У Чехії вже була гучна дискусія про «українізацію історії» та чи справді «чехи — це українці». Кілька місяців тому один із політиків обурився, коли у шкільному підручнику побачив твердження: слов’яни прийшли на чеські землі з території сучасної України. Тоді частина чехів — користувачів соцмереж — цю думку сприймали як суперечливу. Сьогодні ж її підтверджують великі міжнародні дослідження, результати яких цього тижня опубліковані одразу у двох авторитетних наукових журналах — Nature та Genome Biology. Результати роботи науковців показали: від VI століття нашої ери відбулася масштабна міграція населення зі східної Європи, і слов’яни змінили генетичну карту континенту.
Іншими словами, науковці підтвердили: територія сучасної України є одним із ключових регіонів, звідки слов’яни рушили далі в Центральну Європу. Дослідження розвінчує старі уявлення, що міграція була завойовницькою. Навпаки — переселялися цілі родини, і вони створювали нові спільноти.
Дослідження проводила міжнародна команда вчених з Німеччини, Австрії, Польщі та Хорватії. Очолювали вчені з Масарикового університету.
Що показала ДНК
Міжнародний колектив археологів і генетиків проаналізував понад 550 давніх людських решток із територій України, Польщі, східної Німеччини, Балкан і також Південної Моравії. Це кістки людей, які жили півтори тисячі років тому.
«Ми дійшли висновку, що генетичні сліди вказують на походження перших слов’ян у районі між південною Білоруссю та центральною Україною. Від VI століття почалася масштабна міграція цієї східноєвропейської популяції», — пояснила для ČT24 археогенетикиня Зузана Гофманова з Масарикового університету та Інституту Макса Планка в Лейпцигу.
Генетичні дані дають перші конкретні підказки – найімовірніше походження слов’ян знаходиться між Дністром і Доном.
Найчастіше історики та лінгвісти вказують на район Полісся й басейн Прип’яті — місце, відоме сучасникам насамперед через Чорнобильську катастрофу. Саме тут могла зберегтися стародавня етнічна спільнота, яка згодом розселилася по Центральній, Східній і Південній Європі.
Аргументів на користь цієї гіпотези чимало. Лінгвісти, наприклад, наголошують: у старих слов’янських мовах є багато слів, пов’язаних саме з болотами, річковими берегами чи лісовими хащами. Зате дуже мало понять, що стосуються моря чи високих гір.
Дослідження показують різку зміну генетичної структури регіону в період VI–VIII століттях: понад 80% геному тодішнього населення має походження зі сходу Європи.
Як мігрували слов’яни
Нове дослідження не лише відповідає на питання про те, як виникла одна з найбільших мовних груп світу. Воно також пропонує новий погляд на те, чому слов’яни досягли такого успіху.
Цікава деталь: у генетичних даних немає жодного підтвердження, що пересувалися переважно чоловіки-вояки, тобто це не були воєнні завоювання. Навпаки — мандрували цілими сім’ями, жінки й чоловіки разом, створюючи нові громади. Керівник Інституту археології та музеології МУ Їржі Махачек підсумовує причини успіху слов’янської експансії: «їхній простий спосіб життя та соціальна гнучкість дозволили процвітати в часи нестабільності… На півночі корінне населення зникає, на півдні радше змішується. Ця мозаїка пояснює генетичну й культурну різноманітність сьогоднішньої Європи».
Чому досі було стільки суперечок
Вивчати перших слов’ян дуже складно. «Проблема в тому, що вони залишили мало матеріальних пам’яток. Своїх померлих вони спалювали, житло будували просте, кераміка рідко оздоблювалася. Письма не було, тому записи з’явилися тільки через кілька століть», — пояснила для ČT24 Гофманова.
Саме тому історики довго сперечалися: чи слов’яни поширювалися масовою міграцією, чи то була радше поступова «слов’янізація» місцевих племен. Тепер уперше є генетичні докази, які схиляють чашу терезів саме до сценарію переселення.
Моравія: український слід у серці Чехії
Особливий інтерес становлять знахідки з Південної Моравії. Тут дослідники виявили 18 цілих геномів, а також рештки дитини. «Ми генетично чітко зафіксували демографічну зміну, яка відповідає переходу до слов’янської матеріальної культури, що має походження на території сучасної України», — пояснила співавторка дослідження Деніса Зламалова.
Щобільше, сліди тієї ж популяції видно і в IX–X століттях, тобто в часи Великої Моравії та місії Кирила і Мефодія. Це свідчить про спадковість між першими мігрантами зі сходу та середньовічним населенням Чехії.
Читайте також, скільки всього пов’язує чехів та українців:
Вгадайте: найвідоміший чех, якого люблять українці
Вгадайте: відомий українець, якого переобирали 10 разів, росія його вбивала, а він досі дивує світ
Історія країни устами бабусі – роман “Європейка” чеського і українського письменника Олексія Севрука
