Вже кілька днів, як празька українська громада обговорює виставку на празькій Площі Республіки, яка відкрилася 22 лютого. Саме напередодні річниці російського широкомасштабного вторгнення під дещо дивною та суперечливою назвою “Росіяни допомагають Україні” її відкрив активіст Антон Літвін. Йдеться про тих росіян, які виступають проти війни, проти путіна і його режиму. Вони вісім-десять років тому ходили у москві на мітинги покійного опозиціонера Бориса Нємцова, і їх за це російська поліція кидала за ґрати й переслідувала.
Частина цих росіян змогла емігрувати, у тому числі й до Праги. Тут вони продовжують активну діяльність, виступаючи за свободу Алєксєя Навального та інших російських демократичних діячів, яких ув’язнила путінська диктатура. Звісно, їх торкнулася і війна, розпочата росією. У Празі торік був заснований російський антивоєнний комітет. На своїх заходах та акціях він намагається довести, що насправді багато росіян виступають проти путіна. Комітет навіть запропонував змінити російський прапор, прибравши з нього червоний колір як символ крові — і замінивши його на білий. Іноді росіяни під таким біло-синьо-білим прапором приходять на різні демонстрації з критичними щодо путіна лозунгами. Прапор, звісно, одразу у росії був визнаний “екстремістським”.
Виставка про те, як російські опозиціонери допомагають українським біженцям
Цього разу антипутінські російські емігранти у Празі вирішили продемонструвати всім перехожим, що вони справді — проти війни, окупації України з боку рф, проти z-пропаганди тощо. А також що всіляко у міру можливостей допомагають українським біженцям, які рятуються у Чехії від війни. За виставкою, в основному, стоїть відомий активіст Антон Літвін — московський художник, який був змушений емігрувати з росії після анексії Криму й утвердження диктатури. Він відкрито засуджує путінізм, називає пануючий в рф режим “фашистським”, проводить різні демонстрації та мітинги.
Літвін очолює товариство “Культурус”, яке також є організатором виставки, яка має діяти до 5 березня включно. Виставка на площі Республіки розповідає чеською та англійською мовами про те, як, скажімо, чеські росіяни допомагають українцям у пошуку роботи. А Павєл Оськін надає житло жінкам з дітьми. На інших стендах розповідається про допомогу в евакуації чи зі збору коштів для закупівлі генераторів, спальних мішків та інших засобів проти холоду. Також є стенди про фонди Нємцова та Зіміна, які надають стипендії студентам у Празі. Є навіть стенд з інформацією про підтримку Збройних Сил України: фонд “за нашу і вашу свободу” збирає кошти на дрони й автомобілі для військових. Також можна знайти інформацію про празьку “школу культурної молоді”, яка проводить курси чеської мови та допомагає в адаптації підлітків. Ще є стенди про антипутінські протести в росії і про діяльність празького антивоєнного комітету.
“Займіться своєю країною” – Перебийніс
Однак виставку негайно розкритикували українські активісти. На їхню думку, виставка має маніпулятивну назву, надалі пропагує “русскій мір” і відкрилася дуже невчасно. Навіть колишній посол України у Чехії, нині заступник закордонних справ України Євген Перебийніс прореагував. Він назвав акцію “цинічною”, закликав відчепитися від українців, припинити піаритися на цій війні й роз’ятрювати рани будь-чим російським. “Займіться краще своєю країною”, – закликав Перебийніс.
Перекладач та літературознавець Олексій Севрук запропонував уявити таку виставку, якби вона проводилася у 1943 році десь у безпечному тилу, подалі від міст антигітлерівської коаліції, під назвою «Як німці всього світу допомагають євреям». “Це суміш зухвалості, зухвалості, цинізму, зарозумілості та бажання видобути із ситуації особисту вигоду… Я добре знаю, що «добрі» росіяни існують. Прославлена жменька праведних людей”, – зазначає Севрук, і додає, що далеко помітнішими були “всі ті російські маси, які десятиліттями плекали фашизм путінського зразка, які веселилися в соцмережах, коли ракети влучали в українські цивільні будівлі.
Вони виявляли знаки протесту лише тоді, коли «їхні ключі» здавалися погано оснащеними для комфортного перебування і відносно безпечного вбивання українців”. Севрук виставку вважає спробою «відмити» росію в очах чеської громадськості. І будь-які спроби «очистити» російську совість і розкрити російську провину в епоху злочинів, що тривають, — це просто сміття. Не тому, що хороших росіян немає. Але тому, що їх дуже мало і вони ніяк не можуть представляти сучасну росію.
Волонтерка Галина Андрейців зазначила, що тим часом як росія намагається стерти Україну й українців з поверхні Землі, виставка намагається загладити провину росіян кількома автомобілями, генераторами, обідами й уроками для дітей, яких росія вигнала за кордон. Вона запропонувала антипутінським росіянам, наприклад, бодай щотижня пікетувати російське посольство. “Я не думаю, що якийсь генератор від “добрих росіян” додасть радості мамі, дитину якої убила російська ракета”, – додала коментаторка Марина.
Щоб давали візи і надалі тримали українців у “руском мірє”
У численних коментарях до виставки з’явилася думка, що її справжня мета — це уможливити видачу віз росіянам, які виїхали з країни. На фейсбук-сторінках празького російського антивоєнного комітету навіть на якийсь час з’явилося звернення до організаторів виставки та самого Антона Літвіна припинити демонструвати особисті амбіції, проводити власний піар, і прибрати виставку як недоречну з метою конструктивного діалогу з українською діаспорою. Також у коментарях дорікають, що виставка, як і діяльність її організаторів, пропагує той самий “русскій мір”, тільки у “добрій обгортці”. Наприклад, у школі пропонується вивчати “рідну мову” або предмети “рідною мовою”. “Ми відкриваємо курси української мови для українців зі сходу. Хто ще цим займається, якщо вони просять про це мене?”, – запитує Літвін у дискусії під оголошенням про відкриття виставки. Стенд виставки повідомляє, що викладання здійснюється англійською та чеською мовами. Але, наприклад, із репортажу російській редакції Чеського радіо випливає, що книги у школі можна знайти англійською, чеською, російською та українською мовами. “Росіяни без українців ніяк не можуть, будь-що намагаються тримати українців у своєму “великому культурному просторі”, – додає ще одна коментаторка виставки.
Літвін: тут демократія і свобода слова
Однак сам Антон Літвін вважає, що він нікого не ображає і має право розповідати про свою роботу з біженцями, допомогу Україні та боротьбу із путінізмом. “В Україні Росія здійснює геноцид, і ми, празький антивоєнний комітет, кажемо про це у всіх інтерв’ю та виступах протягом року”, – каже Антон Літвін, і додає, що виставкою він хоче спробувати розвіяти стереотип, мовляв, що “всі росіяни — за війну”. Він прагне довести, що є росіяни, які проти війни, проти путіна і які підтримують українців. “І чехам, і українцям важливо знати, хто живе поруч із ними. Ми не лише проти Путіна, ми конкретно за Україну, за перемогу України та пліч-о-пліч із чехами. Багатьом це важливо”, – стверджує Літвін. Він також підкреслює, що й українці є різні — хтось приймає допомогу від них із вдячністю, хтось ні, все це нормально, тут демократія і немає ніякого нав’язування, переконаний він.
Зрештою, на адресу мерії Праги, яка значиться серед співорганізаторів виставки, був надісланий колективний лист від українських активістів та чеських прихильників України. “Ми розуміємо аргументи… – покращення репутації росіян, які проживають у Чехії та попередження можливого негативного ставлення до них з боку чеської громадськості. Однак ця інсталяція викликає прямо протилежне враження, вона здається безрозсудною і несе в собі ознаки самопіару за рахунок жертв війни… Виставка викликала обурення та нерозуміння з боку не лише частини чеської громадськості, а й низки організацій, які допомагають Україні, а також українців, які постраждали від війни… Інсталяція приносить більше шкоди, ніж користі”, – вважають ініціатори листа, який є у розпорядженні редакції, з двома десятками підписів представників різних організацій. Вони закликали закрити виставку якомога швидше.
“Путлєр би зрадів”
Та є й українці, які схвально ставляться до діяльності Літвіна й дякують йому за відкриття такої виставки. “Саме цей росіянин, і на дні соборності 22.01.22 був, і на всіх значимих подіях української діаспори в Празі. Та ще весною відкрив прозорий рахунок фонду, що допомагав облаштовувати приміщення для біженців з України. Був ще проект “школа культурної молоді”. Ну він із тих, хто знає чий Крим. Я не знаю його як людину, бо спілкувся лише декілька разів, але якийсь час спостерігав. Його позиція доволі послідовна і простежується вже тривалий час. З якою метою – не знаю”, – зазначає Назар Іванишин.
Утім, деякі коментатори висловили взагалі подив над виникненням такої дискусії. Адже вона грає тільки на користь кремлівським агресорам та їхнім прихильникам у Чехії. Багато критиків виставки навіть особисто знайомі з Антоном Літвіним, раніше бачилися й знайомилися на різних акціях проти російської диктатури. “Майже рік тому я був на демонстрації за безпольотну зону над Україною, де виступали як пан Перебийніс, так і пан Літвін. Навіть не міг очікувати, що через рік ми побачимо ситуацію, коли Літвін самовільно привласнюватиме публічний простір, а Перебийніс буде на нього за це справедливо злитися. Який сором. Путлер був би в захваті”, – коментує Філіп Гейда.
Читайте також: деколонізація рф – росія має розпастися на три десятки держав
