20.4 C
Czech Republic
додомуАФIШАКоти з Одеси розповідають про війну: у Брно відкривають виставку коміксів

Коти з Одеси розповідають про війну: у Брно відкривають виставку коміксів

reklama/реклама
Аліна Манасова

До «Казніце» в Брно приїхав унікальний проєкт коміксів з Одеси, який розповідає реальну історію порятунку культурної спадщини під час російського вторгнення. У Чехії виставку представлять вперше. Ми вже розповідали, головні героїні — намальовані коти. Кішка Марісель і Панна Кота насправді існують у реальному житті і досі живуть в одеському музеї. В коміксі вони проводять читачів крізь реальні події очима музейників з охопленої війною України.

Однією з тих, хто пережив ці історії особисто, є Олена Ілясова — співавторка виставки та директорка Музею імені О.В. Блещунова, яка залишилася в Одесі навіть під час бомбардувань. У розмові вона розповідає, як народилася ідея виставки, чому вони відмовилися від російського перекладу та як поводяться їхні котячі провідниці під час тривог.

Олена Ілясова — співавторка виставки та директорка Музею імені О.В. Блещунова / фото від “Казніце”

Відкриття виставки «Щоденник» війни відбудеться у середу, 20 серпня, о 18:30 у «Казніце» в Брно. Відвідати її можна буде до 17 вересня, з середи по неділю, з 13:00 до 19:00. Вхід вільний.

Як народилась ідея створити комікс?

Ідея виникла вночі з 24 на 25 лютого 2022 року. Я впевнена, що тієї ночі ніхто в Україні не спав. Вже 25 лютого я почала говорити з колегами про задум створити комікс, у якому наші музейні кішки Марісель і Панна Кота розповідали б світу, як українські музейники намагаються врятувати культурну спадщину і водночас — самих себе.

Ви запросили Марію Апрятову ілюструвати комікс. Як вона відреагувала?

Вона погодилася миттєво. Її зацікавила ідея, і без вагань ми почали роботу над першим випуском. Ми творили практично в реальному часі, фіксуючи перші тижні війни саме так, як вони відбувалися.

Ваша родина з початку війни перебуває за кордоном, але ви залишилися в Одесі, щоб врятувати музей. Чому?

Це сталося абсолютно природно. Я навіть не ставила собі питання, виїжджати чи залишатися. Наш музейний колектив невеликий, і я знала, що повинна зробити максимум для збереження музею.

Як вам вдалося налагодити міжнародну співпрацю, щоб комікс побачили за кордоном?

Спочатку ми звернулися до колег з інших країн. Перша виставка відбулася у червні 2023 року в Міському історичному музеї Кишинева. Вони приділили проєкту велику увагу: переклали комікс румунською, профінансували друк і запросили на відкриття українського посла. Молдовське відділення Міжнародної ради музеїв (ICOM) забезпечило нам проживання, щоб ми могли особисто приїхати.

У лютому 2024 року комікс увійшов до програми Днів української культури в Університеті Мальме. А за рік мережа творчих міст ЮНЕСКО долучилася до онлайн-підтримки України. Завдяки Маї Дімерлі з офісу «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО» ми налагодили контакти з іншими містами і разом організували акцію, під час якої комікс був представлений у дванадцяти містах світу.

Вам запропонували перекласти комікс російською. Чому ви відмовилися?

Ми з Марією тут абсолютно одностайні. У час війни це не має сенсу. У світі, де інформація легко доступна, правду вже неможливо повністю приховати. Але якщо людина не хоче її чути чи бачити — вона цього не зробить. Більшість мешканців Росії, які живуть усередині країни, не хочуть визнавати, що війна існує. Вони відмовляються вірити у кількість жертв або в умисне знищення цивільної інфраструктури та культурної спадщини України. Вони переконані, що нас «рятують», вірять у велич своєї держави і меншовартість інших народів. Тому ми вирішили, що наразі — ні. Що буде після війни, побачимо.

Як поводяться коти в музеї під час обстрілів? Чи мають вони безпечне місце?

Жодна жива істота не почувається спокійно, коли лунає сирена. Кішки добре знають цей звук і одразу нервуються. Марісель спокійніша, бо старша і вже погано чує. Панна Кота дуже боїться вибухів і часто тремтить від страху. Під час атак вони обидві ховаються у службових приміщеннях і шукають контакт із людьми. Їхня безпека — приблизно така ж, як і в усіх мешканців Одеси.

Що б ви, як авторка коміксу, хотіли сказати закордонним відвідувачам виставки?

Дякую, що знайшли час і відвідали нашу виставку. Вірю, що наші котячі героїні зможуть підкорити ваші серця і не залишать вас байдужими. Щиро сподіваюся, що в нашій історії про війну ви побачите й любов до Одеси, до України, до культурної спадщини та до музею, в якому ми працюємо. І, перш за все, дякуємо Чеській Республіці за підтримку, яку вона надає Україні.

Нагадаємо, комікс «Щоденник війни. Марісель і Панна Кота рятують культурну спадщину» створений як особисте свідчення музейних працівників з Одеси під час російського вторгнення в Україну. Ілюстрації – Марія Апрятова, сценарій — Олена Ілясова.

Читайте також:

Симфонічний оркестр Праги виступить з концертом 27 серпня — лише раз на рік вхід вільний

Вгадайте: чех, якого обожнював Григорій Сковорода. Ця постать дивиться з купюри у 200 крон

“Глядаю обітовню біля главніх надражів”: як змінюється українська мова в Чехії

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама