Інформація в руках пропагандиста – це руйнівна зброя. росія використовує її не тільки у війні проти України, а й завдає удару різним країнам світу, зокрема ЄС. Європа вже переживає за інформаційні атаки наступних виборів 2024 року, тому переорієнтовує свої зусилля на боротьбу з дезінформацією та маніпуляціями. Конкретні кроки та законодавчі зміни обговорювали на нещодавньому заході, організованому EURACTIV.
До речі, Віра Йоурова – віцепрезидентка Єврокомісії – відома та поважна чеська політикиня. Вона активно виступає на захист України та наполягає на вступі нашої країни до Європейського Союзу. В одному з інтерв’ю вона наголосила, що Україна повинна вступити до ЄС не за десятиліття, а через кілька років за сприянням усіх членів блоку, оскільки український народ заслуговує на це. Пані Йоурова у вересні побувала у Львові. На зустрічі в УКУ вона згадала про радянські танки на вулицях Чехії, провела паралелі із вторгненням росіян в Україну, висловила впевненість, що українці переможуть.
Україна першою попереджала про інформаційну війну
Багаторазові попередження України про небезпеку російської пропаганди в інших країнах сприймали скептично. Нашу країну критикували за закриття російських медіа та блокування соцмереж. Але боротьба з пропагандою немає нічого спільного зі свободою слова. Це показує досвід нашої країни.
Про це Ігор Соловей наголосив в інтерв’ю нашій редакції. За його словами, замість одних російських медіа, які були закриті в Україні, створювалися українські медіаресурси за російські гроші, які намагалися підривати суспільство. Так само зараз відбувається в Європі.
Перспектива нових інформаційних атак та хвиля дезінформації викликають занепокоєння серед офіційних осіб Європейського Союзу, бо це все може вплинути на вибори в ЄС у 2024 році.
У відповідь законодавці ЄС оприлюднили серію законодавчих реформ, спрямованих на обмеження іноземного фінансового впливу на політичні партії, вибори та політичну рекламу. Законодавці ЄС хочуть прийняти законопроєкт до наступних виборів до Європейського парламенту, що заплановані на весну 2024 року.
«Цифрові технології відіграють певну роль як зброя, але вони також можуть служити інструментом для захисту демократичних цінностей. Вони можуть допомогти у боротьбі з дезінформацією»,– вважає Нанна-Луїза Лінде, віцепрезидентка із питань європейського уряду Microsoft.
Технологічні гіганти наполегливо лобіюють обмеження сфери застосування проєкту регламенту ЄС щодо політичної реклами, який спрямований на боротьбу з дезінформацією. Корпорації побоюються, що Європейська комісія створить занадто широке визначення того, що є «політичним» і «рекламним».
Проте міністри ЄС займають особливо жорстку позицію щодо правил політичної реклами в останній місяць перед виборами і готують правки.