У неділю 17 листопада Чехія вшанувала революційні події 35 років тому, які призвели до падіння комуністичного режиму. Також згадували переслідування студентів під час нацистської окупації в 1939 році. До місця пам’яті на Національному проспекті у Празі приходило весь день дуже багато людей покладати свічки. Політики завітали також, однак їх “вітали” також і свист та лайка від супротивників. Біля музею та Стракової академії відбулися протести проти уряду та допомоги Україні. Поліція затримала п’ятьох людей за підозрою у хуліганстві.
До свободи належить і голосне висловлювання критичних думок, погоджувалися політики, які прийшли до меморіальної дошки до Оксамитової революції. Президент Петр Павел зазначив, що 17 листопада 1989 року – це не абстрактний символ, а нагадування про те, що протягом 35 років чехи “мали можливість будувати свою країну та життя за своїми ідеями”. Але його прихід супроводжувався свистом і вигуками «Ганьба!» або «Зрадник!». Інші ж аплодували Павелу і кричали «Дякую!». “Критикувати може кожен. Але краще, ніж щось кричати, це запропонувати, що можна покращити. І вислуховувати один одного”, – сказав глава держави, повідомляє видання E15 із посиланням на ЧТК.
Свистіли на Фіалу та Бабіша
Прем’єр-міністр і голова партії ODS Петр Фіала теж звернувся до своїх критиків. У 1989 році вони б не могли свистіти на цьому місці, нагадав він. Так само, як і зараз у Москві. Той факт, що натовп кричить на політиків, також належить до свободи, сказав віце-прем’єр-міністр і міністр внутрішніх справ Віт Ракушан (партія STAN). За його словами, сьогодні важливо, щоб люди могли висловити своє невдоволення.
Приїзд колишнього прем’єр-міністра та голови опозиційного руху ANO Андрея Бабіша також супроводжувався свистом і несхвальними вигуками. Він сказав, що чеське суспільство вкрай розлючене, а ненависть між людьми неймовірна. Ще до цього в мережі Х він заявив, що ті, хто сьогодні називають себе єдиними демократами та елітою, використовують ті ж методи, що й комуністи до листопада 1989 року. Вони, мовляв, лише лякають суспільство, а насправді дбають лише про свої посади.
Молитва за Марту
Ініціатива «Дякую, що можу» підготувала насичену програму на Національному проспекті протягом всього дня. Люди могли відвідати виставки, дискусії чи вистави. О 17:00 простір під балконом Палацу Метро був повністю заповнений. Люди переглядали фільм та слухали гімн Оксамитової революції «Молитва за Марту». Її заспівала актриса Анна Фіалова. Пройти крізь натовп у той момент було майже неможливо.
Вшанування подій листопада 1939 та 1989 років щороку розпочинається вранці панахидою біля Главкового гуртожитку на Карлової площі. Президентка Академії наук Ева Зажімалова на зустрічі зазначила, що діалог є найкращою профілактикою ненависті, людина з іншою думкою не є ворогом. Ректор Карлового університету Мілена Кралічкова нагадала про трагічну стрілянину, під час якої загинули 14 людей на Філософському факультеті університету в грудні минулого року. За її словами, потрібно бути разом і підтримувати тих, хто потребує допомоги, і не лише в академічній сфері.
Проти чеського уряду та українського прапора
Після опівдня перед Національним музеєм у Празі розпочалася акція протесту проти уряду та його допомоги Україні. У ній взяло участь кілька сотень людей. Особливо вони гнівалися на те, що на будівлі музею висить банер у вигляді українського прапора, який вони регулярно називали “ганчіркою”. Після двогодинної демонстрації вони вирушили до будівлі уряду, де хотіли передати петицію за зняття прапорів України з державних установ. Поліція не дозволила їм пройти через Національний проспект, посилаючись на переповненість вулиці. Зрештою, протестувальники не передали петицію, оскільки у вихідний день Стракова академія зачинена. Організатор заходу Ладіслав Врабел зазначив, що петицію надішле через електронну скриньку даних. Він пообіцяв, що вимагатиме зняття українських прапорів через суд.
Маршрут ходи від Вацлавської площі супроводжувався невеликими словесними перепалками з молодими людьми, які тримали прапор Північноатлантичного альянсу. Учасники маршу скандували гасло “Чехія — чехам!” Поліція також затримала чоловіка, який був одягнений у військову форму, хоча не є військовослужбовцем, а також ще одного учасника, який перед будівлею уряду проголошував нацистські гасла.
Цілий ряд вечірніх концертів і зібрань…
У другій половині дня кілька тисяч людей зібралися на Староміській площі в Празі. Демонстрацію скликала організація “Мільйон хвильок для демократії” під назвою «Ми хочемо залишатися демократичним серцем Центральної Європи». Учасники хотіли нагадати, що до важливих парламентських виборів у Чехії залишається менше року. І в річницю 17 листопада варто пам’ятати, що авторитарні політики приходять до влади і демократичним шляхом. Процеси, які відбулися в Словаччині та Угорщині, яскраво про це свідчать.
Надвечір у нижній частині Вацлавської площі розпочався більш ніж п’ятигодинний Концерт за майбутнє, який є кульмінацією святкування 17 листопада. На місце прибуло кілька тисяч людей. Окрім понад десятка спікерів, серед них виступили Тріо Івана Гласа, Радуза, гурти Bert & Friends, The Valentines або словацький Korben Dallas. Відеопривітання підготувала співачка Марта Кубішова.
Що в інших містах?
Концерти, пам’ятні та меморіальні заходи, хепенінги, паради та демонстрації відбулися і в інших чеських містах Чехії. У Брно відбувся фестиваль “Брненський сімнадцятий”, концерт свободи відбувся на головній площі Зліна, у Градці Краловому люди зробили зі свічок серце — символ Вацлава Гавела, а потім і людський ланцюг у формі серця. У Ждярі над Сазавою учасники Оксамитового параду прорвали символічну Берлінську стіну, яку на Вокзальній вулиці збудували місцеві старшокласники. У Плзені святкування розпочалися богослужінням у переповненій церкві Святого Варфоломія, яку відслужив єпископ Томаш Голуб.
З нагоди Дня боротьби за свободу і демократію міністр закордонних справ Ян Ліпавський нагородив 13 діячів і три установи медалями за заслуги в дипломатії. Серед нагороджених — колишня віце-президентка Європейської комісії Вєра Йоурова, голова Державного відомства з ядерної безпеки Дана Драбова й Управління фінансового аналізу (FAÚ), яке бореться з відмиванням грошей. Прем’єр-міністр Петр Фіала нагородив медаллю Карела Крамаржа 17 осіб. Її отримали, наприклад, політологиня і директорка Центру ізраїльських досліджень імені Герцля факультету соціальних наук Ірена Калгусова, головний диригент Бамберського симфонічного оркестру Якуб Груша та дипломат Мартін Палоуш.
Увечері в празькому Національному театрі п’ять осіб, які чинили опір нацистам і комуністам, отримали нагороду «Пам’ять нації». Цього року лауреатами стали Марта Неужилова та Павел Залески із Чехії, Ладіслав Шалай та Кароль Дубован зі Словаччини та Ольга Гейко-Матусевич, українська правозахисниця.
