як добре
Зі згаданих жінок, 55% оцінили своє здоров’я, як дуже добре або добре. Решту біженок оцінили своє здоров’я, як погане. Чверть жінок відповіли, що не відчували жодних симптомів депресії. П’ята частина біженок повідомили, що страждають на важку депресію.
Більшу частку жінок-біженок, які негативно оцінюють своє здоров’я, опитування відзначило серед жінок, які мали економічні труднощі або їм було важко знайти когось, хто міг би допомогти їм у важкій ситуації. Менше п’ятої частини жінок-біженок володіли чеською мовою краще, а близько 70% із них страждали від відсутності елементарних домашніх потреб. Більшість опитаних жінок проживали разом із дитиною та прибули до Чехії без чоловіків та партнерів, які залишилися в Україні.
“Відмови на ринку праці, безробіття та незахищеність роботи часто сприймаються, як ризики для здоров’я, оскільки вони призводять до підвищеного стресу. Тоді люди суб’єктивно сприймають стан свого здоров’я, як погіршений і мають вищий ступінь захворюваності”, — додала Кулганова.
Читайте також:
Vítej v Česku. Як українцям полегшити вихід на ринок праці в Чехії — дискусія та реальні історії
Пошук житла в Чехії: українцям відмовляють через національність. Що робити?
Українська молодь у Чехії: багато працює замість того, щоб вчитися
Російська мова викликає конфлікти серед українських учнів у чеських школах
