Сьогодні українці відзначають День прапора. За цей прапор вже багато українських воїнів та цивільних волонтерів пролило кров на війні з російським агресором. Синьо-жовтий прапор став відомим і популярним не лише в Україні. Він став символом міжнародної підтримки прагнення українців до свободи. Навесні позаминулого року синьо-жовтий прапор замайорів на кожному кроці і у Чехії — як з вікон приватних квартир, так на флагштоках офіційних установ чи шкіл, або ж у вигляді наклейок або стрічок на одязі людей.
Сьогодні ж у Чехії синьо-жовті прапори майорять значно рідше. У деяких чехів та словаків синьо-жовті символи стали викликати роздратування. Вони чомусь стали вважати, що українські прапори зустрічаються набагато частіше за чеські. В Празі та інших містах під час “патріотичних” походів невдоволені проукраїнською політикою чеського уряду вимагали знімати прапори з будинків.
У Брні позаминулого року їм демонстративно вдалося зняти українську символіку з центрального пам’ятника маркграфові Йошті, і замінити її на моравську. Навіть скульптор пам’ятника та Моравська партія засудили цей вчинок групи агресивних осіб. Вони демонстрували зневагу до української символіки, тимчасово розміщеної на пам’ятнику як вияв солідарності із країною, яка зазнала агресії небачених у сучасній Європі масштабів. Кульмінацією зневаги до солідарності з народом, який відважився боротися із більшим агресором, стала демонстрація перед Національним музеєм 11 березня 2023 року. На заклик активіста Станіслава Попелки розпалений натовп українофобів вимагав “зняти цю ганчірку” із фасаду музею і хотів увірватися до приміщення. Півтори тисячі часто ненависних коментарів викликало відео танців молоді у синіх та жовтих майках, яке відбулося навесні 2024 року у словацьких Кошицях.
Синьо-жовтий прапор інших держав та адміністративних одиниць
Утім, краса синьої та жовтої барв настільки приваблива, що її обирають й інші держави, а також різні регіони, міста та села і навіть установи чи фірми. Тому ці прапори часто плутають саме з українськими. Десь це викликає схвалення, десь – непорозуміння й навіть обурення.
Відомо, що у Швеції синьо-жовта символіка висить усюди. Синьо-жовтим, та ще й з тризубом, є прапор екзотичної держави Барбадос. У синьо-жовтих барвах – прапори регіонів Нижня Австрія, польських Опольського та Сілезського воєводств, міст Ополе, Катовиці чи Сопот у Польщі, словацьких міст Кошице і Михайлівці. Цікавий матеріал на цю тему написав Ростислав Хотин на сторінках “Радіо “Свобода”. Синьо-жовті кольори присутні на службових автомобілях чеської поліції. У синьо-жовтих кольорах – логотип Чеської пошти. Таксі-фірма Liftago мала і до війни синьо-жовту символіку, а коли почалася новітня війна, підправила свій логотип так, щоб він максимально нагадував український прапор, а згодом дуже влучно та дотепно “відбивалася” від інтернет-тролів.
У деяких містах та регіонах “чеські патріоти”, які невдоволені солідарністю з Україною, не соромляться виявляти навіть до простих, випадкових комбінацій синього та жовтого кольорів. Так сталося у містечку Тршебіч, де їм не сподобались кольори спортивних перешкод, або у Чеських Будєйовицях, де їхнє обурення викликали костюми “посіпак”.
Тому що синьо-жовті кольори є основними у прапорах цих місцевостей, і, у принципі, завжди прикрашені у кольори, ідентичні українським. Подекуди міські, крайові, сільські стяги називаються “vlajka”, подекуди й таким нашим рідним словом “prapor”, яке у Чехії у цьому значенні вважається застарілим. Тож які чеські міста мають місцеву синю і жовту символіку?
Ловосіце
Місто Ловосіце – в Устецькому краї, район Літомнєржице. Після 1990 року орган місцевого самоврядування міста Ловосіце створив символ, що сприймався як «прапор міста». Його зовнішній вигляд можна коротко описати так: полотно складається з двох горизонтальних смуг — жовтої та синьої, посередині відлитого герба міста у щиті, а над ним у жовтій смузі синій напис “Město Lovosice”. У 2004 році поправка до Закону про муніципалітети змінила раніше використовуваний термін «prapor» на користь терміна «vlajka» з поясненням, що саме прапор (тобто, “vlajka”), піднятий на щоглі за допомогою мотузки, є найпоширенішим муніципальним і міським символом.
Пісек
Прапор південночеського міста Пісек створив Август Седлачек, взявши його з герба міста, а саме кольорів золотого півмісяця та зірок на блакитному небі. Вперше прапор з’явився 9 червня 1901 року під час міського свята. Прапор міста Пісек складається з двох однакових смуг, верхня жовта, а нижня синя. У вертикальному положенні жовта смуга розміщується зліва.
У цьому місті сталася дещо трагікомічна подія: 8 травня хтось із, напевно, україноненависників сплутав прапор міста із прапором України, та зірвав його. Мерія міста отримує багато вимог змінити міський прапор, але вона відмовляється йти на поступки малоосвіченим співгромадянам.
Бенешов
Прапор Бенешова у Середньочеському краї складається з двох горизонтальних смуг жовтої та синьої. Невідомо, чи є приклад використання прапора раніше, ніж у 1970 році, коли місто відзначало 900-річчя нібито першої згадки про існування парафіяльного костелу св. Миколая. Тоді в місті з’явилася велика кількість жовто-блакитних полотнищ, прапорів, «майданчиків» тощо. Можна припустити, що родоначальником ідеї обговорення міського прапора в такому вигляді був видатний історик та архівіст Їржі Тивоняк.
Тепліце
Новий вигляд прапора міста Тепліце Устецькому краї був затверджений у 2012 році. На ньому співпрацював Станіслав Касік з Геральдичної канцелярії Дофіна (місто Роудніце над Лабем). Форму прапора затвердила Теплицька міська рада у червні того ж року.
Прапор, який використовувався дотепер і складався з двох горизонтальних смуг, був взаємозамінним з історичними прапорами інших міст. Тому керівництво міста вирішило дещо видозмінити прапор, щоб він був ексклюзивним і характерним для Тепліц.
Указ про визнання міського прапора був урочисто переданий меру міста Ярославу Кубері головою парламенту Мирославою Нємцовою 18 березня 2013 року. Прапор складається з жовтої древкової смуги, широкої чверть своєї довжини та три горизонтальні смуги, синя, жовта та синя. Сині смуги походять від кольору щита міського герба, жовті — від фігури чаші. Жовті смуги створюють образ великої літери «Т», яка є початковою буквою назви міста. Цікаво, що схожим є символ місцевого футбольного клубу, яким місто дуже пишається. У синьо-жовтих дресах виходять грати тепліцькі футболісти. Також у жовтим та синім кольорами оформлений громадський транспорт міста, зокрема, тролейбуси.
Шумперк
Прапор міста Шумперк в Оломоуцькому краї походить від герба. Його можна віднести до кінця XIII століття. Автором герба Шумперка є Їржі Лоуда. До оригінального герба, який, як кажуть, був срібним на синьому щиті, він додав половину імператорського орла, його ініціали, і все це помістив у щит із міською брамою на скелі.
Документ, який зберігся до наших днів, описує емблему дуже докладно: «щит, весь червоного або рубінового кольору, і внизу щита скеля, на якій дві вежі білого або срібного кольору стоять одна проти одної з трьома тіні від квадрата, збудованого до верху щита, і на одній з кожної вежі видно букву F, як знак назви нашого жовтого чи золотого кольору. Між тими двома вежами брама зі срібною решіткою вгорі. де брама являє собою невеликий щит, розділений знизу до верху в полі, права половина жовтого або золотого кольору, в якому половина горобця — чорний птах, ліва половина синього або блакитного кольору, в якому оленячий ріг».
Оломоуцький край
Символами Оломоуцького краю є герб, прапор і логотип. Герб і прапор надані регіону у 2001 році. Прапор краю є геральдичним, тобто походить від крайового герба простою транскрипцією на полотні. Офіційний опис: «Синьо-жовтий розрізаний аркуш, у верхньому полюсному полі моравський орел, у нижньому полюсному полі космічна синя хвиляста смуга в одну десяту довжини аркуша з трьома вершинами та чотирма заглибленнями. У верхньому тріпотливому полі Сілезький орел, у нижньому тріпотливі жовті великі літери SPQO (2,2)».
Злате гори
Місто Злате Гори (раніше Цукмантл, німецькою Zuckmantel) розташоване поруч із кордоном неподалік Єсенік в Оломоуцькому краї. Злате Гори мають 4100 жителів. Від міста пролягає локальна залізниця, яка з’єднується з лінією до Єсенік та польського міста Ґлухолази. Злате гори є природним центром Златогірського мікрорайону. Це важливе місце паломництва та привабливе туристичне місце. Прапор міста практично ідентичний із українським. Лист складається із двох горизонтальних смуг синього кольору з білими перехрещеними гірничими молотами в стовповій частині та жовтого кольору. Автором дизайну герба та прапора є магістр Ян Тейкал, геральдист і вексилолог. Прапор прийнятий у 2002 році.
Злін та Злінський край
Злін є статутним містом у східній Моравії. Розташований в долині річки Држевніце на межі пагорбів Гостинське та Візовіце. Злін відомий тим, що на початку ХХ століття він став “взуттєвою столицею” Чехословаччини. Перше велике замовлення на військові черевики отримала компанія Baťa з Австро-Угорщини. Це була поставка взуття для 5200 солдатів. У 1910 році вони виготовили 10 000 пар. Після смерті старшого брата і сестри Антоніна (помер у 1908 р.) управління компанією перебрав Томаш Бата. Протягом наступних 25 років (протягом яких йому кілька разів загрожувало банкрутство) він побудував процвітаючий бізнес. Багато жителів навколишніх сіл переїжджали до міста і припинили масово виїжджати до США.
Нині Злін є центром Злінського краю та має приблизно 73 тисячі жителів, з яких 130 000 мешканців проживають у його агломерації. Злінський край — єдиний регіон Чеської Республіки, що лежить виключно на території Моравії. Тут проживає приблизно 572 тисяч жителів.
Дизайн прапора міста Злін створив Мирослав Й. В. Павлу у 1993 році. Полотно прапора міста складається з п’яти поздовжніх смуг: синьої, жовтої, синьої, жовтої, синьої. Посередині ширшої синьої смуги — жовта восьмикутна зірка. Оригінальний дизайн прапора зберігається в центральній картотеці муніципалітету Злін.
Злінський край має герб у синій та жовтій барвах, прапор краю копіює герб. Герб і прапор краю засновані у 2002 році. Офіційний опис: «Синьо-золотий четвертований щит, у першому полі моравський орел, у другому полі закрита синя книга зі срібним оздобленням і золотим патріаршим хрестом на дошках, у третьому полі дві сині схрещені сокирки — вальси на чорні сокирки, складені синім лемешем і увінчані синім виноградом, у четвертому полі золота восьмикутна зірка». Прапор краю є геральдичним, тобто походить від крайового герба простою транскрипцією на полотні.
Бехинє
Бехинє — містечко у околицях Табора в Південночеському краї, розташоване на річках Смутна та Лужниця. Містечко відоме красивим замком. Тут проживає майже 5 тисяч осіб. Цікаво, що саме тут проживала певний час донька Симона Петлюри Леся, а уже у новітній час діяла заснована у 2015 році активістом Петром Олівою організація “Гуманітарна допомога Україні”.
Герб міста Бєхинє: на блакитному щиті внизу — золота стіна з зубцями п’яти відтінків і відкрита брама без воріт, пофарбована всередині чорною фарбою, з намальованою решіткою. Над стіною височіють дві золоті вежі. Між надбрамними вежами — білий орел. На ярлику є чорна левиця та чорний двохвостий лев. Над великим щитом — турнірний шолом із кришками праворуч чорно-золотого кольору, ліворуч синьо-золотого кольору. Тональність прапора міста походить від його герба. Прапор міста Бехинє вручив місту у 1998 році голова Палати депутатів парламенту Чеської Республіки. Полотно складається з трьох вертикальних смуг: синьої, жовтої та синьої.
Маріанскі Лазні
У місті Маріанські Лазні Карловарського краю про прапор міста тривалий час йшли дискусії. Зрештою, у квітні 2024 року місто затвердило свій правор, який поєднує жовтий, блакитний та білий кольори, а також лілію золотистого кольору на блакитному тлі — квітку, яка символізує Діву Марію.
“Дизайн прапора та його форма повинні відповідати місцевим традиціям, правилам геральдики та вексилології. Маріанські Лазні мають офіційний герб від 1865 року, а прапора у нас не було, – зазначив мер міста Мартін Гурайчік. – Подібні барви має вже ряд міст, тому нам важливо було також, щоб прапор нашого міста відрізнявся”.
Прапор міста був затвержений чеським парламентом 12 квітня цього року і був офіційно представлений на початку курортного сезону. «Лілія є символом чистоти та невинності. Рисами Діви Марії є чесність, смиренність і милосердя», – додав міський голова Гурайчік. Архангел Гавриїл також зображений разом із лілією, яка сповіщає Діві Марії про її непорочне зачаття та народження Сина Божого Ісуса. Кольори також мають своє значення: наприклад, золота (жовта) лілія символізує життя. А курортні Маріанські Лазні відновлюють здоров’я та бадьорість.
Під час обоговорень місто виставило три форми прапора на своєму профілі у Facebook, де люди могли коментувати, яка з форм їм подобається, та пропонувати різні форми. Звісно, у коментарях знайшлися справжні “чеські “патріоти”, яких дратують сполучення цих барв, пропонують замінити зеленим і тому подібне. Хоча прапор ще не був затвердженим, його різні форми вже майоріли на багатьох міських установах, школах тощо.
Прага 12
Прага 12 — район на півдні чеської столиці, розташований на правому березі Влтави. Він складається з повних кадастрових територій Холупіце, Камик, Коморжани, Модржани та Точна. Прага 12 була створена в листопаді 1994 року шляхом перейменування району Прага-Модржани (1990-1994). Адміністративний район міського округу Прага 12 також включає територію міського округу Прага-Лібуш у складі розширеної переданої юрисдикції. Для українців Модржани мають особливе історичне значення. Саме тут від 1937 року діяла перенесена з Ржевніц українська гімназія, у якій навчалося майже 200 учнів.
Герб Праги 12 заснований на оригінальному гербі міста Модржани кінця 1960-х років і створений художником-геральдиком і журналістом Яном Оуліком. Він почав використовуватися з грудня 1999 року. На блакитному щиті зображено два золоті перехрещені ключі, складені срібною, загорнутою в чорний цукор. Цукровий батон символізує Модржанський цукровий завод. Основою ключів є герб Вишеградського капітулу, під управлінням якого Модржани були століттями. Кожен з них має п’ять зубів і п’ять кульок на вусі, що нагадує п’ять згаданих кадастрових районів Праги 12.
Для прапора Праги 12 герб став відправною точкою. Полотно складається у три горизонтальні смуги, в кольорах, що відповідають кольорам герба. Верхня жовта смуга замінює золотистий колір перехрещених клавіш на полотнищі. Середній синій колір узятий з основи щита, а нижній білий відповідає сріблястому кольору купола. Геральдичний прапор Праги 12 є частиною герба столиці. Він розташований на лівому шоломі герба Праги, на 10-му місці (рахуючи від зовнішньої сторони герба до центру), тобто третьому від центру, перед хвостом двохвостого срібного лева.
Прага-Кунратіце
Столичний окремий мікрорайон Кунратіце у Празі 4 відомий передусім своїми міськими “легенями” — Кунратицьким лісом, а також замком та парком. У цьому районі на південно-східній околиці чеського головного міста часто можна зустріти комбінацію синіх та жовтих кольорів. З них складаються прапор та герб району.
Кунратіце такий герб та прапор офіційно мають з 2001 року. На блакитному щиті — золотий лев у червоній броні тримає срібну зубчасту вежу із червоним наметовим дахом та золотими маками. А прапор складається з горизонтальних смуг синього, жовтого і блакитного кольорів. Співвідношення ширини до довжини листа 2:3.
Такі символи пов’язані із патриціанською родиною Велфловічів. Вона володіла Кунратицями протягом правління Яна Люксембурзького (1310 – 1346). Срібна вежа походить від коштовності герба цього роду, який зберігся на зовнішній стіні Староміської ратуші. Лев у блакитному щиті пов’язаний із гербом кунтратицької гілки родини Ґолчів, під впливом якої Кунратіце зажило неабиякого розвитку. Синій колір символізує небо, блакитний — ставки та струмки Кунратіц, жовтий колір — сонце.
Прага-Ржепориє
Столичний окремий мікрорайон Ржепориє у південно-західній частині міста — Прага 13 — завдяки своєму своєрідному, дещо скандальному старостові Павлові Новотному належить до найвідоміших адміністративних одиниць у Чехії. Новотний — давній критик комуністів, росії та режиму путіна. Кілька років тому він встановив тут невеликий пам’ятник власовцям, які у травні 1945 року допомогли чеським повстанцям визволити Прагу від нацистів.
Новотний брав участь у демонстраціях за Україну та виходив із синьо-жовтим прапором під Національний музей, захищаючи його від натовпу “чеських патріотів”. Тому тут можна бути впевненим, що навіть якщо хтось би поплутав прапор району із прапором України, то почув би далеко не виправдання на зразок “ми не маємо нічого спільного з Україною”.
Герб та прапор району були затверджені у 2001 році і вони схожі: герб складається із блакитного щита, золотого ключа навхрест із срібним мечем та золотим руків’ям, а також із трьох золотих квіток та двох листочків. А блакитний прапор району містить перехрещені жовту та білу лінії, і також золотий листочок. Жовта (золотиста) квітка на символах району означає ріпак, який розводили на навколишніх полях в період Першої республіки. А перехрещені ключ з мечем є атрибутами Святих Петра та Павла, патронів місцевої церкви.
Скална
Містечко Скална до 1950 року мало назву Вілдштейн. Воно розташоване в окрузі Хеб Карловарського краю, в безпосередній близькості від кордону з Німеччиною. За переписом 1921 року тут проживало 2202 жителі, з них було тільки 8 “чехословаків” і стільки ж євреїв, а решта були німцями. Після Другої світової війни склад Скалної змінився, але кількість жителів залишається тією самою дотепер.
Скална стала містом за указом імператора Франца Йозефа I на підставі його рішення від 5 грудня 1905 року. Десь на рубежі 20-30-х років 20 століття хтось розробив ідею форми міського герба. Герб мав форму розщепленого щита, у верхній половині якого містився реалістичний вид замку Вілдштайн, а в нижній половині — повний герб Ноттаффтів з Вільдштайна. Першим свідченням практичного використання неофіційного міського герба є листівка «Gruss aus Wildstein» 1931 року. Верхнє поле щита — синього кольору з колоритним зображенням замку. У 1930-х роках була зроблена спроба скласти міський прапор, який складався з трьох горизонтальних смуг, білої, чорної та білої.
У 2007 році місто Скална прийняло рішення належним чином створити свою символіку в тих формах, які є правильними, серйозними та професійно обґрунтованими. Водночас місто усвідомлювало більш ніж сімдесятирічну традицію використання форми неофіційного міського герба. Отриману пропозицію було створено паном Станіславом Касіком з геральдичного офісу Дофіна в Роудніце-над-Лабем і згодом подано на затвердження до міської ради Скални. У 2008 році герб і прапор міста були урочисто передані спікером парламенту Чеської Республіки.
Прапор міста складається з трьох горизонтальних смуг жовтої, синьої та жовтої. На прапорі зображається герб міста, основою якого є замковий палац з десятьма вікнами і вежею з одним вікном. Унизу — золотий щит із блакитною перекладиною, коронований турнірний шолом і синьо-золоті ковдри.
Село Бржаси
Село Бржаси неподалік Рокицан Плзеньського краю відоме тим, що саме тут (тоді село називалося Вранов) виростав відомий чеський борець проти нацизму Їржі Потучек (Толар). Він був членом “групи парашутистів”, які у 1942 році вчинили успішний замах на гітлерівського протектора Райнгарда Гейдріха. У відповідь на ліквідацію цього військового злочинця гестапівці вщент знищили чеські села Лідіце та Лежаки.
У 1999 році після довгих дискусій та доопрацювань між художником та графіком Йозефом Їхом з Плзня, архіваріусом Яном Пелантом й історикинею Ярославою Аутерською були узгоджені варіант гербу та прапору села. У 2000 році його затвердила сільська рада, і направила для схвалення до парламентського підкомітету з питань геральдики та вексилології. Символи села були урочисто передані заступниці голови сільради Ярославі Аутерській тодішнім спікером парламенту Вацлавом Клаусом.
Герб села справді вражає. На блакитному щиті над хвилястою п’ятою реторта розміщена ліворуч увінчана восьмикутною золотою зіркою. А прапор містить зображення герба: дві вертикальні смуги, синя із золотою восьмикутною зіркою, та золота.
Блакитний колір щита є символічним кольором панів Штернберків, який, в свою чергу, символізує колір місцевої річки Бероунки. Водночас він символізує місцеву хімічну промисловість, а саме виробництво ультрамарину з флотованого каоліну, сірки, соди та пеку. Золота восьмикутна зірка символізує той факт, що більшість навколишньої території в минулому перебувала під адміністрацією володарів Штернберка. Неподалік похований Кашпар Штернберк, важливий діяч відродження та співзасновник Національного музею в Празі. Також у геральдичних символах відобразилися палеонтологічні відкриття, відбитки викопних рослин молодшої доісторичної доби.
Райхл і Бржаси
У зв’язку із символами Бржас виник ще один трагікомічний інцидент, який продемонстрував рівень неосвіченості й незнання історії власної країни лідером чеської “патріотичної” партії PRO Їндржіхом Райхлом. Йому вкрай не сподобалося, що село відправило вінок, виконаний у синьо-жовтих барвах, на церемонію вшанування жертв спаленого нацистами села Лежаки 26 червня цього року. Дезінформатор Райхл повторив більшовицьку маячню про “українських колаборантів” та “звірства УПА”, і що вінок у таких барвах є “образою для всіх жертв різанини в Лежаках”.
Теперішній та колишній старости села розповіли йому, що жовтий і блакитний кольори є давно прийнятими барвами села. Але він лише “напіввибачився” перед муніципалітетом, мовляв, можливо, сільське керівництво дійсно шанує свої кольори. Але й, можливо, “саме зараз вони знадобилися”. Райхл додав фото 2017 року, на якому вінок різнокольоровий. «Принаймні приємно, що жителі Праги з відкритих офісів уже знають, ким був Їржі Потучек і де знаходиться село Бржаси», — єхидно заявив він своїм критикам.
Реєстр чеської місцевої символіки
Це далеко не весь перелік чеських регіонів, міст чи сіл, у символіці яких присутні синьо-жовті кольори. Переконатися у цьому можна, якщо навіть побіжно переглянути реєстр місцевої символіки, який розташований на сторінках парламенту Чеської Республіки. Тож синій і жовтий кольори зовсім не є чужими і для чехів, мораван чи сілезійців.
Синьо-жовті логотипи різних фірм
Сині та жовті кольори у різних відтінках присутні і на логотипах багатьох фірм, як чеських, так і міжнародних, які працюють у Чехії. Найвідоміша з них — меблева мережа фірми IKEA. Її синьо-жовтий логотип, природно, походить від кольорів шведського прапора. Деякі чеські “патріоти” вже писали їй, що їх дратують ці кольори, і не купуватимуть у них товари. Тоді, виходячи з їхньої логіки, вони б мали ігнорувати й інші компанії та послуги, лого яких є синьо-жовтим. У такому випадку їхнє життя має бути вкрай непростим. Наприклад, лого платіжної системи VISA також схоже, тільки синій та жовтий прапор системи розділений білою смугою.
Іншими фірмами із синьо-жовтим логотипом із незначними вкрапленнями інших кольорів є торгові мережі Lidl, Albert чи Datart, Чеська пошта, мережа заправок Čepro – Euro Oil, мережа господарських гіпермаркетів Makro, будівельна компанія Porr, енергетична компанія Pražská plynárenská, радіо “Impuls”, торгова марка виробника кави Tchibo, мережа банкоматів Euronet тощо. Традиційний чеський виробник солодощів Opavia також має синьо-жовте лого, але його належність до американської групи Mondelēz International для так званих “чеських патріотів” має бути справжньою трагедією. І навіть традиційна чеська “Францовка” від Alpa і скринька даних для компаній та жителів Чехії Datová schránka також проведені у синьо-жовтих кольорах. Так званим “чеським патріотам”, які чомусь дуже співчувають росії, напевно, справді нелегко у цьому засиллі кольорів, які їм так нагадують кольори українського прапора.
Читайте також: 30-метровий український прапор на празькому мості Легіонів
