Під склом дошки оголошень на дворі фабрики «Ізоліт-Браво» в Яблонному над Орліцею (Пардубицький край) висять фотографії українських військових у шоломах і з автоматами. Біля їхніх ніг — чотириколісний візок, навантажений військовим матеріалом. «Наземні безпілотники моделі Trail-Blazer має пульт дистанційного керування з тривалим часом автономної роботи та можливістю перевозити до 350 кг вантажу, або транспортувати поранених. Його дуже хвалять в Україні», – йдеться у підписі під фото.
Компанія під Орліцкими горами належить бізнесменові Квідо Штепанеку. Вона виробляє автомобільні деталі, пластикові ліплення та побутову техніку. Вона вже відправила вісім подібних пристроїв на фронт. Це було безкоштовно. За словами для HN його дизайнера Філіпа Халупніка, транспортний засіб, розміром приблизно з картинг, але керований дистанційно та оснащений електродвигуном, ідеально підходить для допомоги солдатам на передовій.
Може працювати до восьми годин і їхати 32 км
«Візок здатен здолати різноманітні перешкоди. В першу чергу він призначений для безпечного транспортування пораненого або навіть двох. Однак, згідно з нашою інформацією з фронту, вони в основному використовують його для транспортування матеріалу з або до небезпечної зони», – пояснює технік, який розробив електродвигун машини з так званого “мотучка”, тобто моторної тачки, яка є запатентованою компанією.
Візок оснащений високоякісним акумулятором LiFePO, може працювати до восьми годин. Пристрій може проїхати загалом 32 кілометри на одному заряді. Але найдальша відстань становить один кілометр, дистанційне керування не може досягти далі. «Ми можемо виготовляти одну машину на тиждень. Зараз ми збираємо ще чотири наземні безпілотники Trail-Blazer для України», – каже Халупнік.
«Ізоліт-Браво» — компанія, яка вже відома своєю допомогою українцям. Уже в 2014 році директор і власник компанії Квідо Штєпанек сфотографувався зі своїми українськими співробітниками та їхнім прапором на даху фабрики. Таким чином він підтримав країну після російської окупації Криму. Відтоді він забезпечив роботою та житлом десятки людей і відправив кілька колон вантажівок із гуманітарною допомогою до охопленої конфліктом країни. Минулого року компанія з мільйонними продажами та прибутком після сплати податків у 60 мільйонів крон пожертвувала 12 мільйонів крон на благодійність. «З них половина залишилася в Чехії, а половина поїхала в Україну. У цю суму також включені ціни виробництва наземних військових безпілотників. Але більшість – це вантажівки з продовольством та іншою допомогою», – пояснює директор і власник фабрики Квідо Штєпанек.
Унікальний електродрон, не стає мішенню для ворога
Trail-Blazer не залишиться єдиним видом так званого наземного дрона, який компанія розробляє та безкоштовно постачає українським військовим. Його скорочена форма вже створена. Перші три, за словами дизайнера, незабаром поїдуть в Україну. Крім того, компанія вже виготовила першу гусеничну версію машини.
«Вона повністю броньована. Двигуни посилені сталевими кожухами. Також ми розробляємо циліндр розмінування для швидкого кріплення протипіхотних мін, який також буде встановлено в передній частині машини разом з рамою», – вказує технік на першу гусеничну машину, яка чекає на відправлення на фронт. Перед ним лежить чорно-сіра металева конструкція пристрою розмінування, що нагадує їжака в клітці.
Isolit-Bravo – єдина компанія в Чехії, яка виробляє подібні пристрої в електричному виконанні. «Конкуренція має колісні безпілотники лише з двигунами внутрішнього згоряння. Наші заряджаються на фронті від агрегатів або від мережі — залежно, де у них база. Ми доставляємо їх із зарядними пристроями», – пояснює Халупнік.
Таким чином, машини не випромінюють ні світла, ні тепла. «Тому літаючі дрони не виявлять їх за допомогою тепловізора. Шуму у них менше, ніж у двигунів внутрішнього згоряння – близько 75 децибел. Це малопомітні машини. Солдати з передової кажуть, що вони не стають мішенями», – додав технік.
Безпосередньо солдатам на фронт, оминаючи міністерства
За словами директора Штєпанека, підприємство виготовило єдину модель ще до війни в Україні для військових пожежників у Чехії. «Ми не очікуємо, що хтось заплатить нам за продукти чи розробки. У той час, коли такі речі відбуваються, не можете дивитися на крону», – каже він.
Найбільший інтерес з української сторони викликає безпосередньо військовий, який перебуває на фронті. «На щастя, ми дісталися до контактів на конкретні підрозділи. Наприклад, ми доставляли через посадову особу для 1-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ. Потім була 101-а танкова бригада», – описує бізнесмен.
До офіційної співпраці через “верхи” він ставиться скептично. «Ми б їм ніколи нічого не поставили. Там ситуація не набагато краща, ніж у нашій армії. Ми пробували це через Міністерство оборони України, ми отримали сертифікат, протокол, що техніка хороша. Але щоб вони офіційно щось у нас замовляли, навіть безкоштовно – то ні», – каже Штєпанек. Від солдатів з фронту навіть отримав інформацію, що потрібно дати хабаря. «Це нас потішило. Ми хочемо віддати безкоштовно, та ще й за хабар?»
Компанія також пропонувала наземні безпілотники і чеській армії, виставляла її на ярмарку військової техніки IDET. «Кількох воїнів це зацікавило. Але ніхто з них не мав повноважень приймати рішення. Жодного наказу чи зацікавленості проявлено не було».
Читайте також: Чеська компанія подарує п’ять наземних електродронів українським військовим медикам
