Торік, зокрема, говорилося про те, що українські біженці зможуть економічно допомогти іншим європейським країнам. Якою є ситуація зараз? Економіст Даніел Мюніх переконаний: “Ми не можемо уявити економіку без українців”. Також співрозмовник “Блеску” спростував міфи навколо біженців у Чехії.
“Війна з Росією змусила мільйони українців тікати за кордон. Скільки з них повернеться?”, – прямо в заголовку запитує українське ЗМІ Kyiv Independent. “Мільйони можуть не повернутися”, “демографічна “катастрофа”, “Україні потрібно, щоб її народ хотів повернутися додому” – так звучать підзаголовки статті. Україна побоюється, що їй не вистачатиме мешканців, які буди змушені рятуватися від війни. І недаремно. Економіст Даніел Мюніх заявив, що від’їзд українських біженців з батьківщини дуже не вигідний.
Витрати бюджету великі у перший рік
“Одна справа, що в українській армії, допоміжних силах чи в українській економіці бракує українських чоловіків середнього та молодшого віку, які працюють у Чехії. З іншого боку, ці чоловіки своєю працею за кордоном забезпечують основні засоби до існування для своїх сімей і родичів, які знаходяться як тут, так і вдома в Україні. Коли молоді українці добре інтегруються тут завдяки своїй освіті, їх не вистачатиме у відбудові української економіки та управлінні державою після закінчення війни”, – сказав він “Блеску”. Він сам вірить, що Україна врешті-решт переможе.
В перші тижні після початку широкомасштабної війни говорили про те, що біженці, навпаки, допоможуть Європі. “Економічна вигідність була оцінена ще навесні 2022 року для кризової команди та уряду. Шкода, що про це мало говорять. Економічні вигоди для державних бюджетів справді були в деяких сценаріях, але лише в середньостроковій та довгостроковій перспективі, тобто на 5 років і більше. І це були сценарії, коли значна частина молодих біженців залишиться, їх вдасться їх соціально та економічно інтегрувати”, – сказав він.
“Для державних бюджетів чисті витрати на мігрантів найбільші в перший рік. З часом вони зменшуються. І згодом отримують від’ємні значення, тобто бюджет отримує економічну вигоду”, – додав економіст. За його словами, у порівнянні з тим, скільки Чехія витрачає на допомогу українським біженцям, вона марнує такі ж або навіть більші фінансові суми інде. Тільки це відбувається спокійно та без громадського інтересу.
Позитивні ефекти не помітні на перший погляд. Але є багато окремих випадків, коли роботодавець може приймати нові замовлення на будівництво саме завдяки українським працівникам. Іншим прикладом можуть бути лікарні та соціальні заклади. Їм також не доводиться обмежувати допомогу завдяки співробітникам з України.
Такі умови більшості чехів були б нижчими за нормальні
“Ми навіть не можемо уявити чеську економіку без українців”, – вважає Мюніх. Вони значно допомогли чеській економіці протягом останніх 10-20 років. Особливо як робоча сила для галузей, де попит на робочу силу вже давно перевищує пропозицію. Йдеться про будівництво, промислове виробництво, послуги та лісове господарство.
Тим не менш, як українці, які тривалий час перебувають у Чехії, так і біженці можуть зіткнутися з міфами, які циркулюють у чеському суспільстві. Один із найпоширеніших з них — про те, що “українців забирають роботу у чехів”.
“Рівень безробіття в Чеській Республіці є одним із найнижчих у ЄС і навіть країнах з розвиненою ринковою економікою. Так було тривалий час. Наприкінці 2022 року, тобто після великої весняної хвилі біженців з України, безробіття залишилося на такому ж низькому рівні, як і рік тому. Можливо, десь людина з України «забрала роботу у чеха”, але інде завдяки цьому створено додаткове робоче місце для чехів”, – арґументує Даніел Мюніх.
Як приклад він навів хвилю біженців з Куби до Флориди в 1980 році. В районі міста Маямі було близько 125 тисяч біженців, що становить приблизно третину української хвилі в Чехії. Це збільшило населення там приблизно на 7 відсотків — більше, ніж у випадку Чехії, на 3 відсотки. Негативний вплив на зайнятість і заробітну плату майже не мав статистичного значення.
Крім того, зароблені гроші українці витрачатимуть у Чехії. Це — економічно вигідно для країни. Більше споживання збільшує попит, що, у свою чергу, збільшує продажі та прибутки компаній, а також зайнятість.
Чехи мають радіти, що за їхню свободу борються українці
Так само дехто у чеському суспільстві каже, що «українці відбирають у місцевих житло”. “Більшість біженців готові жити в умовах, які для більшості чехів були б неприйнятними, “нижчими за стандарт”. Можливо, це посприяло певному зростанню орендної плати. Але це — ніщо в порівнянні із впливом факторів, які не мають ніякого відношення до імміграції з України”, – пояснив експерт.
І ще один частий аргумент проти біженців з України – вони займають місця чеських дітей у школах і дитсадках. “Я думаю, що таких випадків мінімум. Українські діти не мають пріоритету в школах. А люди просто повинні допомагати один одному. Наш обов’язок – надати допомогу людям, які опинилися в скруті. Так само, як іноді ми самі її потребуємо”, – сказав економіст.
Освіта та успішна інтеграція українських дітей є економічно вигідними для Чехії. “Допомога українським дітям – це також допомога Україні, а не тільки постачання зброї. Той, хто стане скромнішим заради українських біженців, теж робить свій внесок у допомогу”, – додав він. Діти та молодь шкільного віку становлять значну частину хвилі біженців, а також пенсіонери та жінки середнього віку.
“Вони є водночас і матерями дітей, і доньками своїх стареньких батьків. Вони все це тут мужньо несуть на своїх плечах, заробляючи гроші, займаючись господарством і забезпечуючи житлом. Більш того, їхні чоловіки часто воюють і навіть гинуть. Тут я думаю вже переважно як людина, а не як економіст”, – пояснив Мюніх.
За його словами, чехи насамперед повинні радіти тому, що саме українці борються за них і їхню свободу. Тому економічні критерії не мають бути основними при розгляді допомоги. Людські, матеріальні, енергетичні та комерційні збитки спричинені війною, а не біженцями. Навпаки, мігранти приносять користь приймаючій країні в середньостроковій та довгостроковій перспективі, каже Мюніх. Однак їхній успішній інтеграції в Чеській Республіці заважає невизначеність, яку вони відчувають.
Всюди невизначеність
“Їх оточує невизначеність всюди — щодо тривалості війни, щодо забезпечення житлом і роботою, навчанням дітей, доглядом у разі хвороби. Визначеність бодай статусу та прав у Чехії для них надзвичайно важлива в цьому плані. І недобре тримати цих людей у напрузі до останнього моменту, у таких елементарних питаннях — чи буде продовжений особливий статус або ні, і яким чином», – сказав економіст.
Йдеться, наприклад, про статус тимчасового захисту в Чехії, який продовжили до 2024 року аж наприкінці 2022 року. Завдяки йому українці можуть користуватися медичною страховкою, навчатися та працювати. Проте міністр праці та соціальних справ Маріан Юречка (KDU-ČSL) у січні оголосив, що з наступного року українські біженці зможуть приєднатися до чеської соціальної системи та отримувати ті ж пільги, що й чехи.
“Після першого потрясіння навіть допомога для українців поступово змінюється з відносно невеликої суцільної на невелику адресну”, – сказав Мюнхен.
За останніми даними, майже 5 мільйонів біженців з України зареєструвалися в Європі для отримання тимчасового захисту чи іншої системи. Насправді за межами українського дому перебуває до 8 мільйонів людей. Чехія видала близько півмільйона віз біженцям з України, з яких 100 тисяч людей знайшли роботу в країні. Найчастіше йдеться про монтажників або підсобників на будівництві, виробництві, транспорті, а також обслуговуючий персонал верстатів та іних машин.
Повернутися може лише третина
Спираючись на досвід інших міграційних рухів, наприклад, тих, що виникли через балканські війни 1990-х років, Kyiv Independent припускає, що в середньому лише третина біженців може повернутися в Україну.
У випадку з Україною це може бути пов’язано з низкою факторів. Наприклад, люди не повертатимуться через почуття небезпеки, знаходитимуть роботу за кордоном, їм нікуди буде повертатися, діти вже матимуть друзів у чеській школі… Україна стикається зі зменшенням населення не лише через велику кількість біженців. На жаль, впливає також фактор депортацій населення з окупованих територій, сумний смертності серед солдатів та цивільних осіб. За даними ООН, з початку повномасштабного російського вторгнення загинуло 22 тисячі цивільних українців.
Але ці цифри далеко не остаточні. Отримання інформації з деяких місць, де йшли інтенсивні бойові дії, затягнулося або неможливе. Це стосується великих, практично зруйнованих міст, наприклад, Маріуполя, Лисичанська, Попасної та Сєвєродонецька, де є численні жертви серед цивільного населення. Командування Збройних Сил України не називає загальну кількість загиблих українських військових. У НАТО припускають, що за час повномасштабного вторгнення загинуло понад 100 тисяч захисників України. За оптимістичними припущеннями, після війни населення України із 43 мільйонів може зменшитися до 35 мільйонів жителів.
Читайте також: Українські біженці в Чехії: ризики і виклики у 2023 році
