7.9 C
Czech Republic
додомуНовиниАктуальнеЧехи та поляки стали гірше ставитися до українців, підтримують втрату території та...

Чехи та поляки стали гірше ставитися до українців, підтримують втрату території та скорочення пільг

Чехи та поляки поступово "втомлюються від війни", припускають втрату території і сумніваються у необхідності допомоги біженцям, на заваді є й "радянська ментальність"

reklama/реклама

Приблизно дві третини чехів підтримали б швидке припинення війни, навіть ціною втрат деякої території України на користь росії. Про це йдеться в березневому опитуванні агентства STEM, яке його представники презентували сьогодні депутатам комітету з оборони. Подібні погляди є й серед поляків: 72% опитаних поляків вважають, що, попри російсько-українську війну, Польща повинна першочергово дбати про власні інтереси.

Проте частка тих, хто підтримує швидке припинення війни, порівняно із січнем дещо впала. Більше половини опитаних підтримали перебування українських біженців у Чехії.

Допомагати гуманітарно та інфраструктурно, з військовою допомогою є сумніви

На думку 65 відсотків респондентів, Чехія повинна прагнути до швидкого припинення війни, навіть якщо це означало б, що у Росії залишаться деякі окуповані території України. Порівняно із січнем — це зниження на чотири відсоткові пункти. У вересні минулого року частка людей, які підтримують швидке припинення війни, становила 62 відсотки, а в червні минулого року – 64 відсотки.

Подальше перебування українських біженців у Чехії підтримали 55 відсотків опитаних у березні, у січні – на два відсоткові пункти менше. Утім, ця частка коливається, але переважно перевищує половину. У вересні 2023 року перебування біженців підтримував 51 відсоток людей, а в червні минулого року – 56 відсотків.

Аналітик Роман Маца втрату території не припускає

Серед можливих видів допомоги Україні чехи найчастіше віддають перевагу гуманітарній допомозі та різним видам відновлення української території. У березні з наданням гуманітарної допомоги погоджувалися 74 відсотки людей, із допомогою з відновленням інфраструктури – 65 відсотків. Антиросійські санкції повністю або частково підтримали 64 відсотки населення, а скорочення імпорту російського газу та нафти до Європейського Союзу – 51 відсоток.

Сумніваються у потребі військової допомоги

Навпаки, згідно з березневим опитуванням, 54 відсотки чехів не згодні з постачанням в Україну зброї та військової техніки, а у випадку з бойовою авіацією — на три відсоткові пункти більше. 61 відсоток респондентів висловилися проти переговорів про вступ України до ЄС.
Також дослідники запитали про роль сил НАТО. Більше половини чехів висловилися за обмін розвідувальною інформацією (62 відсотки) і за готовність цих сил у країнах-членах альянсу неподалік українських кордонів (58 відсотків) і на російських кордонах (57 відсотків). Чеське суспільство, навпаки, розділилося рівно навпіл у думках щодо підготовки українських солдатів. 82 відсотки населення були проти прямого залучення сил НАТО до боротьби проти росії на території України.

У березні, згідно з опитуванням, 38 відсотків населення не помітили жодної інформації про чеську ініціативу щодо закупівлі артилерійських снарядів для України. Цю ініціативу підтримали 36 відсотків чехів, а 47 відсотків висловилися протилежно.
Агентство STEM також дослідило готовність населення допомогти союзникам по НАТО у разі нападу. За словами дослідників, здебільшого «за» були чехи, але їхня готовність зменшувалася з віддаленням від даної країни. Тоді як 82 відсотки респондентів відправили б війська на допомогу сусідній Польщі, 65 відсотків відправили б війська до країн Балтії.

Більшість поляків все ще за допомогу Києву, але…

Поляки стали значно гірше ставитись до біженців з України і до надання допомоги Києву – опитування
Від початку війни ставлення громадян Польщі до українців, які отримали захист цієї країни, погіршилось. Сьогодні лише 17% поляків згодні приймати українських біженців з можливістю поселення у себе вдома, тоді як на початку війни таких було 37%. Також 61% хоче, щоб українці повернулися у свою країну після війни.

Як пише Rzeczpospolitа, про це свідчить дослідження “Соціальне сприйняття біженців з України, мігрантів і дій польської та української держави”. Його провів професор Роберт Станішевський з Варшавського університету та Економіко-гуманітарної академії.
“Ми виявили, що лише 31% опитаних вважає, що Польща повинна обов’язково допомагати Україні, а ще 43% респондентів вважають, що Варшава скоріше повинна допомагати Києву. Проти допомоги сусідам висловилося 19% опитаних поляків. Зокрема, 72% опитаних поляків вважають, що, попри російсько-українську війну, Польща повинна першочергово дбати про власні інтереси”, – цитує видання Станішевського.

“Совєцька ментальність”

За його словами, все більше людей бачать відмінності між націями. Уперше від лютого 2022 року поляки вказали на “східну ментальність і радянську культуру”, українських біженців, з якими їм довелось спілкуватись. Вони кажуть, що виявляється у відсутності турботи про загальне благо.

Зниження прихильності до українців серед поляків поширилося на всі сфери життя, навіть щодо надання притулку в країні. Станішевський наголошує, що число тих, хто негативно ставиться до біженців з України, зростає внаслідок “претензійної позиції” українців. Поляки вважають, що українці хочуть мати такі ж права, що і поляки – але це ж не їхня країна, де вони народились і де жили їхні пращури.

“Більшість поляків (52%) вважають, що рішення, прийняті в рамках Закону, не повинні продовжуватися в нинішніх умовах. Напрямок змін зрозумілий: обсяг допомоги має бути зменшений (за це висловились аж 95% опитаних). Також не хочуть надавати давати грошову допомогу 800+ українським дітям (62%)”, – каже професор.
Також варто зазначити, що зменшилася група людей, які переконані у необхідності надавати допомогу Україні загалом. Сьогодні за це висловлюються лише 17% поляків, інші – або проти, або сумніваються.

Читайте також: STEM: ставлення чехів до в’єтнамців значно покращилося за останнє десятиліття, до українців тримається на рівні 45 відсотків

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама