У селі Мішов в Плзеньському краї розташовуєтьтся Музей Атому, присвячений ядерному протистоянню між колишнім Варшавським блоком та НАТО у другій половині ХХ століття. Це – колишній склад радянських ядерних боєприпасів. У суботу 20 серпня тут відкриється для публіки друге підземне сховище, так званий депот.
Також водночас буде “освячена” книжка журналіста, письменника та історика Мілана Сиручека “Розсекречено! Атомна бомба для Праги теж?”. Про це розповів ЧТК Вацлав Вітовец, засновник фонду «Залізна завіса», який завідує музеєм історії ядерної зброї вже дев’ять років. Його відвідали тисячі людей з усього світу. Цього року, за словами Вітовеця, до музею зростає інтерес у зв’язку із російською агресією проти України.
Єдине доступне до огляду сховище ядерної зброї
“До музею, який працює щосуботи, зараз стандартно навідується від 100 до 150 людей з усього світу. Цього року відвідуваність із дійсно рекордної кількості країн. Минулої суботи були люди з Тайваню, Китаю, Голландії, і Лондона. Цього року точно приїжджає більше людей, п’ята частина — з-за кордону. Сюди їдуть навіть історики та люди, які дійсно цікавляться і бояться за долю цього світу, це дуже помітно», – каже Вітовец. За його словами, музей, який цього року відкрився лише на початку травня, є найбільшою атракцією протягом цього літа в колишньому військовому окрузі Брди. Групи з-понад 25 людей або особистості з Чехії та з-за кордону замовляють екскурсії в будь-який час, і протягом тижня.
«Люди зможуть побачити обидва депоти», – каже Вітовець. З 2013 року Депот 10B відкритий для відвідування. Це — єдине у світі сховище ядерних боєприпасів, відкрите для відвідувачів. Тут документується розробка ядерної зброї від 1945 року, включаючи модель плутонієвої бомби, використаної в японському місті Нагасакі. Частина виставкової площі музею присвячена ефективному, наповненому змістом використанню атомної енергії.
Можна побачити навіть документи про НЛО
Депот 10А вперше відкрили 21 травня цього року, коли в його першому блоку розмістили експозицію «Енергія і цивілізація». У наступному році там створять виставку, присвячену космосу, космонавтиці та НЛО, де будуть представлені нові документи, розсекречені Конгресом США. Вся виставка матиме назву «Від атома до Всесвіту… і назад до людини».
«Нічого подібного немає в світі. У нас уже є атом на виставці – військове обладнання та ядерна зброя, а в депо 10А буде космос, зображення з телескопів, польоти на Місяць і на Марс і так далі», – сказав Вітовець. Кожне депо має чотири камери розміром приблизно 12 х 6 метрів, а також під землею є зала висотою і шириною шість метрів і довжиною 20 метрів. Там будуть проходити виставки. У цьому році в депоту 10Б працює нова експозиція, присвячена мінералам, з яких виготовляють паливні елементи для атомних електростанцій.
Книга із розсекречених архівів
«Книга Мілана Сиручка взята з Архіву національної безпеки США, який, за законом, повинен був розсекретити цілі у Східній Європі, які були об’єктами американської ядерної зброї до 1975 року, у розпал холодної війни», — сказав Вітовець. Книга також містить інформацію про діяльність Східного блоку. Автор опрацював 24 тисячі сторінок урядових документів США, розсекречених 29 травня 2021 року. За словами Вітовця, він багато років працює з архівом США, і першим переклав документи та створив із них книгу. “Хрещення книги” відбудеться в суботу о 13:00 год. Музей вже тривалий час підтримує історика.
У книзі йдеться про те, коли американські президенти першими розглянули можливість використання ядерної бомби проти СРСР та його соціалістичних сателітів під час міжнародних криз. Після так званої Берлінської кризи 1948 року у списку цілей опинилися об’єкти на території тодішньої Чехословацької Республіки, де в лютому того року остаточно захопили владу комуністи, зокрема Прага. Подібні міркування були під час корейської та в’єтнамської воєн, Суецької кризи, двох воєн у Лівані та інших до 1975 року. Книга містить усі таємні переговори про те, які гарантії безпеки та незалежності були надані відновленій незалежній Україні, якщо вона відмовиться від ядерної зброї, розміщеної на її території. Адже на той час Україна була третьою за потужністю ядерною державою. Автор на той час жив у Києві та товаришував із президентами України та міністром закордонних справ Анатолієм Зленком, які детально інформували його про переговори та український опір такій угоді.
Музей атома в Брдах
Атомний музей розташований у лісі біля села Мішов на межі Плзеньського та Середньочеського країв, у колишньому військовому окрузі Брди. Це — єдине сховище ядерних боєприпасів у світі під назвою Явор 51, відкрите для громадськості. Колись воно підлягало суворій охороні та засекреченню. У Східній Європі було 12 таких місць зберігання ядерної зброї, але Явор 51 — єдине, яке збереглося для огляду публікою.
Тут є унікальний бункер, власне депот або склад. Під тоннами бетону лежали десятки ядерних боєприпасів, здатних знищити пів-Європи. В разі перетворення тодішньої холодної війни у гарячу вони були б запущені з території колишньої Чехословаччини. З 1968 до 1990 року до депотів не було допущено жодного громадянина Чехословаччини.
На даний час можна оглянути весь депот, включаючи повністю збережені технічні засоби. У чотирьох тематичних розділах можна дізнатися цікаву інформацію часів холодної війни, наприклад, як виглядає шахта для запуску ядерних ракет у Казахстані чи де п’ятдесят років тому американці загубили три ядерні бомби.
Читайте також:
Ядерна загроза не зважає на кордони: потенційні ризики
