Міністерка оборони Чехії Яна Чернохова 3 листопада в приміщенні Національної пам’ятки на Віткові в Празі нагородила чотири десятки громадських діячів відомчими відзнаками. Їх отримали уцілілі учасники антинацистського та антикомуністичного опору, воїни — за порятунок людських життів чи відмінне виконання трудових обов’язків. А також особи, які всіляко підтримують Україну проти російської агресії.
Хрест заслуги з рук пані міністерки отримали Дана Драбова (була представлена іншою особою) та Далібор Дєдєк за надзвичайно активну діяльність на підтримку України в її боротьбі проти російського вторгнення. Голова Державного управління атомної безпеки, якою вона стала у 1999 році, є видатною особистістю та прихильницею атомної енергетики. Вона часто висловлюється на тему боротьби України проти російських загарбників. Про це повідомлє прес-служба Міністерства оборони Чехії.
Спасибі тим, хто допомагає Україні
«Кожна третя лампочка в Чехії світиться завдяки тим шести ядерним блокам, які є надійними, нікому не загрожують і досить екологічні. Тому для мене було б нерозумно відмовлятися від цього через якісь нетехнічні, нераціональні причини», – стверджує Драбова на підтримку атомної енергетики. Міністерка оборони передусім подякувала їй за роз’яснення громадськості принципів ядерної енергетики у зрозумілий спосіб. Це суттєво сприяє раціоналізації дискусії про відповідні загрози. Це дуже корисно і необхідно в контексті російської загрози ядерною зброєю чи катастрофи на ядерному об’єкті», – підкреслила міністр оборони.
За словами міністерки, підприємець, меценат і співвласник групи компаній Jablotron Далібор Дєдек є одним із провідних діячів громадської та підприємницької допомоги. З його ініціативи була створена кампанія збору коштів «Подарунок для Путіна». Завдяки їй вдалося зібрати кошти на придбання танка “Томаш”, який уже попрямував в Україну. Дєдек також відомий своєю благодійною діяльністю: Jablotron, наприклад, брав участь у створенні будинку для людей похилого віку в Яблонці-над-Нісою або зимового гуртожитку для безпритульних у Празі. Підприємство долучилося до реконструкції церкви в Гейницях, врятувало Президентський котедж у Бедржихові, а фундація Jablotron взяла на себе опіку над Грабетицьким луком в Їзерських горах.
Нагорода для Машінів – борців проти нацизму та комунізму
З цієї нагоди міністр Яна Чернохова вручила онуці генерал-майора Йозефа Машіна найвищу державну нагороду – орден Білого Лева. Орденом його нагородив президент Чехії Мілош Земан минулого тижня на національне свято 28 жовтня. Однак 88-літня Здена Машінова відмовилася приймати нагороду з рук Мілоша Земана через його довголітню політику, спрямовану на схід. „З таких рук я не можу нічого прийняти. Ніколи, ніколи, ніколи. Таке індивідуум, що нас штовхає на схід, до Кремля, до китайців, на мій погляд, не варте довіри та є небезпечним”, – говорила Здена Машінова про Мілоша Земана у 2018 році для газети “Млада Фронта Днес”. Хоча після повномасштабного вторгнення в Україну Земан різко змінив свої погляди на політику кремля, Машінова не переглянула свого ставлення до чеського президента.
Міністерка оборони Чеської Республіки також нагородила доньку цього важливого борця проти нацистського опору Здену Машінову Хрестом оборони держави за багаторічний особистий внесок у збереження традицій. Обидві нагороди отримала онука генерала Машіна Сандра Машін.
«Цей легендарний член групи опору “Три королі” своїм героїзмом надихнув своїх дітей та інших послідовників, які згодом протистояли комуністичному тоталітаризму», — підкреслила міністерка оборони.
Про групу братів Машінів
Ім’я Машінів — одне із найбільш суперечливих у чеській історіографії. Діти генерала, якого стратили нацисти у 1942 році в празьких Кобилісах, через десять років стали одними із найрадикальніших борців із комуністичним режимом. Одні їх вважають безжальними вбивцями, інші — борцями за свободу. Це була озброєна антикомуністична група, яка діяла у 1951-1953 роках у Чехословаччині та НДР. Сини героя антинацистського руху опору Йозефа Машіна Цтірад та Йозеф-молодший були обурені стратою у 1949 році трьох антифашистів, студентів Карлового університету. Після цього вони вирішили чинити опір і комуністичному режиму. Згодом до них долучилися Мілан Паумер, Збинек Яната та Вацлав Шведа. Кілька разів група нападала на членів «Збору Національної Безпеки» (тодішніх поліцейських), вбивали їх, захоплювали зброю. Напали на автомобіль із готівкою для працівників підприємства і вбили одного з них, запалювали копиці сіна, протестуючи проти колективізації, поранили при цьому пожежника. Готувалися до замаху на президента Клемента Ґотвалда.
Намагаючись втекти до Західного Берліна, група перейшла через кордон до НДР. У сутичці з групою загинули двоє комісарів, один був поранений. Яната та Шведа затримали і стратили у Чехословаччині. Брати Машіни та Паумер змогли перебратися до США, де служили в армії і мріяли визволити Чехословаччину від комуністів. Вони хотіли повернутися на батьківщину складі шпигунсько-диверсійної групи. Маму братів Зденьку комуністи засудили на 25 років в’язниці, вона померла у 1956 році за ґратами (зараз її донька вимагає ексгумації тлінних останків та належного поховання), її брата Цтібора Новака – стратили у 1955 році. Машіни після 1990-го року були реабілітовані, отримали ряд нагород, але чимало чехів й дотепер вважає групу братів Машінів кримінальниками, вбивцями невинних людей.
Нагорода для ветеранів
Яна Чернохова також відзначила інших видатних діячів чехословацького антинацистського опору. Йдеться про першого лейтенанта запасу Вітезслава Голаса, який брав активну участь у русі опору, був членом підпільного угруповання «Гордий» та інших груп. У 1942 році німецькі нацистські окупанти обох заарештували і розстріляли в концтаборі Маутгаузен.
Чернохова подякувала та високо оцінила тих, хто допомагає підтримувати військові традиції чи доглядати за пам’ятними місцями. Хрестом за заслуги міністра оборони Чеської Республіки III ступеня посмертно відзначено Павла Кржижку. Він, серед іншого, зробив внесок у проект меморіальних лавок для ветеранів війни. Лавиці були створені як мовчазне послання та подяка загиблим воїнам за їхній героїзм. Зараз таких дерев’яних лавиць — понад тридцять по всій країні. Відзначила пані міністерка і Петра Ненічку, засновника Військового музею, генерала Сергія Інґру та Мартіна Жура, голову правління товариства громадської допомоги «Соколово». За словами Міністерки оборони, важливість цих особистостей полягає в тому, що вони зберігають історичну пам’ять для майбутніх поколінь.
Міністерка оборони також відзначила низку інших воїнів, працівників і співробітників оборонного відомства за їхній надзвичайний внесок у справу держави чи армії. Також нагороди отримали військові, які допомагали людям у небезпеці для життя.
Читайте також: Чехи надіслали мільярд чеських крон на допомогу українській армії
Дивіться офіційний відеорепортаж із нагородження (чеською мовою):
