Посольство України у Чеській Республіці запросило у четвер 28 липня усіх українців відзначити запроваджене торік свято Дня Державності України. Воно проводиться водночас із Днем Хрещення Русі-України Володимиром Великим у 988 році.
На призначену 9-ту годину на подвір’ї посольства та перед ним зібралися люди – дами, дівчата, діти, багато хто у вишиванках, у одязі синьо-жовтих кольорів. В руках – дитячі малюнки, гостинці, звісно, телефони, готові до фотографування. У багатьох – тривога на обличчі, іноді сльози. Помітно, що ці люди щоранку перечитують повідомлення з батьківщини, і не можуть радіти, читаючи про щоденні російські обстріли ракетами українських міст та сіл. Однак водночас помітна і віра у перемогу й швидке завершення війни.
Невтомно дякувати Чехії
Пан посол Євген Перебийніс коротко розповів про свято, про те, як українці боролися в історії за своє існування, і зараз вже держава Україна боронить свою державність від знавіснілого шовіністичного загарбника. Він він вкотре подякував Чехії за підтримку, сказав, скільки багато ця країна зробила й робить для України та українців, стільки, що зараз навіть розповісти неможливо. “Але прийде час, і ми зможемо розповісти все, всім належно й відкрито подякувати”, – додав дипломат, який невдовзі залишить Прагу, свою сучасну посаду та повернеться до Києва. Загиблих українських героїв та жертв російської військової інтервенції присутні згадали хвилиною мовчання.
За звучання гімну України було урочисто піднято державний прапор. Багато людей співали український славень, тримаючи праву руку біля серця, дехто не стримував сліз. Згодом гості дарували, як і просили наперед дипломати, дитячі малюнки представникам посольства, іноді зверталися до працівників установами із особистими питаннями й розповідями про життєві ситуації. Звичайно, не обійшлося без фотосесій – учасники дійства фотографувалися з послом, який за 5,5 років багато зробив для покращення чесько-українських стосунків, для української громади, для вшанування пам’яті українських діячів минулого, похованих у Чехії, іміджу сучасної української громади. Також фотографувалися із працівниками дипустанови, на тлі таблички, прапора й приміщення посольства.
Згадали всіх загиблих за Україну
“28 липня ми відзначаємо День Української Державності, віддаючи належне тисячолітній історії нашої держави, яка формувалася в тісному зв’язку з іншими європейськими країнами. Зараз наш народ зі зброєю в руках захищає право на власну державу, як його боронили й за нього помирали різні покоління наших предків сотні й десятки років тому.
Піднімаючи сьогодні державний стяг над будівлею посольства, ми пригадували особистостей, символи та події, завдяки яким відбулася наша державність. Вшановуючи хвилиною тиші пам’ять про загиблих українських воїнів, ми пам’ятали про всіх борців за свободу, хто поклав своє життя за Україну.
Починаючи з часів Київської Русі, ми будували Україну відкритою, вільною, інноваційною та сміливою. І сьогодні ми занурюємось у нашу глибоку та багату історію, щоб нагадати собі та світові, за що саме ми воюємо. І що ми обов’язково переможемо”, – відзначено у заяві дипустанови.
Україна вперше відзначає День державності. Про що це свято
Запроваджене минулого року Зеленським свято встигло викликати негативну реакцію у російського керівництва, пише Юрій Корогодський на сторінках видання “Лівий берег”. Символічно це свято прив’язане до Дня хрещення Русі-України, яке відзначалося у цей день протягом багатьох років. Свято встановлено указом президента Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці незалежності України. Зеленський підписав указ під час параду. 25 серпня він вніс законопроєкт, за яким це свято мало стати вихідним днем. 31 травня 2022 року Верховна Рада підтримала цей законопроєкт: «за» проголосували 257 народних депутатів. Закон набрав чинності 9 червня цього року.
Отже, у мирний час День Української Державності стане вихідним днем. Однак, цього року українцям у цей день доведеться йти на роботу. Адже в країні триває воєнний стан. Його поки що продовжили до 23 серпня. А під час воєнного стану норми статті 73 Кодексу законів про працю щодо святкових днів не застосовують. Ці зміни були внесені Верховною Радою 15 березня в законі “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.
12 липня Кабмін затвердив перелік заходів з приводу святкування Дня державності. Вони мають традиційний для таких святкувань зміст і включають церемонію урочистого підняття Державного прапора, покладання квітів до пам’ятників та молебнів про Україну. Українські високопосадовці пояснювали, що поява цього свята має глибокі історичні коріння. Президент Зеленський цими днями згадав про День державності, присвятивши йому частину свого традиційного відеозвернення.
У зверненні від 24 липня президент сказав: “Починається важливий тиждень, коли ми вперше відзначимо День Української Державності 28 липня. У час такої жорстокої війни, на шостому її місяці. Після восьми років війни на Донбасі. Але відзначимо. Попри все. Бо українців не зламати. Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття, українці ніколи не віддадуть незалежності”.
Суперечлива реакція
Цікаво, що перша реакція на указ Зеленського була суперечливою. Не одразу було зрозуміло, чим це свято, наприклад, відрізнятиметься від Дня Незалежності, який святкують через місяць після Дня державності. Історично-політична ідея про спадковість Київської Русі і України є зрозумілою, однак президента спочатку підозрювали у намаганні створити якесь своє штучне свято.
28 липня в Україні святкують День хрещення. Свято було встановлене в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі. Указ про це президент Віктор Ющенко підписав 5 липня 2008 року. Ющенко постановив відзначати День хрещення щорічно 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Вважається, що у ці дні у 988 році відбулося масове хрещення мешканців Києва, а згодом інших міст держави, після чого християнство стало провідною релігією на Русі.
День хрещення не був вихідним днем, але часто був позначений великими масовими заходами. Зокрема у 2019 році в хресній ході ПЦУ взяли участь близько 20 тисяч вірян, а захід УПЦ МП відвідали 30 тисяч осіб. Хресні ходи Московського патріархату з року в рік ставали небезпечними подіями, від яких очікували сутичок, провокацій, кровопролиття. Тож призначення на цю дату ще одного свята теж могло викликати деякі питання.
Реакція росії: нічого нового – роздратування
У Росії указ Зеленського викликав роздратування. Хоча до повномасштабного етапу війни було ще далеко, однак реакція росіян була очікувано агресивною. Вони одразу побачили, що Україна цим робить замах на “святе”, тобто на спадщину Київської Русі. На спадщину, яку вони вважали своїм надбанням. Очільник російського МЗС Сергій Лавров з притаманним йому цинізмом та нахабством прокоментував указ Зеленського.
“Україна нас, напевно, ще не раз порадує своїми рішеннями. Ось нещодавно було сказано, що вони приватизували День хрещення Русі”, – роздратовано сказав очільник російського МЗС. В чому полягала “приватизація” свята він так і не пояснив. І не згадав, що “приватизацією” історії Київської Русі займаються якраз у Росії.
На шовіністичні закиди Лаврова відповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він нагадав росіянам, що указ Зеленського відновлює історичну справедливість щодо спадщини Київської Русі.
“Нам з вами не звикати до маніпулятивного ставлення Росії до історії, але наша відповідь на це дуже проста: колеги, російські колеги, Україні, на відміну від вас, не потрібно нічого приватизувати, тому що ми як були на своїй землі 1000 років, то так і залишаємося на ній”, – сказав міністр.
Після початку повномасштабного етапу російської агресії сприйняття Дня державності може змінитися. Те, що минулого року сприймалося як календарний жарт Зеленського, зараз виглядає як намагання відвоювати у росіян нашу історичну спадщину. І разом з цим нагадати світові, що Україна є давньою європейською державою, а не якимось уламком колишнього СРСР.
Дивіться ще фоторепортаж з виставки підбитої російської техніки
