додомуНовиниЕкономіка«Не хочу IČO»: чеські профспілки протестують проти змін до Трудового кодексу

«Не хочу IČO»: чеські профспілки протестують проти змін до Трудового кодексу

Уряд натомість стверджує, що йдеться лише про уточнення законодавства.

reklama/реклама

У Чехії розгорнулася дискусія навколо урядової новели Трудового кодексу, яка може суттєво змінити правила працевлаштування. Профспілки попереджають, що запропоновані зміни дозволять компаніям частіше замінювати трудові договори співпрацею з підприємцями на IČO. У відповідь вони розпочали загальнонаціональну кампанію Nechci IČO («Не хочу IČO»). Уряд натомість стверджує, що йдеться лише про уточнення законодавства. Пояснюємо, у чому полягає суперечка, які ризики бачать експерти та що це може означати для українців, які працюють у Чехії.

Чеський уряд запропонував змінити визначення так званої залежної праці (závislá práce) у Трудовому кодексі. Саме це поняття допомагає визначити, коли людина фактично є найманим працівником і повинна мати трудовий договір, а коли вона здійснює самостійну підприємницьку діяльність. Зміни є частиною ширшого законопроєкту з новелою Трудового кодексу, який уряд подав до Палати депутатів 8 вересня 2026 року.

20 жовтня законопроєкт пройшов перше читання. Проте його положення щодо змін у визначенні залежної праці викликали заперечення профспілок, частини експертів і політиків. Чесько-Моравська конфедерація профспілок (ČMKOS) оголосила кампанію Nechci IČO, мета якої — домогтися вилучення спірної зміни із законопроєкту.

11 листопада законопроєкт розглянув парламентський Комітет із соціальної політики. Однак депутати не підтримали ані урядовий варіант, ані пропозицію вилучити з нього спірні положення. Остаточне рішення ще має ухвалити Палата депутатів.

У чому полягають запропоновані зміни?

Сьогодні чеське законодавство розрізняє найману працю та підприємництво за певними правилами — фактичними умовами виконання роботи. Залежна праця передбачає, зокрема, що людина особисто виконує роботу від імені роботодавця, перебуває у відносинах підпорядкування та дотримується вказівок роботодавця. Таку роботу необхідно виконувати в межах трудових відносин, тобто з трудовим контрактом.

За новими правилами, запропонованими урядом для визнання відносин «трудовими» потрібно буде довести одночасно чотири обставини: компанія організовує роботу людини, визначає її робочий час, дає вказівки щодо виконання завдань і контролює результат.

У чому проблема? Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, довести, що людина фактично є найманим працівником, може стати значно складніше.

Наприклад, людина працює на будівельну компанію, щодня отримує завдання від керівника та виконує роботу під його контролем. Але формально вона зареєстрована підприємцем і сама визначає, о котрій годині починати роботу. За запропонованими правилами цього може бути достатньо, щоб не визнати такі відносини трудовими. Хоча фактично, людина виконує роботу як найманий працівник.

Саме цього побоюються профспілки: компанії зможуть частіше оформлювати працівників як підприємців на IČO, не забезпечуючи їм гарантій, передбачених трудовим законодавством.

Що таке švarcsystém і чому навколо нього виникла суперечка?

У Чехії існує поняття švarcsystém – приховане працевлаштування, коли людина формально працює як приватний підприємець (OSVČ), але фактично виконує обов’язки звичайного найманого працівника.

Наприклад, компанія замість трудового договору пропонує людині оформити živnostenské oprávnění – дозвіл на підприємницьку діяльність – та щомісяця виставляти рахунки за виконану роботу. Сам по собі такий формат співпраці є законним. Втім, часто у таких випадках насправді йдеться не про відносини замовника і виконавця (як це би мало бути при співпраці з підприємцем), а про відносини роботодавця і працівника. Тоді і виникає проблема, коли під виглядом підприємництва фактично приховують трудові відносини.

Для компаній співпраця з підприємцями може бути фінансово вигіднішою, адже вони не сплачують за них внески як за найманих працівників і не несуть усіх передбачених Трудовим кодексом зобов’язань. Підприємець сам відповідає за сплату податків і страхових внесків та не отримує тих соціальних гарантій, які закон забезпечує працівникам.

Чому профспілки виступають проти новели?

Профспілки вважають, що запропоноване визначення залежної праці може фактично легалізувати значну частину нинішнього прихованого працевлаштування. Вони посилаються, зокрема, на аналіз дослідницької організації PAQ Research. За оцінками дослідників, запропоновані зміни можуть призвести до того, що 70–90% випадків нинішнього švarcsystém перестануть відповідати критеріям залежної праці.

Це не означає, що десятки тисяч людей автоматично втратять трудові договори. Йдеться про те, як нове визначення може вплинути на юридичну кваліфікацію вже наявних трудових відносин. Також існує ризик того, що запропоновані зміни можуть послабити захист найманих працівників і сприяти поширенню прихованого працевлаштування. Тобто більша кількість роботодавців перестане пропонувати працівникам оформити трудові договори, натомість схиляючись до співпраці «на IČO».

Профспілки також попереджають про можливі втрати державного бюджету. За їхніми модельними розрахунками, перехід 100 тисяч працівників із трудових договорів на підприємницьку діяльність міг би зменшити надходження від податків і страхових внесків приблизно на 24 мільярди крон на рік.

А що уряд?

Міністр праці та соціальних справ Алеш Юхелка (Aleš Juchelka, ANO) відкидає твердження, що уряд прагне легалізувати švarcsystém. За його словами, новела має уточнити визначення залежної праці та забезпечити більшу правову визначеність для працівників і роботодавців. Міністр також наголошує, що держава продовжить боротися з нелегальним працевлаштуванням.

Таким чином, основна суперечка стосується не самого права працювати на IČO, а того, де проходитиме юридична межа між самостійним підприємництвом і найманою працею.

Чи можуть зміни чимось загрожувати працівникам?

Якщо компанії отримають ширші можливості оформлювати співпрацю з людьми як підприємницьку діяльність, частина роботодавців може обрати перехід на співпрацю з IČO. Тоді працівники опиняться перед вибором: продовжувати працювати на IČO або шукати іншого роботодавця.

Для людини перехід із трудового договору на підприємницьку діяльність означає суттєву зміну правового статусу. Зокрема, підприємець зазвичай не має гарантованого права на оплачувану відпустку, передбачених Трудовим кодексом доплат за понаднормову роботу, лікарняного та захисту від раптового звільнення. Підприємець також самостійно сплачує страхові внески, а право на виплати під час хвороби залежить від типу участі у системі страхування.

Робота на IČO може мати переваги для людей, які справді ведуть незалежну підприємницьку діяльність, самостійно визначають умови роботи, працюють із різними замовниками та встановлюють вартість своїх послуг. Тож ключове питання полягає не в тому, чи є IČO вигідним або невигідним форматом, а в тому, чи відповідає він реальному характеру роботи та чи має людина можливість самостійно обирати умови співпраці.

Що це означає для українців у Чехії?

Запропоновані зміни стосуються всіх людей, які працюють на чеському ринку праці. Питання роботи «на IČO» особливо актуальне для тих, хто працює у сферах послуг – тут межа між підприємництвом і трудовими відносинами часто буває нечіткою. Наприклад, у сфері будівництва, логістики, доставки, виробництва, або прибирання. Саме у сфері послуг працює значна кількість українців.

Важливо розрізняти законну роботу «на IČO» та ситуації, коли підприємницький статус використовується для приховування трудових відносин. Наприклад, працівникові можуть запропонувати відкрити živnost із поясненням, що так він отримуватиме більше грошей. Однак вища сума на рахунку не обов’язково означає більший реальний дохід, адже підприємець повинен самостійно сплачувати страхові внески та податки, а також враховувати неоплачувані періоди відпочинку, хвороби та інші витрати.

Що далі?

Станом на 21 листопада 2026 року урядова новела Трудового кодексу ще проходить парламентський розгляд. Попереду — подальший розгляд у Палаті депутатів, можливі поправки, голосування та наступні етапи законодавчої процедури. Запропонована дата набрання чинності частиною змін — 1 січня 2027 року. Проте остаточний зміст закону та дата його запровадження залежатимуть від подальшого парламентського розгляду.

Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA z. s.  в рамках «Програми підтримки діяльності національних меншин та інтеграції іноземців на території столиці на 2026 рік». Проєкт реалізується за фінансової підтримки магістрату міста Прага.

Матеріал був корисним? Підтримати нашу роботу можна через громадську організацію ProUA за цим посиланням

Вас також може зацікавити: Чи справді українцям у Чехії доведеться відмовитися від тимчасового захисту, щоб отримати робочу карту?

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама