Десятиліттями українська природа оговтуватиметься від російської війни. Бойові дії тривають, про реальний вплив на навколишнє середовище наразі можна лише здогадуватися, але вже зараз зрозумілі їхні катастрофічні наслідки.
«Різні екосистеми мають різний час відновлення – наприклад, відновлення споконвічного степу в природоохоронних територіях на півдні України займе п’ятдесят років», – вважає програмна координаторка проекту «Україна» некомерційної організації “Арніка” Марцела Чернохова.
Експерти кажуть про екологічну катастрофу
«Знищення довкілля зі зрозумілих причин відбувається дещо в тіні людських трагедій. Росія використовує тактику випаленої землі та знищує великі території, включно з містами, інтенсивними бомбардуваннями», – каже також речник Greenpeace Лукаш Грабек.
Інформацію про шкоду навколишньому середовищу збирає та фіксує значна частина суспільства, залучаються різні організації та установи. Експерти, журналісти та інші громадяни збирають докази за допомогою спеціальних телефонних ліній, мобільних додатків або соціальних мереж.
Серед них – експерти з моніторингу навколишнього середовища та якості повітря Максим Сорока («Чисте повітря для України») та Олексій Ангурець («Зелений світ»). Вони входять до колективу, який готує методологію оцінки та розрахунку збитків від російського вторгнення.
Для цього цілком виправданий термін екоцид – навмисна шкода навколишньому середовищу людиною. Його мета при цьому — послабити таким чином свого ворога. Проте, за словами Максима Сороки, важливо одне: «не виділяти злочини проти довкілля в якусь особливу категорію, тому що це також злочини проти людства», — наголосив він. Він вважає це частиною геноциду українського народу.
«Українське довкілля та природа свідомо знищуються з метою нашкодити людям, зруйнувати їхні домівки та зробити неможливим проживання у своїй країні. Українські люди, особливо на селі та в менших містах, мають дуже глибокі почуття до своєї країни, до місця, де вони народилися, де живуть», – нагадав він.
Вони також часто відмовляються евакуюватися, незважаючи на авіаудари та обстріли навколо них. «Саме ці люди, окрім усіх жахів війни та втрат своїх близьких, спостерігають із болем за нищенням своїх полів, свого господарства, свого краю», – додав Сорока. Природа також сильно потерпає від лихоліття війни.
Вибухи забруднюватимуть воду та повітря на десятиліття вперед
«На жаль, може статися так, що деякі екосистеми, популяції деяких тварин і рослин були знищені настільки, що ми втратили їх безповоротно», – побоюється Марцела Чернохова з екологічної організації “Арніка”. Однак важко передбачити щось наперед.
Є численні випадки загибелі й масове знищення диких видів. Їхнє природне середовище існування знищено, а цикли їхнього розмноження та міграції порушуються. «Наприклад, через Україну проходять важливі міграційні шляхи низки видів птахів», – зазначила Чернохова.
Екологічна катастрофа триває з початку війни. «З першої ж миті, коли почалися бої, обстріли, аварії та пожежі в промислових будівлях, ми є свідками жахів і злочинів проти людяності, а також екологічного апокаліпсису», – погоджуються усі троє експертів.
Усі воєнні дії мають неймовірний вплив на українську природу — на тварин, на рослини, пошкоджені місцеві екосистеми та забруднене довкілля. “Важко сказати, що з цих прикладів важливіше — вимерлий вид, забруднена територія, хоч і заселена, або випалений ліс”, – перерахувала вона. За даними Мінприроди України, вже пошкоджено понад мільйон гектарів природно-заповідного фонду.
Катастрофа посилюється кожним вибухом, а також нерозірваними боєприпасами, мінами чи уламками військової техніки. «За оцінками, вже зараз йдеться про 214 тисяч тонн металобрухту», – сказала Чернохова. Найбільше впадає в око переміщення важкої військової техніки та обстріли, що спричиняють пожежі. Це призводить до величезних проблем на місцевому та регіональному рівнях півдня та сходу країни.
Місце найбільших бойових дій — Донбас, є індустріально розвиненим регіоном України. Там видобувають і переробляють викопне паливо, розташовані хімічні і металургійні заводи. Вони оточені складами проблемних речовин і старих, необроблених екологічних навантажень.
Отрута може потрапити в їжу
«Атаки на нафтопереробні заводи, нафтобази, вибухи, пожежі чи затоплення постраждалих територій забруднюють воду, повітря та ґрунт небезпечними речовинами, які можуть залишатися в навколишньому середовищі десятиліттями», – попереджає Грабек. З ґрунту, отруєного нафтою, важкими металами та іншими токсичними речовинами, через рослини та воду може заражатися їжа для людей та корм для тварин. Вибухи боєприпасів, пожежі та аварії також значно забруднюють повітря. Пожежі утворюють парникові гази, які негативно впливають на світовий клімат. Отруйні речовини виділяються переважно під час обстрілу промислових будівель і паливних резервуарів. За словами Олексія Ангурця, наприклад, у околицях Сєвєродонецьку та у Харківській області зафіксовано кілька нападів на промислові об’єкти та витік небезпечних речовин.
Розрахунковий викид забруднюючих речовин внаслідок бомбардувань і обстрілів нафтосховищ з початку війни вже перевищив 290 тисяч тонн. Таку кількість забруднюючих речовин великий металургійний завод викидає за півтора року. Водночас забруднене повітря – проблема не лише України, воно може «помандрувати» й у сусідні країни. «Це залежить від типу забруднення, напрямку та швидкості вітру», – пояснила Чернохова.
Глобальні наслідки
У рамках проекту «Чисте повітря для України» вже кілька років проводиться моніторинг якості повітря у східних областях. У кількох місцях встановлено станції. Завдяки їм вони можуть хоча б десь моніторити ситуацію і реагувати у разі її погіршення. «Але, звичайно, це охоплює лише ризики, пов’язані з повітрям, і лише в певних областях».
Замінований ландшафт стає причиною чергової глобальної катастрофи. Серйозною проблемою є забруднення ґрунту. Окрім пожежі, матеріальних втрат, поранень чи смертей людини чи людей, граната або снаряд, що розірвався, спричиняє в околицях вибуху забруднення важкими металами. Ґрунт отруюється не тільки ними. Наприклад, витік палива від попадання у рухоме військове обладнання забруднює довкілля нафтопродуктами. «У майбутньому всі токсичні речовини в ґрунті можуть потрапити або безпосередньо в їжу, або в харчовий ланцюг», – зазначила Марцела Чернохова.
Перед українським сільським господарством і фермерами стоїть ще одна небезпека. «У багатьох місцях неможливо займатися землеробством або збирати врожай зерна через ситуацію з безпекою, або нерозірвані міни та боєприпаси. «Україну називають житницею світу, тому війна дуже болісно вплине на деякі бідніші країни, де існує реальна загроза голоду», – нагадала вона.
Читайте також: Українці про війну: завтра може не бути, цінності змінилися
