Сьогодні минає 13 років з дня смерті дисидента та колишнього президента Чехословаччини та Чехії Вацлава Гавела. Політики, посли та визначні особи згадують діяча чеської політики. Пам’ятні заходи проходять по всій країні. Гавел помер 18 грудня 2011 року на своїй дачі в Градечку неподалік Трутнова.
Депутатка від ODS Рената Заїчкова сказала, що пам’ять про Гавела наповнює її оптимізмом і гордістю. «Попри всі розбіжності в поглядах і дрібні тертя, важливо пам’ятати, що нашій країні буде добре лише тоді, коли ми із взаємною повагою тягнутимемо за одну мотузку», – зацитувала Гавела депутатка у соцмережі Х (раніше twitter).
Великий чех та європеєць
«Вже дванадцять років. Я пам’ятаю і ми не забудемо», – сказав голова закордонного парламентського комітету Марек Женішек (TOP 09). «Людина повинна поводитися так, як вона вважає, що повинні поводитися всі інші», — нагадав цитату Гавела посол Великої Британії в Чехії Метт Філд і прикріпив фото, на якому Гавел разом із нинішнім британським королем Карлом ІІІ, тоді принцом Чарльзом, який дружив із Гавелом.
Колишній посол України в Чехії Євген Перебійніс, нині заступник міністра закордонних справ України, також похизувався фотографією з Гавелом. «Не знаю, чи можна це назвати фотографією з Вацлавом Гавелом, але я все одно дуже радий, що вона існує і що я зміг потиснути руку великому чеху і великому європейцю», — написав Перебийніс.
Про Гавела не забуло навіть американське посольство. “Ми закочуємо штани і пам’ятаємо”, – повідомила вона, додавши фото, на якому співробітники посольства, включно із американським послом Біджаном Сабетом, закатали штани на честь Гавела.
І міністр у справах Європи Мартін Дворжак (партія STAN) торік мав короткі штани. «Ви хоч знаєте, чому хтось сьогодні закочує штани? Наче це було вчора. А я пам’ятаю хвилю смутку, коли 18 грудня 2011 року ЗМІ оголосили про смерть Вацлава Гавела. Але я радий, що донині дехто з нас згадує цей день не пафосно, наприклад, маючи короткі штанці», – написав він.
За словами міністра з питань законодавства Міхала Шаломона (Піратська партія), Гавел передбачав експансіонізм росії. «Але його спадок залишився. Коли я був студентом JAMU, я написав у своєму дипломі про його “Анатомію комічного трюку (ґаґу)”. Потім я спостерігав, як він знову відкрив двері у світ, ввів нас у НАТО, передрікав експансіонізм росії. Честь його пам’яті», – нагадує міністр.
Спогади в Празі та Градечеку
Минулого року в Празі відбулася пам’ятна акція і парад пам’яті з нагоди вшанування пам’яті Гавела. У ній взяли участь голова Сенату Мілош Вистрчіл (партія ODS) і заступник голови Сенату Їржі Драгош (від STAN). У Градечеку люди також згадали покійного президента.
Вацлав Гавел помер 18 грудня 2011 року. Драматург і колишній дисидент був одним із ключових учасників падіння комуністичного режиму в 1989 році. Він був дев’ятим і останнім президентом Чехословаччини, а після її поділу – першим президентом Чехії. За Законом 94/2012 Збірки Вацлав Гавел заслужив за повернення до країни свободи та демократії.
Чому Гавела вшановують у коротких штанах?
Як роз’яснює богемістка Тетяна Окопна, короткі штани Гавела, швидше за все, пов’язані з його дисидентським минулим. Соратники президента розповідали, що Вацлав Гавел звик постійно підтягувати штани ще з часів в’язниці, де він схуд і з нього спадав одяг. Охоронці кричали на нього, щоб він поправився.
Коли він прийшов на церемонію президентської інавгурації у незвичному для нього одязі — костюмі, краватці тощо, всі помітили, що з довжиною президентських штанів щось не те. Кажуть, що новообраний президент взяв перший-ліпший костюм, який був у скрині, тому штани були не зовсім підігнані. Але кравець Зденек Гартл згодом пояснював, що шив для президента костюм, але хтось йому порадив взяти підтяжки, які й зробили штани дещо коротшими.
Після того майже в кожному інтерв’ю президента запитували, чому він прийшов на церемонію в коротких штанах. Спочатку Вацлав Гавел з усією серйозністю пояснював, що він дуже нервувався і постійно смикав ці штани. А потім йому набридло відповідати на це питання і він казав, що просто так. На свою першу президентську інаугурацію Гавел прийшов у дуже коротких штанах.
Можливо, якби це зробив хтось інший, це викликало б цілу зливу знущань. Але чехи любили Вацлава Гавела, тому ці короткі штани започаткували цілу традицію: щороку 18 грудня прихильники Гавела підсмикують чи підкочують штани і обов’язково одягають кольорові шкарпетки, щоб вигляд був ще кумеднішим. А щоб привернути більше уваги, в такому вигляді збираються і проводять читання творів Вацлава Гавела.
Вацлав Гавел та Україна
Президент Вацлав Гавел з великою увагою і розумінням ставився до процесів у сусідніх країнах. Українську Помаранчеву революцію 2004-2005 років він привітав серед перших. Він уважно ставився до розвитку подій в Україні і вважав, що Україна має сама вирішити свою майбутню долю, пригадує дослідниця Оксана Пеленська.
Він добре знався із українськими дисидентами, спілкувався із В’ячеславом Чорноволом, Олесем Шевченком, Левком Лук’яненком, Ігорем Калинцем. Вже тоді Вацлав Гавел попереджав українських політиків про небезпеку «великих обіцянок», тому що настане час і за кожне слово потрібно буде відповісти. На празьку пресконференцію в листопаді 2004 року прийшов із помаранчевою стрічкою на лацкані піджака.
«Особливе значення української Помаранчевої революції не полягає, звичайно, лише у тому, що вона сталася у такій великій та важливій країні колишньої радянської імперії…, а у чомусь, можливо, важливішому, — пише Гавел у своїй книзі “Прошу коротко”. — Ця революція, очевидно, дала відповідь на все ще відкрите питання: де закінчується одне з найбільших цивілізаційних кіл нинішнього світу (так званого Заходу) і починається коло друге (так званий Схід, або ж Євразія)».
Вацлав Гавел зізнається, що сам уникав прямої відповіді на запитання: куди належить Україна — до Сходу чи Заходу? Всупереч цьому, він відчував, що «належить туди, що ми називаємо Заходом». «Належати до Сходу не є жодною ганьбою, так само як і належати до Заходу не є автоматичною перевагою, — наголошує він. — Хоча погляд на мапу яскраво свідчить, куди Україна належить, але я насправді думав, що вирішальне слово мусить сказати вона сама. Нині, на мою радість, вона його сказала. П’ятнадцять років потому, як розвалився старий світовий порядок».
Вшанування Гавела українцями
Гавел, як один із визначних діячів дисидентського руху “Хартія 77”, цікавився подібними правозахисними рухами в інших країнах, зокрема і Українською Гельсінською Спілкою. До останніх днів він підтримував зв’язок із діячами українського антитоталітарного руху, наприклад, головою Меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, куди його запросив на Міжнародну конференцію «Форум 2000» до Праги у жовтні 2011 року. Перебуваючи на посаді президента Чехії, Гавел кілька разів відвідував Україну, був у Києві, Львові та Зборові. У 2006 році Вацлав Гавел був нагороджений українським орденом Ярослава Мудрого. Він був вручений у посольстві України в Чехії тодішнім послом Іваном Кулебою. Його ім’ям був названий празький аеропорт Рузинє. У 2015 році у Києві з’явилася і велика вулиця – Бульвар Вацлава Гавела, завдяки чому також була названа і важлива зупинка швидкісного трамвая.
Читайте також: 17 листопада: День Студента та Оксамитова Революція. Чому чехи відзначають це свято
