Чеська Республіка та всі країни-члени ЄС підтримують зусилля України, щоб міжнародна спільнота дала визначення так званого екоциду. Йдеться про екологічну шкоду, завдану воєнним конфліктом навколишньому середовищу, за яку має заплатити агресор.
Міністр навколишнього середовища Чехії Петр Гладік (партія KDU-ČSL) заявив про це у зв’язку із кліматичним самітом ООН COP28 у Дубаї. Міністр зазначив, що через російську агресію величезна територія України — замінована. Руйнування Каховської греблі також завдало великої шкоди довкіллю. За даними української влади, цьогорічного червня вода з прорваного водосховища затопила 8600 квадратних кілометрів. Це, для порівняння, перевищує площу Плзеньського краю.
Збитки на десятки мільярдів доларів
За словами Гладіка, щоб усунути екологічну шкоду, завдану війною росії проти України, можуть знадобитися десятиліття. Однак навряд чи зараз країни погодяться щодо визначення екоциду через позицію росії. На думку міністра, міжнародне співтовариство має підтримати це визначення. Адже йдеться не лише про Україну. І в інших країнах можуть статися подібні шкоди.
Вартість збитків, завданих російською агресією довкіллю в Україні, у листопаді оцінювалася в 56 мільярдів доларів (понад 1,2 трильйона крон). Про це зазначив представник Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Жако Сіллєрс. Експерти-екологи не мають доступу до великих частин України – чи то через те, що їх окупували росіяни, чи тому, що вони знаходяться поблизу лінії фронту. Тому вчені оцінюють збитки, використовуючи, наприклад, супутникові знімки або кадри із соціальних мереж.
Під час кліматичної конференції міністр Петр Гладік провів низку двосторонніх зустрічей. «Особливо ціную зустріч із міністром екології України Русланом Стрільцем. Ми обговорили скоординовану глобальну відповідь на засудження та вирішення екологічної шкоди, спричиненої військовим конфліктом, яку ми, як Чеська Республіка, підтримуємо. Вважаю важливою ідею створення ефективного інструменту оцінки цих збитків. Бо шкода навколишньому середовищу не має меж», – сказав міністр Гладік. На конференції Україна організувала зустріч міністрів екології з усього світу. “Я та інші міністри чітко показали, що Україна не одна і має велику підтримку у світі”, – додав міністр.
Шалена кількість викидів
За словами міністра екології України Руслана Стрільця, конфлікт зачепив майже 30 відсотків українських лісів і близько 20 відсотків національних парків. Також полем битви стало Чорне море, де зафіксували загибель тисяч дельфінів. Багато тварин було знайдено на пляжах, куди вони потрапили дезорієнтованими через звуки, які супроводжували військові дії. Офіційно влада реєструє тисячу загиблих тварин, але точну кількість визначити не вдається. Фахівці говорять про десятки тисяч загиблих тварин, додав він.
Заступниця міністра екології України Вікторія Кірєєва повідомила на кліматичній конференції, що бойові дії спричинили близько 150 мільйонів тонн викидів, що більше, ніж виробляє Бельгія за рік.
Гладік підкреслив, що для Чехії важливо, щоб глобальна тенденція до зростання викидів була зламана найпізніше до 2025 року, щоб викиди почали зменшуватися в усьому світі. За його словами, цьогорічний саміт є вирішальним моментом у реалізації Паризької угоди. Вперше оцінювалися зобов’язання окремих країн на захист клімату. Чеська Республіка також прагне до того, щоб до 2030 року глобальна вітрова енергетична потужність була потроєна, а енергоощадження — подвоєне.
Кліматична конференція ООН погодилася відмовитися від викопного палива
28-ма конференція ООН зі зміни клімату в Дубаї (COP28) завершилася в середу. Загалом 198 країн світу погодилися щодо подальших заходів проти зміни клімату. Вперше в історії всі країни-учасниці погодилися відмовитися від використання викопного палива, повідомляє чеське Мінекології. Вони також домовилися про зростання глобального використання відновлюваних джерел енергії та схвалили висновки першої в історії оцінки цілей Паризької угоди, так званого Global Stocktake.
«Переговори на кліматичній конференції принесли успіх. Після складних переговорів увесь світ погодився потроїти використання відновлюваних джерел, подвоїти енергоефективність, поетапно відмовитися від викопного палива та провести модернізацію завдяки використанню відновлюваних джерел, ядерної енергії, зберігання та використання вуглецю. А також підтримано водень як джерело енергії. Комбінація цих заходів спрямована на досягнення вуглецевої нейтральності в усьому світі до 2050 року», — резюмував результати COP 28 міністр Гладік.
Головною темою кліматичної конференції в Дубаї стала дискусія щодо першої глобальної оцінки виконання Паризької угоди. Це робиться через п’ять років після публікації зобов’язань окремих країн. Зважаючи на постійне підвищення глобальної температури та зростання викидів, майже 200 країн світу прийняли угоду щодо наступного кроку: утримати зростання глобальної температури нижче 1,5 градусів за Цельсієм.
Відновлювані джерела та енергоефективність
Основними інструментами є потроєння глобальних потужностей відновлюваних джерел енергії та подвоєння світових середньорічних темпів зростання енергоефективності до 2030 року, а також поступовий відхід від спалювання вугілля та перехід до енергоносіїв із чистими викидами до не пізніше середини століття. Для цього необхідно використовувати відновлювані джерела енергії, ядерну енергію, а також технології скорочення та усунення викидів, такі як уловлювання, використання або зберігання вуглецю.
Очікується, що кінець використання викопного палива також прискориться у сфері автомобільного транспорту — завдяки розвитку інфраструктури та швидкому переходу на транспортні засоби з нульовими та низькими викидами. У тексті угоди також йдеться про скорочення викидів інших речовин, крім вуглекислого газу, особливо викидів метану до 2030 року. Водночас необхідно припинити неефективне субсидування викопного палива.
«На зустрічі в Дубаї також було підтверджено, що напрямок зеленої модернізації, який визначила Європа і який був створений під головуванням Чехії, Європейському Союзу вдається спроектувати в глобальні зобов’язання», – додав міністр Гладік.
На самому початку кліматичної конференції Чеська Республіка приєдналася до п’ятдесяти країн світу, які прагнуть припинити використання вугілля в енергетиці до 2030 року, для деяких країн — до 2040 року. «Нинішнє зобов’язання уряду припинити Спалювання вугілля до 2033 року все ще актуальне. Ми хочемо співпрацювати з іншими членами та ділитися досвідом, наприклад у питанні справедливої трансформації вугільних регіонів», – пояснив міністр Гладік. Сполучені Штати також приєдналися до Альянсу цього року. Саме приєднання до Альянсу стало темою зустрічі міністра Гладіка з конгресменами Палати представників США.
Читайте також: Екологічне відновлення після війни: українці стажувалися на півдні Моравії
