«Табір безпеки» – так називається дитячий табір для українських прифронтових дітей, який щороку організовує чеський волонтер Міхал Кісліцкі на псевдо “Коди”, який проживає у Слов’янську на Донеччині. Очолювана ним громадська організація «Бажання допомогти» діє на Донбасі практично від початку війни — від 2014 року.
Коди регулярно виїжджав до прифронтових міст Авдіївка чи Красногорівка, привозив тамтешнім жителям різноманітну гуманітарну допомогу (візочки, велосипеди, гігієнічні засоби, підгузники, підтяжки, плюшеві іграшки, свічки, окуляри, мобільні телефони тощо, але головним чином – дрова на зимовий період для літніх людей), а влітку звідти забирав дітей на табір всередину України, щоб вони могли трохи відпочити від напруги.
Кошти Коди збирає самостійно серед знайомих та прихильників у Чехії завдяки соцмережам, регулярним письмовим, відео- та фотозвітам про надану допомогу, різноманітним лекціям та зустрічам під час поїздок до Чехії. Коди не покинув Слов’янськ навіть тепер, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли місто піддається обстрілам чи не щодня, місту, якому реально загрожує повторна окупація російськими фашистами.
Сто кілометрів від фронту
“Ці діти виросли під звуки пострілів та розривів гранат. Вони вміють розрізняти снаряди за звуком. Ці діти не пізнали, що таке мир. Вони виросли у населених пунктах, розташованих за кілька кілометрів від лінії фронту”, – розповідає Коди про дітей, які приїжджають до нього на табір. Завдяки збору коштів від невеликих донорів у Чехії організація влаштовує акції допомоги – від завезення дров людям похилого віку до таборів відпочинку для дітей.
Цього літа це буде вже восьмий такий табір, де діти можуть відпочити в тиші та спокої. Він влаштовується у лісі за сто кілометрів від лінії фронту. Де саме — Коди наразі не повідомляє з міркувань безпеки. Та ще минулого року такий табір можна було спокійно організувати поблизу Блакитних озер у Лиманському районі Донецької області, на дещо застарілій, але прибраній та затишній турбазі. Це на той час була вільна територія українського Донбасу, де панував мир – головне для цих дітей. Та сьогодні тут проходить лінія фронту і навколишні населені пункти — суцільна руїна.
Допомагають дрібні чеські жертводавці
Минулого року Міхалу Кісліцкому та його колегам вдалося залучити кошти для відпочинку понад 200 дітей, позаминулого року відпочило 150 дітей. Кошти на проведення табору збираються від дрібних та середніх благодійників. Вони можуть надсилати кошти на весь табір для однієї дитини тривалістю десять днів (3600 чеських крон), а також менші суми – половину табору (1800 Кч), один день на таборі (360 Кч) або взагалі будь-яку прийнятну суму.
Наразі понад три сотні жертводавців скинулися на табір для майже 90 дітей. Це не так багато, лише 17 відсотків від потреби. Для порівняння — проведенню табору минулого року на дві сотні дітей посприяло майже чотири сотні переважно чеських благодійників. Надати допомогу проекту «Бажання допомогти Табору безпеки» може кожен, перерахувавши будь-яку суму на рахунок 2300849910/2010 (змінний символ 4) або через сайт цієї організації.
Електрик із Брна одружився у Слов’янську
«Ми хочемо влаштувати десятиденний літній табір для дітей, які повинні жити на фронті. Думка влаштувати такий табір мені промайнула ще у 2015 під час роздачі хліба у Красногорівці, міста, яке тоді було безпосередньо на лінії фронту, – пригадує Міхал. – Я бачив багато дітей, які граються на вулиці, готових забігти в підвал і сховатися від бомбардування. І я подумав: «Це ж літо, ці діти не повинні бути тут, а гратися десь далеко від війни, у безпеці! Я ж колишній голова туристичного відділу і знаю, як влаштовувати табори». Відтоді такі табори проводяться щороку. Відносно безпечне місце за сотню кілометрів від лінії фронту «Коди» вже знайшов, знайшов і кількох «вожатих», які готують програму, а також кухарок та медпрацівницю.
Міхал Кісліцкі — простий електрик із Брна. Спочатку пробував волонтерити на Закарпатті, але з квітня 2014 року проживає на Донбасі. У листопаді того ж року став волонтером у Слов’янську. Відтоді Міхал із гуртом місцевих волонтерів постачає продуктові пакети та ліки мешканцям прифронтових міст, забезпечує евакуацію в тил, доглядає за біженцями, допомагає відновлювати зруйновані будинки, надає духовну підтримку. За роки, які Міхал проживає в Україні, він одружився з місцевою дівчиною, має дитину. Певний час думав повертатися до Чехії, але повномасштабне вторгнення російських військ наприкінці лютого цього року змусило Міхала переглянути ці плани.
Читайте також: Чеський медик-волонтер возить спеціальні пігулки від вагітності для зґвалтованих російськими фашистами українських дівчат
