Чехія та інші європейські країни відчувають нестачу деяких лікарських засобів. Майже неможливо придбати в аптеках елементарні ліки – очні краплі, антибіотики, засоби проти болю і жару для дітей. Причинами називають підвищений попит, відсутність пакувальних матеріалів чи тиск державних органів на низьку ціну.
Однак державні органи і найбільші аптечні мережі кажуть, що збої не є чимось новим. Цього разу сильний дефіцит таких препаратів, які давно не страждали від цієї проблеми. Про це пише Філіп Зеленка на сторінках економічної газети E15.
Дефіцит траплявся і раніше
«І у попередні роки були провали з постачанням ліків. Та зараз ми маємо справу з дефіцитом ліків, якого не було давно. Це, наприклад, часто згадувані антибіотики», – відповідає прес-секретар Державного інституту контролю за ліками (SÚKL) Клара Брунклікова. «Збої траплялися й раніше, просто вони не були такими частими або тривали недовго», — каже Марек Губач, речник аптечної мережі Benu, яка об’єднує понад 300 аптек по всій Чехії.
Пацієнти часто не помічають більшості збоїв, ліки в багатьох випадках можна замінити препаратом з тією ж діючою речовиною. «Більшість недоступних ліків на ринку мають альтернативу», — каже Філіп Врубел, який очолює Чеську асоціацію фармацевтичних компаній (ČAFF).
«Виникли проблеми у виробництві або у трансконтинентальних перевезеннях. Це було частою причиною під час пандемії covid-19. Також виною є підвищене споживання або завчасне запасання домогосподарств деякими групами препаратів, — пояснює Врубел. – Якщо якийсь препарат у дефіциті, то продажі ростуть у іншого препарату понад очікувану кількість і понад складські запаси, і замінник також розпродається дуже швидко».
“Одинадцять відсотків груп ліків страждають від дефіциту, який нелегко замінити. Необхідно було б шукати заміну у вигляді приготування ліків із сировини безпосередньо в аптеці, шляхом зміни рецепта або застосування екстраординарних механізмів”, – констатує Врубел. За його словами, найбільший ризик недоступності мають ті групи препаратів, які не мають великої конкуренції на ринку. «Конкурентоспроможність у цих групах знаходиться під загрозою через великий державний тиск на ціну. Держава не цікавиться тим, як вимога економії вплине на кількість проданих варіантів ліків на чеському ринку», — критикує Врубел підхід регулятивних органів, додаючи, що витрати на виробництво значно зросли за останні роки.
Ціни можуть зрости, але питання зі страховими
Ціни на ліки, що відпускаються за рецептом, регулюються державою. Міністр охорони здоров’я Властіміл Валек (партія TOP 09) у вересні визнав: його відомство може дозволити підвищити ціни на деякі ліки, що відпускаються за рецептом. Водночас він додав, що витрати повинен нести не пацієнт, а страхова компанія. За його словами, будь-яке підвищення має покриватися виплатами страхових компаній. Однак ціновий регламент, опублікований МОЗ 30 листопада, дозволяє дерегулювати ціни для найбільш вразливих груп ліків. Але МОЗ ще не вдався до цього кроку.
«У нас була велика дилема, як діяти далі. Якби ми це зробили, це означало б підвищення доплат для пацієнтів на деякі ліки», – сказав виданню E15 заступник міністра охорони здоров’я Якуб Дворжачек. Адже підвищення цін на ліки за всіма напрямками було б поганим рішенням у нинішній час, коли витрати домогосподарств стрімко зростають. «Ми погодилися, що в окремих випадках ліки, які можуть бути під загрозою саме через те, що їхня ціна в Чехії значно нижча, ніж в інших країнах, виробники можуть вимагати підвищення ціни в суспільних інтересах. Ми говорили про це зі страховими компаніями, і вони мали б вийти назустріч. Хочемо вирішувати це питання індивідуально», – додав він.
Дефіцит не лише у Чехії: відголоски ковіду
Крім того, МОЗ працює над іншими законодавчими змінами, які мають обмежити майбутній дефіцит ліків. «Суть цієї поправки полягає у встановленні обов’язку для власників рішень про реєстрацію мати у своєму розпорядженні запаси, що відповідають двомісячному споживанню. Щоб у разі збою в постачанні лікарського засобу, на який поширюється покриття із медичної страхової системи, можна було одразу почати поставки на чеський ринок. Короткочасні збої таким чином можуть бути повністю виключені. Однак у випадках тривалих збоїв Міністерство охорони здоров’я та SÚKL виграють час. Вони можуть скористатися найбільш підходящим інститутом для забезпечення наявності лікарського засобу», – пояснив речник департаменту Ондржей Якоб.
Дефіцит певних ліків є проблемою не лише в Чеській Республіці, а й в інших європейських країнах. Пеніцилінові антибіотики також відсутні у Великій Британії. Такі ж проблеми виникли у Франції, де також відсутній парацетамол. З подібними проблемами стикається також Польща, де також не вистачає протиепілептичних препаратів і ліків від діабету.
Більша частина світу залежить від виробництв у Китаї та Індії. Там виробляється від 60 до 80 відсотків лікарської сировини. Ланцюжки поставок, які були значно порушені пандемією, не можуть задовольнити попит. Крім того, Китай досі не зміг впоратися із епідемією covid-19, і донедавна застосовував сувору політику нульового ковіду.
Виробництво антибіотиків у Тіролі
Під час пандемії, коли люди були змушені більше часу проводити вдома, споживання окремих препаратів змінилося. Проте ланцюжок поставок у сфері охорони здоров’я є громіздким і потребує багато часу, щоб адаптуватися до нової ситуації. «Виробництво фармацевтичних препаратів планується на шість-вісім місяців наперед, тому не завжди легко реагувати більш гнучко», – каже Давід Коларж, який очолює Асоціацію інноваційної фармацевтичної промисловості. За його словами, повністю запобігти збоям у поставках не вдається. Коларж додає, що лише невелика частина із загалом десяти тисяч ліків, які продаються в Чехії, наразі недоступні.
З’являються голоси, що Європа повинна прагнути до більшої самозабезпеченості, тобто контролювати виробництво на своїй території. Однак це буде справа кількох років, а може й десятиліть. «Сьогодні європейські виробники мають лише близько тридцяти відсотків світових сертифікатів на виробництво діючих фармацевтичних субстанцій. Ще у 2000 році вони мали приблизно шістдесят відсотків. Крім того, це речовини зі значно нижчими продажами, ніж азіатське виробництво», – розповів Міхал Петров, речник мережі аптек Dr. Макс.
«Щоб це змінилося, потрібні державні стимули. Є перші ознаки того, що цим шляхом можна йти. Наприклад, величезні інвестиції в 150 мільйонів євро, завдяки яким в Тіролі створюється база з виробництва антибіотиків. Саме ця категорія зараз зазнає дефіциту», – підсумував Петров.
Читайте також: Як знайти аналоги українських ліків у Чехії?
