Серед європейських країн найбільшу суму коштів витратила Польща. На прийом українських біженців вона вже виділила понад 12 млрд євро. На другому місці за цим показником Німеччина. Її витрати прихисток для українців, що отримають там тичасовий захист, сягнули майже 11 млрд євро.
Значні кошти на прихисток для українців витратили також Іспанія та Франція (кожна більше 2 млрд євро), Румунія, Швейцарія та Італія (кожна понад 1 млрд євро). Таку аналітику зробив Кільський інститут світової економіки, повідомляє Мінреінтеграції України.
Також у дослідженні зазначається, що великий внесок у допомогу українцям зробили звичайні громадяни європейських країн.
Редакція ProUkrainu.cz розповідала про звичайних чехів, які після 24 лютого прийняли війну в Україні як власну біду і стали волонтерами. Вони продовжують допомагати українцям: Барбора Вітова з міста Ржічани, Андрій Гичка та громада Виходочеського краю, організація Post Bellum, чеські волонтери розвозять гуманітарку на Півдні України, а гуманітарні організації ЧР з перших днів допомагають у затоплених районах Каховки.
Прихисток для українців: точна статистика біженців відсутня
З України виїхало і не повернулося близько 3 млн людей працездатного віку. Це попередні цифри, бо кількість біженців та напрямки їх переміщень постійно змінюються, – вважають експерти.
Відрізняється і статистика щодо кількості віз тимчасового захисту та реального числа біженців, які лишаються в тій чи іншій країні. Для прикладу, Чехія від 24 лютого 2022 року до 1 квітня 2023 року видала більше 500 тисяч віз тимчасового захисту. Вони видавались на 1 рік, до березня цього року. Коли почався процес продовження тимчасового захисту, подалися трохи більше 300 тисяч українців. Частина біженців повернулися додому. Інші шукають прихисток в країнах, де можливий посторний тимчасовий захист.
В Чехії з понад 500 тисяч віз тимчасового захисту більше третини втратили чинність. Здебільшого причиною було те, що біженці поверталися в Україну. У 5% випадків тимчасовий захист припинено через те, що люди переїжджали до інших країн ЄС.
розповіла Павла Новотна, директорка Департаменту притулку та міграційної політики МВС Чехії (OAMP).
Триває другий рік тимчасового захисту: що далі?
Європейський Союз готовий підтримувати українців стільки, скільки буде потрібно, неодноразово зазначали урядовці ЄС. Деякі країни вже почали розгляд різних варіантів, які дозволять українським біженцям лишатися за кордоном. В Чехії відповідне рішення очікується восени.
ЄС розглядає продовження Директиви про тимчасовий захист до 2025 року. Розробляється для країн скоординований підхід, який дозволить плавно перейти до альтернативних правових статусів. Мається на увазі статус, за яким українці зможуть залишатися і далі в Європі.
Водночас мігріційна криза викликає дискусії всередені країн. Так, в Нідерландах уряд пішов у відставку через незгоду щодо міграційної політики. Там для новоприбулих вже не вистачає місць, хоча ця країна має один з найсуворіших антиміграційних законів в Європі.
Єврокомісія розробить для країн скоординований підхід, який дозволить плавно перейти до альтернативних правових статусів, завдяки яким українці зможуть залишатися в Європі.
Чи повернуться біженці в Україну
76% українських біженців планують або сподіваються повернутися до своєї країни на постійне проживання. Про це свідчать результати опитування Агентства у справах переміщених осіб ООН. Дослідження опубліковано англійською та називається «Життя на паузі: наміри та перспективи біженців і ВПО в Україні».
Основний чинник, який перешкоджає поверненню українців – питання безпеки. На це вказали 90% біженців за кордоном і 95% внутрішньо переміщених осіб.
Саме питання постійної небезпеки зупиняє українську владу та громади в регіонах закликати людей до повернення.
Надії на повернення в Україну є вищими (71%) серед біженців, які знайшли тимчасовий захист у сусідніх з Україною країнах, порівняно з тими, яких прийняли інші європейські країни (57%). Після переміщення понад третина біженців (39%) і 50% ВПО змогли повернутися до рідних регіонів з короткостроковими візитами. Такі візити додому допомагають людям підтримувати зв’язки з родинами та громадами й ухвалювати обґрунтовані рішення щодо умов можливого повернення.
ООН зосереджує зусилля на ремонті помешкань у районах, куди вже повернулося багато людей. Станом на червень 2023 року відремонтовано 1 800 будинків на Чернігівщині, 1 500 будинків на Харківщині та більше 2 000 - у Миколаївській області. Загалом в Україні ООН підтримало ремонт понад 13 000 будинків.
Минулого тижня УВКБ ООН також опублікувало «Позицію щодо добровільного повернення в Україну», в якій наголосило, що ООН наразі не заохочує повернення в Україну, оскільки триває військове вторгнення. Водночас Агентства ООН у справах біженців підкреслює, що добровільне повернення на батьківщину є основоположним правом людини, яке необхідно поважати та підтримувати.
