Проєкт ProUkraїnu продовжує вас знайомити з успішними українцям, що проживають у Празі тривало чи опинилися тут нещодавно, після війни РФ проти України. Вони досягли певних успіхів тут та гідно представляють Україну за кордоном. Цього разу ProUkraїnu розмовляли з українською журналісткою та письменницею Олена Лань.
Друга частина інтерв’ю була присвячена українським казковим мітам та демонології.
Про фентезі “Бурдебач, або той, що живе у чоботі”
– Перейдемо до вашої книжки “Бурдебач, або Той, що живе у чоботі”. Звідки у вас з’явилася ідея написати про такого українського домовичка?
Нещодавно вийшла книжка “Бурдебач, або Той, що живе у чоботі” в аудіоверсії. Усі доходи з аудіокниги йдуть некомерційній організації “Людина в скруті” для дітей, які залишилися в Україні, які найбільше зараз потребують фінансування.
Оскільки я переїхала, як журналіст, без знання мови. Єдине, що я зробила, замість того, щоби залишити Україну, я потягла її із собою. Стільки, скільки я вивчала етнографічних матеріалів і міфологію України в Чехії, я не мала на це зовсім часу в Україні. Мені дуже хотілося познайомити Європу з українською міфологією. Українці був і є надзвичайно креативний народ. Ми створили таку кількість духів, що населяли наші будинки, подвір’я, ліси.
Зараз я роблю трошки інакше, я пишу такі європейські мікси, де я ввожу українських духів до європейських, знайомлю їх і роблю сюжети, де вони взаємодіють. У мене зараз акцент на тому, що Україна є активним членом саме європейського контексту. Якщо ми порівняємо наших духів, наприклад, домашніх, то ми прийдемо до висновку, що всі європейські домашні духи, усі домовики є однакові. Вони всі люблять солодощі, описуються однаково. Це маленькі хлупаті чоловічки. Вони всі захищають свої оселі, допомагають людям або якщо люди їм щось погане приготували, то вони їм шкодять: б’ють посуд, крадуть ключі. Відповідно ми ментально є частиною Європи, нікуди від цього не дітися, це помітно по казках.
Нещодавно відбулася прем’єра аудіоверсії “Бурдебач, або той, що живе у чоботі”
– Ви згадали аудіоверсію книжки “Бурдебач, або той, що живе у чоботі”. Як відбувався процес запису цієї книжки?
Озвучував персонажів відомий актор Якуб Готтвалд, який отримав премію “Thálie”. Я не чекала, що він настільки розкладе палітру Бурдебача голосом. Бурдебач – це не малесенька казка, там дуже багато героїв: і мавки, і нявки, і чугайстри.
Режисер Павел Щепанек запросив дуже цікавого музиканта Павла Главачка. Він є лідером гурту “Райтарай”, що працювала з етнографічним матеріалом. Я чомусь думала, що оберуть українські мелодії, але він обрав шотландські та європейського Середньовіччя. Там було 12 музичних інструментів. Я вже сприймаю цього аудіо “Бурдебача”, трошки, як не мого. Режисер це людина, яка глибоко знається на культурології. Його зачепив цей етнографічний аспект. Те, що я перенесла етнографію в сучасні умови, майже без своєї фантазії. Для мене це була ціль: зберегти автентичне чаклування і вигляд наших українських духів. Ні крок вправо, ні крок вліво я собі не дозволяла. Якщо певний дух вміє щось конкретне, якщо домовики перетворюються на цих істот, то по-іншому не буде. Якщо блуд нападає, то він перетвориться на копицю сіна. А що таке копиці сіна зараз? Це геть не креативно.
“Підвальні казки”
– Чи у вас зараз є в плані писати якісь цикли казок, коли діти дійсно потребують якогось дива?
Я зараз роблю сайт, який я буду посилати в Україну. Там будуть мої казки, і зокрема, “Підвальні казки”. Це мій новий воєнний цикл. Сайт буде зроблено так, щоби діти могли легко відкрити його на телефоні, бо навряд чи хтось зараз буде ходити з книжкою. І читати там, де минає їхнє дитинство, абсолютно невеселе, по підвалах. та мені здається, що світ казки допоможе відволіктися від реальності й опинитися там, де, наприклад, ідуть перегони на зміях.
Я створюю казки про те, що відбувається зараз під час війни на рівні духів. Сцени не бойові, а швидше волонтерські. Там про те, як допомагають наші домовики. Чорти теж допомагають, вони займаються поштовими відправленнями туди, де не можуть добратися наші. Я намагаюся показати, цю війну, історію новітньої української нації, не тільки з погляду нашої міфології, а й із погляду тих народів, які зараз опинилися в тому духовному котлі, з якого викристалізується нова Україна.
Читайте також:
Олена Лань: “Я вражена підтримкою, яку проявила Чехія щодо України” (відео)
