Автор: Ян Странський
Новий вимір поняття “абсурд”. Частина чеського населення залишила б українців Путіну напризволяще. При цьому весь народ боїться, що він потім прийде по нас. Можливо, з часом ми вирішимо, що нам вже досить України. І залишимо Київ упасти. Можливо, ми відчуємо полегшення на деякий час. Однак ціна, яку ми заплатимо в найближчі десятиліття, буде високою, пише відомий чеський публіцист Ян Странський на сторінках видання “Сезнам Зправи”.
Через два роки після вторгнення Путіна в Україну ставлення доволі значної групи чехів до війни там і до самих українців змінюється. Опитування громадської думки, а нещодавно також і експертний висновок Міністерства внутрішніх справ, свідчать про тривожну тенденцію. Готовність надати Києву військову допомогу зменшується. І серед частини чеського народу є величезна образа на українців.
Чому деякі з чехів по шию не переварюють українців?
Причина очевидна. Людям стало матеріально гірше. І шукають джерело занепаду. Ним є (якщо не враховувати багато інших обставин, які не є предметом цього тексту) Владімір Путін. Винуватцем є Росія, яка спричинила кровопролиття та пов’язані з ним економічні потрясіння.
Проте, як це не парадоксально, посилюється тенденція шукати причину економічного «незростання» на стороні жертви. Теза про те, що чехи відправляють в Україну лише гроші та матеріали, тобто — за бухгалтерією — тільки втрачаємо, вже є хибною. Радник з національної безпеки Томаш Пояр додає пояснення. У Чехії замовляють і оплачують виробництво зброї Україна, Нідерланди, США, Данія та інші країни. «Це дуже важко висловити, але треба говорити частіше: ми, чехи, теж заробляємо на війні. Минулого року наші приватні збройні підприємства сплатили до державного бюджету два мільярди», – нагадує він.
Але це даремно. Хто не хоче чути, той не почує.
Повернемося до аналізу МВС. Показує причини, чому деякі з чехів “не переварюють по саму шию” українців.
Тема українців, як “беруть гроші наших людей”, є найбільш обговорюваною
«Стали інтенсивнішими атаки на українців. Їм приписували високий рівень злочинності, невдячність до громадян Чехії, симпатії до (нео)нацизму або применшувалася ситуація з безпекою на їхній батьківщині», – йдеться серед іншого в останньому піврічному звіті про прояви екстремізму та упередженої ненависті.
Чималу роль відіграють проросійські брехуни. Сказано мовою Міністерства внутрішніх справ: «Ескалації напруги сприяють медіа дезінформації та конкретні особи, які наповнюють онлайн-простір часто напівправдивою або повністю сфабрикованою інформацією про різноманітні інциденти чи несправедливості. Нерідко цей контент доповнюється повідомленням про Російську Федерацію, де нібито ще функціонують закон і справедливість, де держава захищає своє населення та «традиційні цінності» від меншин і занепаду».
Нинішній передвиборчий тур міністра внутрішніх справ і голови партійного руху STAN Віта Ракушана обраними містами ілюструє вищесказане конкретними історіями. Тема України та українців, які “забирають гроші у «наших людей»”, є однією з найбільш обговорюваних.
Цю тезу і опозиція Бабіша з її традиційним почуттям несмаку сприймає як свою. Так чи інакше, це викликає бурхливі пристрасті серед публіки.
Два сценарії
Звісно, аудиторія у Ракушана специфічна. Вона навіть помилково не представляє чеське населення як таке. І дійсно, найемоційніша тема туру Віта Ракушана – це допомога українцям. Проте в будь-якій корчмі гість почує те саме. Українці для деяких чехів – це втілення катастрофи. Прямо пропорційно і підіймається антипатія до правлячих політиків, які – від себе дякую Богу – твердо тримають проукраїнську лінію.
Питання в тому, що буде, якщо конфлікт затягнеться ще на п’ять років. Що станеться, коли наш політичний компас повернеться? Я коротко окреслю два основні сценарії.
1) Заявляємо, що не хочемо так жити далі. Що ми не хочемо допомагати ні українцям на передовій, ні біженцям, які живуть у Чехії. І не будемо. Тому що це коштує грошей. Що собі влаштуємо краще життя, купимо собі якийсь ще більш кольоровий телевізор. Ще холоднішу морозильну камеру. І нехай Україна впаде. Може бути, чехам справді тимчасово стане матеріально легше. Однак ціна, яку ми заплатимо в наступні десятиліття, буде важкою. Бюджети на озброєння та оборону зростатимуть експоненціально – логічно коштом інших сфер. Коштом освіти та розумнішого майбутнього, наприклад. І що найгірше, ми будемо постійно боятися. Якщо Росія у своєму бажанні відновити радянську імперію, окрім Польщі, частини Скандинавії та країн Балтії, які перебувають під найбільшою загрозою, не потягнеться знову до нас.
2) Ми залишаємося на нашій геополітичній вісі. Що буде важче. Деяким із наших близьких важко впоратися із фінансами. Їм терміново потрібна адресна допомога. Іншими словами: ми витримаємо. Ми можемо переносити труднощі, біднішання та дискомфорт.
Не залишати Україну без допомоги
Якщо ми оберемо перший сценарій, можливо, на нас чекає відносний матеріальний комфорт, лише зіпсований постійним страхом.
Цифри говорять чітко. Під час опитування Центру вивчення громадської думки було встановлено, що 70 відсотків чехів бачать війну як небезпеку для Чеської Республіки. Понад дві третини бачать стан справ в Україні як загрозу світовому миру. І лише шість відсотків чехів — спокійні. Решта понад 90 відсотків побоюються, що російські танки врешті-решт можуть перекотитися через празьку бруківку.
Так, це все нелогічно. Аж дивно.
Значна частина чеського населення хотіла б мати мир і спокій, а Україну залишити Путіну. При цьому майже весь чеський народ боїться, що росіяни прийдуть і по чехів.
Якщо оберемо другий сценарій, то, швидше за все, в осяжному майбутньому ми не побачимо здійснення капіталістичної мрії – нескінченного економічного зростання. Напевно, ми станемо трохи біднішими. Але ми не втратимо самоповаги. Що є однією з найвищих цінностей.
Про це розповідає мудрість, яка вивчається у першому семестрі психології: «Якщо хочеш пишатися собою, роби те, чим можеш похвалитися». Особливо з нашим історичним досвідом, я вважаю, що ми можемо собою пишатися тільки у тому разі, якщо ми не залишимо без допомоги Україну, над якою жорстоко знущається Росія.
Читайте також: Плзеньський край: неприязнь до українців зростає до загрози помсти, попереджає соціолог
