Нова статуя “літає” в Празі і вже встигла наробити галасу. Перехожі глядачі дивуються, часом лякаються, іноді відгукуються схвально, але дуже рідко вона залишає когось байдужим. На початку липня, у центральній частині вулиці Длоуга з’явився витвір сучасного мистецтва — підвішена дротяна скульптура авторки Вероніки Псоткової. Її робота присвячена всім матерям, які постраждали в Україні через російську військову агресію.
Робота, яку авторка назвала “Вінок”, “ширятиме” на цьому місці протягом літніх канікул, а, може, і довше.
Vinok – так і називається, без перекладу
«Вінок – традиційний український головний убір, який прикрашає жінок та дівчат. Звичай плести декоративні вінки бере свій початок ще з язичницьких часів. Вони мали магічне значення як атрибут весняних і купальських свят. Поступово вінок став символом поклоніння, символом Матері-Землі», – пояснила скульпторка Вероніка Псоткова на своїй сторінці у Facebook. «Український вінок давно став культурним символом українського народу, його популярність у сучасній Україні зросла після подій 2014 року», – додала авторка.
Вісім метрів висоти та ница російська оцінка
Скульптура з рабикової оцинкованої сітки підвішена між будинками на висоті восьми метрів. «Присвячується всім матерям у війні за Україну, – написала Псоткова. – Для мене матерями у війні за Україну є, звичайно, перш за все українські жінки. Але також і російські жінки, які живуть у брехні та уявленні про синів, які нібито героїчно гинуть. Але й усіх матерів, яких війна вже торкнулася або торкнеться своїми наслідками, включно з новими війнами та іншими конфліктами, які вона принесе, чи то тут, у Європі, чи в Африці та Азії», – додала скульпторка.
Утім, росіяни роботу Псоткової переважно не зацінили, і у соцмережах посипалися прокльони, “скрєпи” й міряння по собі. Вони називають роботу “відьмою”, “українським привидом”, “чужим” (тобто, інопланетним монстром). “Ось така вона мати, в українців. І що ви хочете? Від осики не народяться апельсинки”, – уїдливо пише Людмила Дмітрієнко. Інші російські коментатори, які зневажливо ставляться до жінок, пишуть, мовляв, авторка “баба, яка зображає страшнішу за себе бабу”. Дехто з них зрівняв “Вінок” із воронезькою “Альонкою”, яка була демонтована через справді потворний вигляд та несмак, але, зрештою, продана на аукціоні та збережена.
Треба додати, що у росіян останнім часом склалося своєрідне розуміння мистецтва. Наприклад, популярними у них є скульптури з лайна, або увіковічення дещо склеротичної бабусі у спортивному костюмі, яка йде з червоним радянським прапором назустріч московським “визволителям”. Насправді у всій тій “побєдобєсній” історії українську бабусю так перелякали російські обстріли, що вона у відчаї вирішила йти вмовляти інтервентів не робити цього. Зрештою, її будинок все одно вони зруйнували, а бабуся не є прихильницею СРСР, як її зобразили російські пропагандисти.
Неоднозначні враження чехів, але загалом відгуки схвальні
Адекватні ж люди по-різному реагують на роботу Псоткової, яка “літає” над празькою вулицею Длоуга. “Краса неймовірна” — пишуть одні. Інші критикують статую, що вона випромінює занадто багато шоку і жаху, або що їй взагалі не місце на вулиці. Чехи та українці переважно схвально ставляться до роботи, іноді зауважують, що не вистачає кольорів для розуміння суті. Один з коментаторів висловлює власну думку, що розуміє давніше мистецтво – бароко, рененсанс та ін., але ця робота йому не подобається, що сучасне мистецтво він не розуміє, але нічого проти нього не має.
Але є й погрози авторці. “Негайно зніміть цього свого вінока і відвезіть на Україну, або переробіть у щось гарне, інакше це зробимо ми!”, – пише Яна Ласкава, відверта прихильниця конспіративних теорій, “антиваксерка” та, очевидно, одна з учасниць українофобського походу в чеській столиці минулого місяця. “Це нормально, що вам скульптура не подобається, ніколи всім все не може подобатись, тож я це все розумію, але стільки ненависті щодо однієї тимчасово розміщеної скульптури… Важко повірити”, – відповіла скульпторка.
За словами Псоткової, інсталяція буде розміщена у Длоугій вулиці, можливо, до кінця вересня цього року.
Про Вероніку Псоткову
Творчість Вероніки Псоткової базується на засадах реалістичної фігуративної скульптури. Вона цікавиться нетрадиційними просторовими інсталяціями зі стилізованих дротяних фігур і предметів. Скульптури з дроту утворюють паралельну лінію. Водночас цей матеріал протилежний реалістичній скульптурній творчості. Авторка сприймає їх як прозорі скульптурні малюнки, які чуйно реагують на зміну умов освітлення. Скульпторка виставляє роботи у Чехії та в інших країнах.
Народилася Вероніка Псоткова у 1981 році в Опаві, закінчила Технічний університет у місті Брно (магістр скульптури) та університет Палацького в Оломоуці (магістр математики та мистецтва).
Повністю зосереджується на фігуративному мистецтві. Нині живе і працює в селі Обора біля міста Лоуни. Вероніку надихають гендерні теми, естетика тіла та елементарне людське спілкування. Більшість її мистецьких робіт – це композиції з дротяних фігур, створених шляхом формування та «зшивання» рабицевої сітки.
Читайте також: Пам’ятник Тарасу Шевченку в Празі обклали мішками з піском
