У редакцію ProUkraїnu завітала Люба Теплицька, співвласниця івент-агенції Art of Mice, яка зініціювала проведення концерту Ukrainian Freedom Voices.
У червні 2022 в Празі пройшов гучний фестиваль Metronome, в рамках якого відбувся концерт Ukrainian Freedom Voices за участі українських зірок, таких як ALEKSEEV, KAZKA, MELOVIN, TVORCHI, Jerry Heil, NK та Володимира Остапчука в якості ведучого.
Ми запитали в пані Теплицької, як вдалося організувати такий масштабний проєкт та поцікавилися прогнозами на майбутнє івент-індустрії в Україні.
Нещодавно у Празі пройшов фестиваль Metronome, в рамках якого відбувся концерт Ukrainian Freedom Voices. Хто стоїть за цим проєктом?
За цим проєктом стоїть компанія Art of Mice, тобто українська сторона. Дуже багато колег із шоубізнесу: артисти, режисери, сценаристи, технічні інженери та наші партнери: фестиваль Metronome, чеське та міжнародне телебачення, звичайно, наші партнери медіа – це М1, українське телебачення та Očko TV – чеський канал. Це наші головні партнери, ще було багато інших: фонд “Твоя Опора”, але головні організатори цього заходу – це ми і фестиваль Metronome.
Як вам прийшла в голову ідея створити подібний проєкт?
Коли ми сюди потрапили, як і всі біженці, не по своїй волі, я звернула увагу на те, що робиться в нашій сфері, які є заходи на підтримку України. Було багато концертів у Празі, проте я була здивована, що в них не брала участь жодна українська зірка. Тобто всі ці концерти на підтримку України, благодійні тощо, вони були зроблені чехами за участю чеських виконавців, але без участі українських зірок. І я думала, чому так? Звичайно, відповідь майоріла, що “незнайомі”. Так сталося, що ми найближчі сусіди, як буває, в одному будинку живеш і не знаєш. Ми почали думати, як привезти сюди саме наших українських зірок, познайомити. Ідея була в тому, щоб не просто розважити, допомогти нашим переселенцям психологічно, побачити українських зірок, згадати Батьківщину, а й познайомити чехів з нашою музикою, з культурою. Поступово ми почали знайомитися з івент-ком’юніті, виявилися дуже дружні комунікації. І вони відразу підхопили нашу думку і ми почали співпрацювати з найбільшим у Чехії фестивалем Metronome. Це міжнародний фестиваль, у якому беруть участь зірки з Європи. На нього приходять саме чехи, приїжджають люди з інших країн. Ми, українці, його не знаємо. Теж та сама ситуація: чому нас не знають. Тому що і ми, в принципі, не дуже були знайомі. І так народилася ця ідея.
Відразу кажу, проєкт не має ні комерційної, ні державної підтримки. Це і важко, і унікально, можливо, в чомусь. Тому що всі такі великі концерти на підтримку в Європі, вони робляться за допомогою України. І це гарно. І за допомоги держав і міських урядів тих міст, де це проводиться. У нашому випадку, ми зробили стовідсоткову благодійність, по-перше. По-друге, ми хотіли донести ту думку, про яку сказала на початку і ми її донесли. Нам є чим пишатися, незважаючи на те, що це було дуже складно. Виявилось дуже багато якихось моментів, яких ми не знали, але в результаті – я дуже рада. Тому що нас побачило три країни, у фонд надсилали гроші саме чеські, словацькі глядачі. Це так важливо, що це не просто нам потрібно – один одного підтримувати.
Виходить, що цей концерт пройшов ще в інших країнах, правильно?
Він пройшов на телебаченні трьох країн, тобто це концерт, який офлайн перебував на локації в Празі. А зараз продовжує транслюватися у всьому світі за допомогою платформи Megogo, це наш діджитал-партнер, який транслює цей концерт. І ви ще можете всі його передивитися, закликаю, тому що збори тривають, ми співпрацюємо із фондом “Твоя Опора”. І зібрані гроші йдуть на підтримку клінік, що перебувають у прифронтовій зоні і опікуються насамперед дітьми, що постраждали. Там дуже не вистачає обладнання. Тому я закликаю, по-перше, подивитися, це приємний вечір чи ваш день, у будь-який зручний час, тому що Megogo не прив’язаний до ефірного часу, та відео дуже гарної якості. І надіслати кошти, тому можете вже зараз загуглити Ukrainian Freedom Voices на Megogo.
А чи важко було організувати концерт? Зараз за українським законодавством військовозобов’язані чоловіки не можуть покидати територію України. У нас нещодавно було інтерв’ю із Олександрою Заріцькою з гурту KAZKA. Вона розповідала, що не завжди вдається повним складом виїхати в Європу на концерти. Чи якось позначилося це на гуртах, з якими проблемами довелось стикнутися?
Резюме таке, що у нас усі гурти в повному складі, і тільки, але і велика команда – сімдесят людей ми вивезли з України. Вони всі повернулися, у більшості це чоловіки, тому що це технічний персонал, це музиканти солістів. І нам вдалося це зробити, хоча були дуже щільні терміни, все відбувалося протягом трьох тижнів, це питання ми вирішили. Але, звичайно, була купа нервів, тому що, скажімо так, ніхто ще не проходив до нас цей шлях. Гурти, які зустрілися у нас на майданчику, NK, наприклад, вперше зустрілися з початку війни. Настя не могла стримати сліз. Вона казала, що: “Я не знаю, чи я зможу взагалі виступити”. Тому що вона побачила своїх музикантів вперше в повному складі. І виступ від цього був такий, знаєте, коли ти просто не стримуєш емоцій, тобі все воно резонує. Тому, відповідаючи на питання, складнощів багато, немає жодних гарантій, звичайно, якби трапились якісь моменти, то вони б трапились, але я дуже вдячна Міністерству культури України, прикордонним службам. Все змогли реалізувати в такі короткі терміни.
Ви залучили таку велику кількість артистів. Як Вам це вдалося? Мабуть, добре орієнтуєтеся в шоу-бізнесі?
Зараз ми всі трошки починаємо все спочатку, але, звичайно, так, є. Це 15 років у сфері івент-бізнесу, корпоративного та шоу-бізнесу. Ми звикли працювати з великими компаніями, з корпоративними клієнтами. Відверто скажу, що в Україні рівень зростання нас, як спеціалістів і як платформа для розвитку, я вважаю наразі, я кажу це впевнено, і хотіла б, щоб мені хтось довів протилежне, найкраща. На щаблі саме українського шоу-бізнесу, івент-бізнесу, ми можемо абсолютно все у будь-яких умовах.
Ми можемо казати про якість тоді, коли співпрацюємо з телебаченням. Є технічні параметри, за якими вирішується, чи буде продукт на телебаченні. І в Україні ці стандарти дуже високі. Може трапитися, що продукт не оберуть, бо він не відповідає якості. Тому, звичайно, ми трохи переживали з приводу європейського телебачення. Ми знімали своєю групою, своїм продакшеном. Знаєте, нам сказали, що це дуже висока якість і дуже професійно. І взяли без будь-яких правок. Я дякую ще раз всім партнерам і нашій професійній команді. Я дуже всіма пишаюся. І звичайно, що тут сиджу я, але я просто дуже вдячна і хотіла б, щоб про те, що ми зробили, дізналися багато українців і місцевих глядачів.
Ви вже певний час проживаєте в Чехії, правильно? Продовжуєте свою справу тут, у Чехії, чи працюєте з Україною?
Я в Чехії з початку війни, з березня. Продовжую вести бізнес в Україні, підтримувати людей і країну, сплачуються зарплати, податки. Звичайно, що роботи зараз дуже мало в Україні. Тому ми сподіваємося, що проєкти, які ми будемо і зможемо робити тут, вони будуть на користь нашій країні. Тому що в наші плани і мої особисті входить продовжувати, показати трошки нашого рівня. Але ми не збираємося тут залишатися, ніхто з нас, вся моя команда розсіяна світом. Багато хто вже повернувся, але ми всі розуміємо, що ми хочемо працювати і відроджувати Україну. Але наразі просто цікаво і треба відчувати себе корисним і робити те, що ми можемо. Тому хотілось би продовжувати.
Як ви вважаєте, де краще розвинена івент-сфера, в Україні, чи в Європі? Може чогось українські спеціалісти могли б навчити європейців або навпаки?
Працюючи з різними підрядниками, це не перший мій досвід робити бізнес за межами України в цій сфері. Тому я можу, мабуть, сказати свою неупереджену думку, що в Україні ця сфера розвинена найкраще в усіх сенсах: технічному, креативному, в підходах, клієнт-сервісі, і, чесно кажучи, на багато щаблів вища. Дуже багато чого є запропонувати аутсорсити європейським компаніям і показати наш рівень у цьому сенсі. Я вважаю, що потрібно, щоб дізналися про нас, як супер продюсерів шоу. Тому що шоу, телебачення в Україні на дуже високому рівні. Тому я дуже хотіла б, щоб про наш рівень у креативній індустрії дізналися всі. І вважали, що ми круті. Якщо казали: сценарист, режисер з України – це крута якість, беремо за великі гроші.
Зараз багато українських виконавців працюють на благодійність, а не на дохід. Яким ви бачити майбутнє івент-сфери в Україні?
Потрібно продовжувати знайомити міжнародну спільноту з нашим продуктом, виходити на міжнародний рівень, щоб готувати адаптований продукт і пісні іншими мовами перекладати. Ми спробували в усіх сферах, ми були на телебаченні, були в івент-ком’юніті, у корпоративних місцевих організаторів, організаторів заходів. І ми всюди знайшли підтримку і зацікавленість. Це якраз для нас буде майбутнім поштовхом для того, щоб створювати проєкти і в Україні. Після перемоги і завершення війни роботи та можливостей буде дуже багато. Але той досвід, який ми зараз усі з вами зможемо отримати за кордоном – не бійтеся пропонувати свої послуги. Це можна робити і дистанційно також. Наприклад, у нас є проєкти, де ми працюємо із західними фондами, які організовують івенти за кордоном без нашої офлайн допомоги, але ми робимо для них контент, готуємо для них креатив. І це може бути і пост- і предпродакшн, якщо вже наголошувати на деталях людям, які із цієї сфери. Це все можна робити дистанційно. Але треба володіти мовами. Вивчайте різні мови – це буде наша свобода у повному сенсі, тому що все інше у нас є.
Дуже влучний коментар, бо ми помітили, з нашого власного досвіду, що в Європі не дуже сильно знають українських артистів. Якось не слухають українську музику, хоча вона у нас просто супер крута. І не знаю чому так, можливо вони не робили ставку на європейський ринок раніше. Як Ви вважаєте?
Я думаю, так. Знаєте, трошки є у цьому плані gap (прогалина). Не буду називати імен, але у деяких найвідоміших наших виконавців взагалі немає жодної пісні англійською мовою. Так сталося, що українська сцена вперше за всю історію стала частиною міжнародного фестивалю. Чому так, також не знаю. Музика у нас дуже крута, є напрямки, в яких наші виконавці відомі за кордоном більше, ніж удома. Це стосується, наприклад, електронної музики. Електронна музика – це як у боксі, ми маємо всі пояси. Але погано, що ми – українці, цього також не знали.
Я думаю, що зараз ця глобалізація, де Україна стає частиною Європи, вона підштовхне нас до того, щоб пристосувати свій музичний контент до потреб Європи. І навпаки, дізнатися більше про те, що слухають у Європі. Я думаю, що в цьому є суть медіа, культурних діячів, щоб робити колаборації. Але це полум’я і ця іскра буде сама по собі, тому що тут немає нічого не натурального. Музика у нас класна, світу ми точно будемо цікаві зараз.
Україна диктує тренди. Що б ви порадили слухати європейцям?
Як я вже сказала, треба просто подивитися, хто в ТОПі електронної музики і побачити, що це саме українські виконавці. Зараз, я можу сказати, з початку війни з’явилося безліч надкрутого контенту. Його можна просто весь переслухати, підбірки, що були створені з 24 лютого. Там є всі, по-перше, наші представники різних жанрів. Але я навіть зараз кажу, у мене мурахи тілом, тому що я сама маю ці підбірки. Вони надзвичайні! Я вважаю, що щось трапилось таке, як на тлі якоїсь трагедії або горя можуть народжуватися дійсно piece of arts (твори мистецтва), щось таке надзвичайне. І ось воно народжується щодня зараз. Наприклад, на нашому концерті були і чеські зірки. І колега, яка у нас повинна була виступати, вони були дуже обмежені за часом, проте залишилась до кінця концерту. Сама, самостійно знімаючи і просто не відходила від мене, повторюючи, що це просто надзвичайно. Вона виклала у себе в соцмережах, гурт KAZKA її дуже вразив. Зрозуміло, що вона не розуміла змісту, але музика. Усі виконавці, які в нас були – я про кожного можу так сказати. Ми навмисно таку підбірку зробили, те, що ви сказали, що слухати, та підбірка, яка була на концерті, вона про тренди.
У нас нещодавно на YouTube вийшло відео, ми запитували в українців: “Що вас здивувало, вразило в Чехії?” Багато дуже приїхало і для них це була перша країна. Може у вас є якісь враження, поділіться. Що вас здивувало у Чехії?
Здивувало насамперед ставлення до українців, до цієї ситуації. Знаючи, що чехи досить стримані і вони навіть один до одного ставляться без супер відкритості. У них немає цих традиційних зборів, як це в нас родинами великими, друзями. І те, як вони поставилися до українців… У мене перший місяць це викликало сльози постійно. Бо ми не були готові, що будемо потребувати цієї допомоги, ніколи б її не просили. Але те, що вони роблять, робили для нас – це, я вважаю, надзвичайно. І тому те, що ми зробили також було подякою. Це дуже-дуже надихає, що поряд з нами живуть такі друзі. Я би хотіла це продовжити: спілкування, колаборації, робочі і дружні. Можу сказати, що у нас дуже багато подібних моментів і в побуті, і в житті, незважаючи на відмінності. Я би підкреслила, що ця країна одна із комфортних, мені здається. З досвіду людей, які перебувають у Німеччині, Австрії, Швейцарії. Ми зараз вже не переходимо на цю тему, але стосовно саме психологічного пристосування, мені здається, що це найкомфортніша разом із Польщею країна, де ти не так відчуваєш себе вигнанцем, як могло би бути.
Фото надані івент-агенцією Art of Mice.
