Чехія запропонувала співпрацю в модернізації навчальної ескадрильї австрійської армії. Про це заявив президент Чехії Петр Павел журналістам після зустрічі у Відні з австрійським колегою Александром Ван дер Белленом. Обидва президенти підкреслили, що відносини між Чехією та Австрією зараз надзвичайно добрі. Вони домовилися їх розвивати й надалі, повідомляє “Блеск“. Президент і перша дама Чеської Республіки другий день перебувають у сусідній країні. Чеський президент також зустрінеться з головою Національної ради Австрії Волфґанґом Соботкою та міністром оборони Клаудією Таннер. Президентське подружжя прибуло до Австрії рейсовим поїздом.
Ван дер Беллен зустрів свого чеського гостя у віденському Гофбурзі з військовими почестями. Президенти провели переговори сам на сам і тривали довше запланованого часу, повідомила речниця президента Маркета Ржегакова.
Австрія не може надавати військову допомогу
Канцелярія президента Австрії заздалегідь повідомляла, що тема зустрічі глав держав буде присвячена Україні. “Обидві країни підтримують Україну всіма силами. Чехія справді робить усе можливе, чи то постачання військового обладнання, чи то допомога у відбудові, чи то прийом українських біженців”, – підкреслив Ван дер Беллен на прес-конференції.
Через військовий нейтралітет альпійська країна не надсилає в Україну зброю та військову техніку. «Підтримка України не має полягати лише у постачанні зброї. Австрія чітко висловила своє засудження російської агресії», — відначив австрійську позицію президент Петр Павел. За його словами, Австрія «не залишилася нейтральною з точки зору цінностей».
Пожвавлення відносин
Ван дер Беллен заявив, що торговельні відносини між Австрією та Чехією досягли історичного максимуму. За його словами, австрійські інвестиції в Чехію становлять близько 17 мільярдів євро (трохи менше 403 мільярдів крон). Павел зазначив, що обидві країни повинні шукати інші можливості для співпраці в оборонній промисловості. Зокрема, він зазначив, що Чехія пропонує допомогу в модернізації навчальної ескадрильї австрійської армії. Австрійська газета Kronen Zeitung писала, що Відень розглядає можливість закупівлі літаків L-39NG у чеської компанії Aero Vodochody. Однак фаворитом контракту наразі залишається італійська компанія Leonardo з її машинами M-346FA.
Президент Павел разом із дружиною Євою прибув у двір палацу Гофбурґ. Окрім президента Австрії та його дружини Доріс Шмідауер, там його чекала кінна почесна варта та військовий оркестр, який виконав гімни обох країн. Вранці, за гарної погоди, Павелу вдалося прогулятися центром Відня, пройти повз будівлю Державної опери до собору Святого Стефана.
Павел приватно зустрічався з Ван дер Белленом у Празі ще у березні, незадовго до інавгурації, коли президент Австрії прибув із прощальним візитом в останні дні перебування на посаді президента Мілоша Земана. Павел і Ван дер Беллен також спілкувалися в середині травня на саміті країн Ради Європи в Ісландії.
Поїздка потягом під час державного візиту все ще є відносно незвичною практикою для чеських політиків, але Ван дер Беллен також скористався хорошим залізничним сполученням цього березня під час поїздки до Праги. Петр Павел із дружиною Євою вирушив до Відня опівдні у середу. Австрія — остання сусідня країна, до якої вирушив чеський президент після обрання із офіційним дводенним візитом.
За словами експерта з австрійської політики Мирослава Кунштата, відносини Чехії з Австрією в останні роки відзначаються певною незацікавленістю. Тому Павел міг би виступити з якоюсь ініціативою. Він також оцінив відносини з Віднем серед попередніх чеських президентів. «Вацлав Гавел мав особливу дружню прихильність до Австрії як дисидент і літератор», – сказав він. Навпаки, Вацлав Клаус і Мілош Земан успішно образили австрійців. Позначалися на тих відносинах невдоволення Австрією роботою атомної електростанції у Темеліні та непорозуміння серед аграріїв, коли навіть доходило до блокування кордонів.
Президент поїхав звичайним рейсом, тільки першим класом
На головному залізничному вокзалі Праги кипіла активність, але зовні нічого не вказувало на те, що глава держави збирається сісти в один із регулярних поїздів. Екіпаж поїзда Vindobona railjet також був дуже ввічливим до VIP-пасажирів на борту: працівники залізниці знали про поїздку президента заздалегідь і були до неї готові. На президента чекало нове меню ресторану Чеських залізниць.
Речник Чеської залізниці Лукаш Кубат також підтвердив, що поїздка президента до Відня не супроводжувалася жодними відхиленнями. “Ми не готували і не готуємо ніяких спеціальних заходів на Чеській залізниці”, – сказав він. “Кількість місць у поїзді жодним чином не відхилилася від норми”, – додав він.
Постійних пасажирів могло лише здивувати те, що через поїздку президента вони не змогли забронювати квитки у повністю заповнений вагон першого класу. Дехто також помітив вихід президента до потягу через урядову залу у будівлі Фантової кав’ярні. Кілька пасажирів підійшли сфотографуватися з президентом на пероні.
9 мільйонів на чеську школу
У Відні Павела зустріли дуже урочисто. На пероні червоною доріжкою вишикувалися члени почесної варти. Особисто привітати Президента Чехії прийшли начальник протоколу МЗС Австрії Максміліан Генніґ і представниця австрійської залізниці ÖBB Сабіне Сток.
Павел одразу зустрівся із співвітчизниками у відомому ресторані Schweizerhaus у віденському Пратері. У супроводі посла Чехії Їржі Шитлера він також послухав виступ учнівського оркестру чеськомовної школи Шкільного об’єднання Коменський, який виконав для нього відому пісню Карела Гашлера “Та наша пісенька чеська”.
У ресторані Schweizerhaus, оператори якого мають чеське коріння, з Павелом обідав і колишній міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ. Потім президент передав чек на дев’ять мільйонів крон старості Шкільної асоціації Коменський Карлу Ганзлу на функціонування чеської школи та нагадав дітям, наскільки двомовне навчання є цінним для їхнього майбутнього.
Вплив росії на Австрію через енергоносії
“Земан у минулому, особливо після 2000 року на посаді прем’єр-міністра, досить обтяжував чесько-австрійські відносини своїми заявами. Під час гарячої фази президентської кампанії в Австрії у вересні 2016 року він відкрито підтримував опонента Ван дер Беллена Норберта Гофера з правого крила
Партії свободи (FPÖ)”, – розповів Кунштат.
«Враховуючи низький рівень чесько-австрійського діалогу з питань безпеки та співпраці, Павел міг би виступити з певною ініціативою. Зрештою, енергетична безпека також стоїть на порядку денному. І Австрія, на відміну від Чехії, все ще дуже залежить від поставок з російських енергоносіїв», – сказав Кунштат.
Однак даний візит матиме більше ознайомчий характер. Павел не розраховує підіймати довготривалі болючі теми у відносинах, як-от місце атомної енергетики в енергетичному балансі. Крім того, австрійці надають перевагу вирішувати це переважно на рівні Євросоюзу, а не під час двосторонніх переговорів. «Подивіться нещодавню справу Австрії в Європейському суді проти так званої таксономії ЄС. Вона визначила ядерну енергію та газ як «стійкі» джерела енергії», – додав він.
Для росії Відень більше не є нейтральним
Президент Чехії відвідає Академію оборони Австрії, де зустрінеться з федеральною міністеркою оборони Клаудією Таннер. Як традиційно нейтральна країна сприймає війну в Україні? Чи змінить конфлікт позицію Відня в Європі? «Австрія базує свою зовнішню політику на своєму постійному нейтралітеті, закріпленому у відповідному конституційному законі від 1955 року. Проте з часом вона дещо переоцінювала його», — пояснив Кунштат.
На відміну від Швейцарії, вона веде політику так званого активного нейтралітету і була активно залучена до міжнародних організацій. Перш за все, це була ООН, під егідою якої вона направила і продовжує посилати значну кількість солдатів у миротворчі місії.
«Звичайно, після нападу росії на Україну вона приєдналася до санкцій ЄС. Таким чином росія припинила вважати Австрію нейтральною державою. Швейцарія є набагато обережнішою. Зараз росія відмовляється від австрійських потенційних посередницьких послуг», – сказав Кунштат.
Суть нейтралітету Австрії також стане однією з тем тамтешньої виборчої кампанії
«Зрештою, австрійські “Вільні” продемонстрували це театральним протестом проти прямої трансляції виступу президента України Зеленського в залі австрійського парламенту. Вони вже вважають це порушенням конституційно закріпленого австрійського нейтралітету».
«Звичайно, ми скептично ставилися до деяких ініціатив Австрії щодо «примирення» з росією, таких як досить невдала поїздка федерального канцлера Карла Негаммера до Москви у квітні минулого року. Однак ми розуміємо, що на позицію Австрії сильно впливає внутрішньополітична ситуація та відверто проросійська позиція найсильнішої опозиційної партії FPÖ», – додав він.
За словами Кунштата, нейтралітет став будівельним блоком післявоєнної австрійської національної та державної ідентичності. І це є відмінністю від ситуації “нав’язаного нейтралітету” Фінляндії чи Швеції, адже там були побоювання радянської і російської загрози. Крім того, через її нейтралітет багато міжнародних організацій розташовані в Австрії, особливо в рамках ООН.
Австрійці любили Гавела, Клаус їздив туди тільки кататися на лижах
Як зазначає Кунштат, перший чеський президент був дуже популярний у Австрії. «Як дисидент і літератор, Гавел мав особливу дружню прихильність до Австрії: вже в 1968 році він був удостоєний Австрійської державної премії з літератури. Його п’єси ставилися на провідних сценах, таких як Бурґтеатр. Крім того, Австрія великодушно пропонувала політичний притулок усім переслідуваним підписантам Хартії 77, якщо вони були зацікавлені. Цим скористалися деякі друзі Гавела з-поміж дисидентів».
Двері президента Гавела також були відкриті в Австрії. Кунштат нагадав, що в 1993 році він виголосив важливу промову у Віденському університеті, хоча інституція принципово не запрошує активних політиків на свою академічну базу. Він також мав дуже хороші робочі відносини з президентом Томасом Клестілом.
«Це мало позитивний ефект саме під час так званої темелінської кризи після 2000 року. Обидва президенти змогли певною мірою збалансувати напругу, яка тоді виникла між чеським урядом прем’єр-міністра Земана та австрійським урядом канцлера Шюсселя».
Наступник Вацлава Гавела Вацлав Клаус мав погані стосунки із Віднем. «Хоча він часто їздив до Австрії, але переважно приватно — щоб покататися на лижах. Він досить скептично ставився до внутрішньої та зовнішньої політики Австрії та вважав Австрію «розкішною» соціальною державою з «нераціональною» енергетичною та екологічною політикою. Він недооцінив двосторонні проблеми. Наприклад, викликав жах невдало сформульованим порівнянням чесько-австрійських відносин із відносинами з Мадагаскаром», – зазначив експерт.
Відносини з Австрією відзначаються незацікавленістю
Мілош Земан у своїх висловлюваннях також торкався австрійців. Спочатку він вважав зразковою австрійську соціально-політичну організацію. «Однак після 2000 року, будучи прем’єр-міністром, він переніс свої приземлені судження про FPÖ Гайдера щодо указів Бенеша та питань Темеліна на австрійців у цілому, чим, звичайно, образив їх», — сказав Кунштат.
Земан намагався налагодити відносини з Віднем, головним чином із президентом Австрії Гайнцем Фішером. Як соціал-демократом «старої школи» він знайшов спільну мову з низки тем.
На відносини з Австрією також вплинуло інше сприйняття Центральної Європи в цілому. Крім 1990-х років, Прага наголошувала на Вишеградській четвірці (V4) і менше культивувала Центральноєвропейську ініціативу (CEI), яка була важливою для Відня. За словами Кунштата, Чехія скептично поставилася до розширення V4 на Австрію, навіть на рівні запропонованого проекту регіонального партнерства. Славковський трикутник, до складу якого входить Словаччина, парадоксальним чином відновила спільна місія прем’єр-міністрів у Києві напередодні російської агресії проти України. Тоді, за словами Кунштата, вже було зрозуміло, що V4 щодо України не працюватиме через угорські блокади.
«Однак чесько-австрійські відносини відзначаються певною незацікавленістю. Адже між Чехією та Німеччиною транскордонне співробітництво набагато інтенсивніше, ніж між Чехією та Австрією», – зазначив експерт. Деякі двосторонні проекти, наприклад, транскордонні регіональні виставки чи діяльність Постійної конференції чеських та австрійських істориків зі спільної культурної спадщини, були успішними. Однак у 2004 році, після вступу до ЄС, у чесько-австрійських відносинах запанував продуктивний прагматизм. Він проявляється переважно в економічній сфері.
Читайте також: Президент Павел у Києві спускався в укриття, підписана спільна декларація
