У Чехії протягом вихідних завершились муніципальні вибори та довибори до Сенату, які в цей напружений час енергетичної та воєнної кризи мас-медіа називали “референдумом про довіру до уряду”. Та їхні результати свідчать: чехи не “налетіли” на популістичні гасла. Гучні крики “патріотів”, які дедалі частіше вдаються ненависницьких коментарів у соцмережах та під час мітингів й демонстрацій, не знайшли особливого відгуку серед чеського виборця.
Участь у виборах становила трохи більше за 46 відсотків. Вибори до рад населених пунктів не мають особливого впливу на політику держави у законодавчій сфері або, наприклад, на зовнішню політику. Утім, у них кандидують загальнодержавні політичні партії, і деякі регіональні лідери мають вплив і на певні урядові рішення.
Наприклад, так це було під час кризи біженців з України. У деяких регіонах кількість тих, хто тікав від українсько-російської війни, значно перевищувала можливості розміщення. Зокрема, це стосувалося Праги, Брна та інших великих міст. Тому політичний склад окремих міських чи крайових рад може мати вплив, наприклад, на прийняття біженців в регіонах. А також сприяння центрам допомоги чи інтеграційним центрів, пошук житла й іншої допомоги для них, проведенню курсів чеської мови, підтримки культурної діяльності, різних масових проукраїнських акцій тощо.
Популярність незалежних кандидатів
Найбільше місцевих депутатських крісел традиційно отримали різноманітні об’єднання незалежних місцевих кандидатів (61,67%) та окремі незалежні кандидати (9,34%). Вони переймаються передусім локальними проблемами і мало висловлюються на загальнодержавні політичні теми. Із партій загальнодержавного масштабу найуспішнішими стали провладні й коаліційні — партія християнських демократів – народовців KDU-ČSL (4,40%), „старости та незалежні“ STAN (1,52% та 3,05% разом із незалежними), громадянські демократи ODS (2,59%). Також мають добрі результати опозиційна ANO 2011 колишнього прем’єра Андрея Бабіша (2,53%) і соціал-демократи ČSSD (0,84% та 0,94% разом із незалежними), які неприсутні на даний час у чеському парламенті.
Популістична SPD Томіо Окамури не отримала багато голосів. Загальний результат цієї явно русофільської партії — 0,55 відсотка, хоча загалом кількість отриманих нею мандатів збільшилась утричі — із 161 до 492. Вперше представники цього явно деструктивного руху увійшли навіть до празької міськради. SPD, окрім скасування санкцій проти росії та припинення допомоги Україні, вимагає навіть виходу Чехії з ЄС. Тому можна сказати, що загальний поступ SPD відбувся за рахунок виборців комуністів, адже Компартія Чехії й Моравії (KSČM) втратила третину мандатів — з півтори тисячі до 466. З огляду на те, що кілька років тому KSČM програла парламентські вибори, можна говорити про поступове зникнення комуністів із чеської політичної сцени.
Довіра урядовим партіям у містах
Вибори та їхні результати наразі свідчать, що довіра п’ятьом партіям урядової коаліції тримається у великих крайових містах. У великих містах Прага, Брно та Чеське Будейовіце виграла вибори партія ОDS (або коаліція SPOLU з партій ODS, KDU-ČSL та TOP 09), яку веде чеський прем’єр Петр Фіала.
Наприклад, Прага обрала новий склад ради. За результатами виборів у Празі буде обрано нового мера, та тут поки що точаться жваві переговори про післявиборчу коаліцію. Столиця, природно, сильно пов’язана із загальнодержавною політикою.
Дотеперішнього “приматора” Зденека Гржіба від партії Піратів змінить, швидше за все, Богуcлав Свобода від партії ODS, який вже очолював столичний магістрат у 2010-2013 роках. Підтримку столичних виборців сильно втратив рух STAN – без сумніву, тут підписалася скандальна справа під назвою “Дозиметр”. У ній голову празької організації STAN та заступника празького мера Петра Глубучека заарештувала поліція за підозрою у корупції, відмиванні коштів та впливу на економічну діяльність комунальних підприємств, передусім DPP – Транспортного підприємства Праги. Справа зачепила ряд інших чиновників та політиків і мало не коштувала посади міністрові внутрішніх справ та голові STAN Віту Ракушану.
Брно та Чеське Будейовице – за ОDS, але є “але”
В Брні виграла вибори коаліція ОDS та ТОP 09, і тут, швидше за все, залишиться мером Маркета Ванькова. А от в Остраві трохи дивна “широка коаліція” ANO, SPOLU та Піратів залишається на наступний термін. Мером тут і надалі буде Томаш Мацура.
В Чеських Будейовицях правляча ODS залишається популярною, ця правоцентристська партія має впевнену перемогу разом із KDU-ČSL та ТОP 09. Швидше за все, місто вперше матиме мером жінку — Даґмар Шкодову Пармову. Тут особливу роль грає популярність гетьмана Південночеського краю Мартіна Куби з ODS. Чотири роки тому найбільша урядова партія південночеського міста набрала 14 відсотків голосів, цього року – 29 відсотків. Мартін Куба піднявся з восьмого на перше місце як кандидат завдяки окремим голосам виборців. Утім, Куба останнім часом критикує свого однопартійця, прем’єра Петра Фіалу. Наприклад, він назвав “нещасними” висловлювання Фіали про те, що на антиурядовій демонстрації 3 вересня на Вацлавській площі у Празі зібралися “тільки проросійські екстремісти”. Куба вважає, що таку велику кількість людей привів страх, й уряд не має ігнорувати побоювання у суспільстві.
Перемога опозиційної ANO в інших містах
Однак сюрприз прийшов із сусіднього західночеського Плзня. Тут партії ANO, STAN, Пірати за підтримки місцевого об’єднання PRO Plzeň одразу після оголошення результатів виборів домовилися про коаліцію. Вперше від 1990 року міську раду тут не очолюватиме представник ODS, хоча вони в коаліції з TOP 09 і KDU-ČSL набрали 27,7 відсотків голосів і стали переможцями. Мером тут стане Роман Зарзицький.
Найбільше ANO зміцнилася в Карлових Варах, де вона набрала 11 процентних пунктів більше, ніж на попередніх виборах, а рух Андрея Бабіша зафіксував ще значніше зростання виборчого результату у Зліні, де він покращився на 13 процентних пунктів. Порівняно з 2018 роком, ANO досяг ще більшого зростання в Усті-над-Лабем (+8), Їглаві (+6), Ліберці (+5) чи Оломоуці (+5).
Вибори до Сенату: провладні перемагають, але не зовсім
Разом із місцевими виборами відбувалися і вибори до третини верхньої палати парламенту — Сенату. Основна роль Сенату — схвалювати закони, які прийняті у нижній палаті, і посилати їх на підпис президентові, або не схвалювати їх і повертати на доопрацювання. Ця інституція виникла після розділення Чехословаччини з ініціативи президента Вацлава Гавела, але всі ці роки виникає дискусія про потрібність Сенату взагалі. Сенаторів дообирають завжди у регіонах — можна сказати, що вони своєрідні “мажоритарники”.
Тут перемогу одразу у першому турі виборів отримали лише три кандидати — Їржі Ружічка від правлячих KDU та ODS у районі Прага 6, Ладіслав Вацлавец від ANO у районі Брунтал Моравськосілезійського краю та Петр Фіала, представник KDU-ČSL та староста міста Летоград, який виграв у районі Усті над Орліці. В інших 24 районах відбуватиметься другий тур виборів, термін якого визначений на 30 вересня — 1 жовтня. Тут у більшості, хоч і мають перевагу, але захищатимуть мандати сенаторів представники правлячої коаліції — ODS або SPOLU. Серед них, зокрема, у рідній Їглаві — спікер Сенату Мілош Вистрчіл, відомий своєю підтримкою України у боротьбі з росією та Тайваню у протистоянні з комуністичним Китаєм, або в Брні-місті — актор Томаш Типфер. Їм протистоятимуть кандидати переважно від ANO, хоча є й курйозні випадки, наприклад, у Карлових Варах, де виборцям треба обрати між кандидатками від ANO Вєрою Прохазковою та від SPD Евою Хромцовою.
Бабіш зберігає вплив, особливо в регіонах
Цьогорічні муніципальні вибори не мають явного переможця, але й не мають переможеного. Правляча коаліція, яка останні півроку бореться з наслідками російської агресії в Україні та власними проблемами, зберегла важливі позиції в Празі та Брно. Натомість опозиційний рух ANO Андрея Бабіша значно посилився в більшості регіональних міст. Він програв лише в Брні, де вже тривалий час бореться з наслідками корупційної справи Stok. Також, звісно, впливає на результат виборів і той факт, що голова ANO Андрей Бабіш на даний час перебуває під судом у багаторічній корупційній справі “Гніздо лелеки”. Він підозрюється у тому, що на будівництво цієї вілли неправомірно отримав дотації з європейських фондів.
І ти, Бруте, Бабішу?
Рух ANO здебільшого відмовчувався на тему українсько-російської війни, хоча голова цієї партії Андрей Бабіш, коли був прем’єр-міністром, відвідав Київ з візитом до новообраного президента Володимира Зеленського. Однак останнім часом у пошуках голосів виборців у регіонах Бабіш висловлювався неприхильно до проукраїнської політики чеського уряду Петра Фіали, проти подальшого постачання зброї Україні. “Замість підготовки до головування у ЄС ви переймалися Україною. Розумію, Україна важлива, але ми тут у Чеській Республіці…
Уряд займається всім можливим, тільки не проблемами власної країни та власних громадян… Нашим (чеським — ред.) дітям — сім’ї отримають 5000 чеських крон. Але я питаюся — чому лише до 18 років, якщо вони ходять до школи аж до 26? Чому українські діти отримають шість разів по п’ять тисяч, українські діти до 26 років, а чеські — тільки до 18 років. Чому не дадуть усім однаково? Чому? Де ота солідарність? Ні, Пекарова Адамова, Бартош, Ракушан, вони всі мають повний рот тієї України, а скільки дали грошей? Пекарова бере (зарплати — ред.) 300 літрів (тисяч чеських крон на жаргоні — ред.), ані одну зарплату не дала“, – промовляв Бабіш на одному зі своїх регіональних передвиборчих мітингів.
Така гра на заздрісних маломіщанських емоціях дала результат, і вплив опозиційної ANO зростає. Та щодня Бабіш до подібної базарної риторики не опускається. Подекуди зміняться лідери регіонів. Але загалом, можна сказати, що у Чехії не мають критично високого впливу антисистемні, євроскептичні чи відверто русофільські сили, як це відбувається, наприклад, в Угорщині і частково у Словаччині.
Репетиція президентських виборів?
Хоч ці вибори не стали референдумом довіри до влади Петра Фіали, вони є певною увертюрою до президентських виборів у Чехії, які відбудуться всередині січня 2023 року. Як відомо, у контрверсійного очільника Празького Граду Мілоша Земана закінчується мандат, стан його здоров’я не надто задовільний, але він завжди вміє здивувати. Наприклад, він багато років був послідовним захисником інтересів росії, доки вона не напала на Україну у лютому цього року. Після ряду заяв проти агресивної політики кремля Земан раптом знову висловився на захист росіян — цього разу тих, хто тікає з рф, намагаючись сховатися від мобілізації. Така позиція суперечить урядовій політиці всіляких обмежень для росіян — у тому числі візових. Земан не вважає це ризиком для безпеки.
Подібну до Земана політику може продовжувати й Андрей Бабіш, якщо він вирішить кандидувати на посаду президента Чехії. У нього доволі високий рейтинг, зокрема в регіонах. Якщо через низку скандалів й кримінальних справ Бабіш не кандидуватиме, він може підтримати іншого кандидата з подібними поглядами, наприклад, профспілкового лідера Йозефа Стржедулу або власника телеканалу Барандов Яроміра Соукупа. Згадуючи весь бруд, який у минулі роки виливався із земанового табору на конкурентів на президентську посаду Карла Шварценберґа чи Їржі Драгоша, кандидатам від “празької кав’ярні” генералові Петрові Павлові або лікареві Марекові Гілшерові змагатися із ними буде дуже непросто.
Читайте також: Одним із кандидатів на міського голову Праги може стати Патрік Нахер
