Багато звернень омбудсмен Чехії отримує саме від українців. Вони стикаються з проблемами візи, гуманітарної допомоги та працевлаштування. Займатися захистом прав людини в сучасному суспільстві непросто, але саме цим займається Вероніка Віхова, юристка офісу Омбудсмена в ЧР. Зокрема, омбудсмен закликає владу Чехії надавати українцям тимчасовий захист після інших країн. І чеські суди підтримують цю позицію.
Редакція ProUkrainu.cz запросила в студію юристку, аби пояснити українцям правові можливості. Показати, що омбудсмен може допомогти в складних ситуаціях захистити свої права. Які це ситуації та куди звертатись — пояснюємо в інтерв’ю.
Чим займається омбудсмен у Чехії?
Омбудсмен має справу з державним управлінням. Якщо є якісь неправомірні дії з боку органів влади, або якщо органи влади бездіють, тоді люди можуть звертатися до нас. Для цього їм необхідно вичерпати засіб правового захисту, яким є оскарження. Тобто спочатку є якесь рішення органів влади. Особа, про яку йдеться, оскаржує його. Якщо навіть після цього вона не задоволена результатом, людина звертається до нас. Ми фактично виконуємо інспекційну функцію, тобто перевіряємо органи влади, щоб переконатися, що вони діють відповідно до закону. Це наша початкова компетенція. Але протягом січня нам надали додаткові повноваження. Наприклад, ми відвідуємо місця перебування іноземців або в’язниці, або відвідуємо установи, психіатричні лікарні і фактично перевіряємо умови в цих установах. Також контролюємо видворення іноземців, працюємо у сфері дискримінації. Зараз обговорюється питання, щоб нам дали посаду дитячого омбудсмена у майбутньому.
Чи можна сказати, що обмудсмен — це ще один крок між владою та судом?
Так, так теж можна сказати. З практичної точки зору, омбудсмен працює для людей, які, наприклад, не хочуть або бояться звертатися до суду. Ми їм допомагаємо. Різниця між нами і судами полягає в тому, що у нас немає примусових повноважень. Омбудсмен, по суті, здійснює моральний вплив на владу. Наприклад, за допомогою звітів, які ми пишемо владі, пояснюючи, що пішло не так. Ми не можемо змусити їх змінити свою практику, але ми намагаємося це зробити. Намагаємося реально допомогти окремим людям, які до нас звертаються.
Яке місце займає офіс омбудсмена у політичній системі Чехії?
Омбудсмен обирається Палатою депутатів, але омбудсмен є незалежним. Він незалежний від уряду, судів. Ми є таким специфічним державним органом, але стоїмо, так би мовити, осторонь. Ми не є частиною політичної системи і можемо фактично контролювати всі інші органи.
З чим до вас можуть звертатися люди?
Ми займаємося правами іноземців, фінансами, правосуддям, соціальним забезпеченням, сферою працевлаштування, будівництва, навколишнім середовищем. Що стосується іноземців, то ми займаємося їхнім перебуванням, як короткостроковим, так і довгостроковим на території Чехії, або тимчасовим захистом, або навіть процедурою надання притулку.
Чи можна виділити окремі питання чи теми, з якими до вас найчастіше звертаються українці?
З роками питання змінюються: у довоєнні роки це були переважно довгострокові візи, робочі карти, посвідки на постійне проживання. Після початку повномасштабного вторгнення — це була, першим чином, інформація про тимчасовий захист. Тому що напочатку ніхто не знав, що таке тимчасовий захист, як довго він триватиме. Ці питання виникають і зараз. Наприклад, коли є якісь проблеми з тимчасовим захистом: люди не отримали його, або їхні заяви не були прийняті. До нас звертаються не лише щодо проживання, це й питання гуманітарної допомоги чи екстреної невідкладної допомоги. Потім, наприклад, якщо когось виключили з реєстрації в центрі зайнятості, він може звернутися до нас. Ми також часто займаємося питаннями освіти, дискримінації й проблемами у сфері житла.
Але справа не в тому, що людина, наприклад, не знає, як їй діяти, тому звертається до вас за консультацією. Це більше про те, що людина знає, як діяти, але з якихось причин ці дії не вийшли. І тоді зв’язується з вами і просить про допомогу?
До нас звертаються в обох випадках. В першому, коли це консультація. Ми не маємо права за законом надавати юридичні консультації. Ми фактично є контролюючим органом влади. Тому ми перенаправляємо їх до громадських організацій, які допомагають іноземцям, і роблять це безкоштовно. Але якщо питання насправді більш складне, ми завжди пояснюємо людям, щоб вони знали, як діяти, що робити. Все одно намагаємося пояснити їм, як і що передбачено законом, що є легальним. Друга сфера, як ви сказали, якщо хтось відчуває, що була якась погана поведінка з боку органів влади, то ми з цим розбираємося. Із такими питаннями ми працюємо частіше.
Історії, які розповідають нам читачі
Коли ви говорили про житло, мені згадався приклад, з яким до нас часто звертаються. Наприклад, люди були, скажімо, в Італії протягом двох років. А тепер знайшли чудову роботу в Чехії і хочуть переїхати сюди. Але вони не можуть отримати тимчасовий захист тут, тому що вже мали його в іншій країні. З таким питанням українці можуть прийти до вас?
Безумовно, ми часто з такими питаннями стикаємося. В цій області провели багато досліджень. Видали досить довгі звіти, тому що чеська влада, якщо хтось вже має тимчасовий захист в іншій державі-члені ЄС і приїжджає до нас, оцінює ці заяви як неприйнятні. Це означає, що вони навіть не розглядають заяву, не оцінюють її, ставлять на ній штамп неприйнятності. Ця особа не отримує ніякого захисту і не отримує візи толерантності або іншого виду на проживання. Органи влади в таких випадках кажуть, що іноземець має повернутись у країну, де отримав перший тимчасовий захист.
Але ми вважаємо, що коли люди тікали від війни, то вони їхали до найближчих країн — Польщі, Словаччини, Угорщини. Там отримали тимчасовий захист. Але потім починають вирішувати, як ви сказали, питання роботи, школи. Або, наприклад, у когось є родичі в інших країнах. Тому це досить нормально, що люди хочуть переїхати з однієї країни члена ЄС до іншої. Ми вважаємо, що поки діє директива про тимчасовий захист, а вона все ще діє, то ці люди повинні мати можливість переїжджати з однієї країни в іншу та завжди отримувати тимчасовий захист у державі-члені ЄС, в якій вони проживають.
Як на практиці
Існує електронна платформа, на якій позначаються надані тимчасові захисти. Якщо хтось у Німеччині, наприклад, вносить інформацію про те, що особа отримала тимчасовий захист, то ТЗ автоматично анулюється в початковій державі-члені ЄС. Таким чином, особа може користуватися тимчасовим захистом тільки в одній державі, ніколи — в двох. Державні органи повинні одне одного про це інформувати і позначати в цій в системі. Але Чехія — чи не єдина країна (разом із Грецією, а тепер і Польщею), в якій фактично не можна змінити країну захисту. Але це працює в інших країнах Європейського Союзу. Так що, якщо ви маєте тимчасовий захист у ЧР, але потім переїдете в Німеччину, у Францію або в Іспанію, то отримаєте захист в Німеччині, Франції або в Іспанії. А захист в Чеській Республіці буде анульовано. Але повернутись назад до нас уже не вийде. І я б напевно, рекомендувала людям у таких випадках звертатись до суду. Бо ми вирішуємо такі питання.
Але, як я вже казала, у нас немає примусових повноважень. Ми видали деякі юридичні висновки, звіти. Рекомендуємо людям із такими проблемами звертатися до суду: аби вони подали заяву про тимчасовий захист, їм її позначать як неприйняту, потім безпосередньо з цим папером, із заявою про тимчасовий захист, вони подадуть позов. Зараз в переважній більшості випадків суди ухвалюють рішення на користь іноземців. Тому що вони також вважають, що це не відповідає європейському праву. Але, як я розумію, позов до суду є крок, якого деякі можуть боятися, тому добре зв’язатися з некомерційними організаціями, які допомагають іноземцям. Вони допоможуть зі складанням позову, роблять це безкоштовно, а при подачі позову до суду фактично не потрібно платити жодних зборів.
Занепокоєння у людей викликає, що такий судовий процес може бути тривалим і коштувати великих грошей.
У цьому випадку, оскільки це позов через незаконне втручання, то суди приймають рішення дуже швидко. Це точно не триватиме роками. Можливо процес буде 3-4-5-6 місяців. Звичайно, це залежить від суду, я не хочу говорити це в такому загальному плані. Але це не займає стільки часу. І для тих іноземців, які подаються на тимчасовий захист, це є безкоштовним.
Загалом є багато юристів, адвокатів, які надають юридичні консультації людям з України безкоштовно. Думаю, на сайті Чеської асоціації адвокатів є список тих, які безкоштовно допомагають біженцям. Знаю, їх багато в Празі та Брно, тому люди можуть зв’язатися з ними, вони можуть допомогти із підготовкою цього позову.
Гаряче питання – житло
У вересні перестає діяти норма закону про можливість безкоштовного проживання. Чи вирішує офіс Омбудсмена ситуацію, яка може виникнути із багатьма пенсіонерами, мамами, які мають по двоє дітей і просто не можуть реально знайти роботу з таким часовим навантаженням? Що їм робити, чи треба готуватися, щоб їхати додому, чи готується якийсь план дій?
Складне питання. Фактично, умови проживання змінилися ще в липні минулого року, коли період безкоштовного проживання був скорочений до 150 днів. І ми, омбудсмен і заступник омбудсмена, насправді закликали уряд розглянути ці кроки. Ми боялися, що це може закінчитися тим, що багато людей опиняться на вулиці. Потім у вересні відбулися чергові зміни. Ми знову звернули на це увагу. У нас є різна інформація про те, що відбувається експлуатація людей у зв’язку з житлом. Деякі люди повинні платити за це житло деякими своїми послугами.
Вважаємо, це неправильно, тому що Директива про тимчасовий захист говорить, що держава повинна забезпечити адекватне житло для всіх людей з тимчасовим захистом або надати якусь фінансову підтримку. У нас складається враження, що цього взагалі не відбувається.
Зараз, після 1 вересня, ми хвилюємося, що багато вразливих людей опиняться на вулиці. Знаємо, цим питанням займаються на рівні міністерств, проводять дослідження, складають карти цих людей, які перебувають у тимчасових гуртожитках, таборах тощо. Держава намагається визначити, які люди там перебувають, наскільки вразливі. Вони вибирають близько 2000 найбільш вразливих людей, і намагатимуться допомогти їм знайти житло. Але, зізнаюся, я дещо стурбована тим, що станеться після вересня. Тому що знайти житло на ринку нерухомості важко для чеських громадян, не кажучи вже про когось з України. Ми не знаємо, що буде далі, боюся, що навіть міністерства поки що не знають.
Фінансова допомога існує, але не відповідає реальності ринку.
Звісно, цієї допомоги недостатньо. Зараз прийнято поправку до Lex Ukrajina 7, тому виплата збільшилася. Але мені здається, що тільки для людей з інвалідністю надбавка збільшилася на певну суму.
Важливо підкреслити, що всі ці зміни з житлом дійсно плануються. Не варто чекати до останньої хвилини і сподіватися, що все якось владнається.
Я б радила контактувати із некомерційними організаціями: Charita, OPU (Organizace pro pomoc uprchlíkům), SIMI (Sdružení pro integraci a migraci), які працюють над цими питаннями. Вони також намагаються допомогти людям знайти житло. Або звертайтесь до соціального відділу вашого муніципалітету, який дійсно може допомогти.
Кричущі випадки
Для нас важливе питання дітей. Тому що часто сюди приїжджають неповнолітні без супроводу дорослих. А це фактично діти до 18 років, які або приїжджають з України самі, або приїжджають у супроводі батьків, а потім батьки залишають їх тут і повертаються в Україну. На жаль, у нас є інформація, що дуже часто діти віком до 18 років змушені працювати у Чехії, щоб заробити на життя. Дуже часто вони працюють на будівництвах. І не мають інформації про тимчасовий захист, про гуманітарні пільги, про те, які вони мають права, обов’язки. Вони часто перебувають у руках агентур, які їх селять, потім перевозять на будівництво, де вони працюють за житло. Працюють безкоштовно і отримують житло та їжу, а ввечері забирають назад до гуртожитка. Фактично ці люди не користуються державною підтримкою.
Ми знаємо, що це відбувається, знаємо, що є організації, які намагаються відслідковувати цих дітей. “Ла Страда”, наприклад, виїжджає безпосередньо на місце, шукає цих дітей і намагається пояснити їм в загальних рисах, на що вони мають право, що вони можуть піти до школи. Є і 13-річні діти, які вже працюють таким чином.
Нас інформують про це громадські організації, ми говорили з інспекціями праці. Вони також знають, що таке відбувається, але мають точно знати, де ці діти працюють, щоб їм допомогти, щоб вони могли провести перевірку. Коли вони її проведуть і, можливо, знайдуть там дітей, то можуть зв’язатися з OSPODом, який є органом соціального захисту дітей. І ті зможуть допомогти. Так, це складна ситуація, з якою важко впоратися, доки діти не звернуться до когось, хто зможе їм допомогти.
Це легально — лишити 13-річну дитину за кордоном?
Безумовно, тут ми вже переходимо до кримінального права.
З якого віку дитина з-за кордону може перебувати в Чехії без супроводу дорослих?
Думаю, це на розсуд батьків. Я б не сказала, що є вікові обмеження, але загалом діти старше 15 років можуть подавати заявку на отримання тимчасового захисту.
Oсвіта: доступ до шкіл
Зараз маємо справу з тим, що деякі діти не потрапляють до шкіл. Існує така процедура, батьки дитини повинні знайти школу в районі свого проживання. Якщо ця школа переповнена, директор повинен зв’язатися із засновниками цього навчального закладу. Вони повинні знайти наступну найближчу від місця проживання школу. А якщо це неможливо, то інформація доходить до регіональної влади. Якщо там також не можуть знайти школу в цьому регіоні, тоді регіональна влада повинна зв’язатися з міністерством. Проблема в тому, ми знаємо, що інформація може десь застрягти, процедура десь не працює. Вона може дійти до засновника школи, але далі не йде. Вона не доходить до міністерства, і тоді проблема фактично залишається невирішеною. А діти перебувають у так званих “списках очікування” і чекають поки звільниться місце в школі.
За законом кожна дитина, яка приїжджає до Чехії, повинна почати обов’язкове навчання протягом 90 днів. Фактично діти мають три місяці на адаптацію, вивчення чеської мови. Але після цих трьох місяців вони повинні почати ходити до школи. Чеська влада може перевіряти батьків, чому діти не ходять до навчального закладу. Знаю, що в Україні відбувається паралельне навчання, але це не вважається заміною навчання у чеській школі.
Що робити батькам, чи повинні вони постійно, наприклад, раз на місяць нагадувати школі про себе?
Якщо дитина не потрапляє до школи, я б рекомендувала вимагати від навчального закладу письмову відмову, аби мати це рішення письмово – мати причину. Тоді із цим можна розбиратися, звернутися до вищих органів або до нас. Але важливо мати це рішення, і не погоджуватись на усну відмову. Щоб директор не просто сказав “ми переповнені”, потім батьки пробують інші школи, там не виходить. Тоді з цим нічого не можна зробити, якщо у вас немає рішення на руках. Якщо є, то це вже офіційно, і ви можете перейти на вищий рівень, де, власне, держава повинна допомогти знайти іншу школу.
Чи можна це вирішити за допомогою електронного листа від школи, чи це має бути виключно документ із підписом і печаткою? Чи можна вважати спілкування електронною поштою офіційним підтвердженням?
Я б вимагала письмову відому. Електронний лист теж завжди можна докласти як підтвердження. Але переконайтеся, що рішення школи має печатку, підпис директора.
Як звернутися до омбудсмена?
Ми постійно кажемо, що люди можуть зв’язатися з вами. Як відбувається комунікація? Чи можуть вони дзвонити українською, чи лише чеською? Чи можна писати, приходити, приїжджати?
Можна все. Напевно найпростіше — написати електронного листа на адресу podatelna@ochrance.cz. Або на нашому сайті — там на будь-який імейл, ми передаємо листи один одному. Звернутись можна і телефоном, і під час особистого візиту в Брно. Ми відкриті щодня з 8.00 до 16.00. Там особисто приймаємо питання. Ми говоримо чеською, англійською, німецькою, російською, французькою мовами. Я не впевнена, що у нас зараз є хтось, хто розмовляє українською, але ви можете писати українською, ми перекладемо. Так що завжди зможемо домовитись. Правда, на дзвінки українською відповідати вміємо не дуже, але електронні листів українською вирішуємо.
Може хтось звернутись до вас від імені людини з України, наприклад?
Так, це можливо. Якщо це не родич людини, то їм потрібна довіреність, щоб представляти її. Якщо батьки, то можуть представляти дітей за законом. Або якщо це юрист чи хтось із некомерційної організації. Ми, наприклад, знаємо загальну ситуацію і проблеми від некомерційних організацій, оскільки вони, якщо чогось не знають, пишуть нам. Зараз говоримо про індивідуальні проблеми людей. Але якщо ми дізнаємося, що проблема системна і відбувається, наприклад, по всій Чехії, тоді ми можемо справді вирішити це системно, збираючи історії та йдучи з ними до вищих органів. Ми намагаємось написати владі чи говоримо про проблеми на зустрічах, тому що ми беремо участь у різних міжвідомчих нарадах і різних комісіях. І там говоримо, що не так, що не працює. Таким чином, можемо підняти ті індивідуальні проблеми людей.
Коли очікувати на відповідь?
Зазвичай одразу зв’язуємося. Якщо хтось пише, що ситуація надзвичайна, це терміново, чи можливо, у питання є обмеження за часом, ми дійсно відповідаємо одразу. Або пишемо електронною поштою, або дзвонимо і намагаємося підказати людині, з ким їй слід зв’язатися, або дати їй якусь пораду. Якщо це дійсно складна справа, ми пишемо довше, тому що цей звіт – це вже щось на кшталт рішення суду, але воно не є обов’язковим до виконання. Думаю, що ми досить гнучкі, ми намагаємося реагувати швидко.
Чи є якісь практичні поради чи підказки, які були б корисними для тих, хто ще не спробував процес комунікації з омбудсменом?
Ви завжди можете зателефонувати, просто запитайте, ми відповідаємо. У нас є веб-сайт за адресою www.ochrance.cz, там реєстр, де є наші звіти. Є окремі категорії, такі як право іноземців, тимчасовий захист, є пошук за ключовими словами, наприклад, “Війна в Україні”. Тож ви можете ввести ключову фразу “Війна в Україні”, і ви отримаєте всі наші звіти, які розглядалися у зв’язку з російським вторгненням. Наші звіти можуть бути використані і в суді. Власне, якщо хтось, як я вже казала, хоче звернутися до суду, він може прикріпити наш звіт, звернення, де узагальнена правова аргументація. І суди, наприклад, як у випадку із питанням неприйнятих заяв та неможливістю змінити країну тимчасового захисту, суди звернули увагу на наш звіт і фактично допомагають заявникам. Так що, це можна використовувати.
Омбудсмен Чехії про українців:
Омбудсмен: десятки тисяч біженців опиняться в невизначеності, є ризик експлуатації