Станом на 1-ше квітня 2023 у Чехії перебувало понад 325 тисяч українців із візами тимчасового захисту. Прибуття такої кількості біженців стало викликом для Чехії одразу у декількох сферах, зокрема у питаннях житла та освіти, – визнає чеська влада.
Про те, як чеська держава планує інтегрувати українців, сприяти переходу до стандартної форми проживання, працювати з проблемами булінгу та дезінформації, а також консультувати біженців з питань працевлаштування — розповідає Клара Шімачкова Лауренчікова, уповноважена з прав людини, національна координаторка з питань інтеграції та адаптації біженців з України в Чехії. (Фото: Wikipedia)
Чеська влада: серед пріоритетів — забезпечення життєвих потреб, освіта, мова і психічне здоровʼя
Які з напрямків роботи з біженцями з України ви обрали як пріоритетний? На чому головним чином зосереджуєтесь?
Дуже важливо, аби люди, котрі вже приїхали до Чеської Республіки, та котрі продовжують прибувати, знали, що на них тут чекають, система може їх ефективно зареєструвати і може запропонувати їм підтримку у різноманітних сферах: проживання, працевлаштування, освіта дітей, доступ до медичної допомоги. Забезпечення основних життєвих потреб, безумовно, повинно бути пріоритетним.
[Наступний напрям — це освіта]. Дуже рада, що, згідно останніх показників, більшість українських дітей у віці обов’язкової шкільної освіти зараховані до чеських шкіл. Що вони дійсно не навчаються десь у сегрегованих школах, але у звичайних чеських школах, що вони інтегровані до звичайних класів.
Є певні проблеми, які викликають у нас занепокоєння. Наприклад, те, що тільки трохи більше 25% дітей після приблизно року знаходження у ЧР володіють основами чеської мови. Але високий відсоток дітей досі не володіє чеською навіть на базовому рівні. Саме тому в школах потрібно ще більше посилити мовну підготовку. А також піклуватися про те, щоби діти були присутні на заняттях не тільки фізично, але щоб вони дійсно були залучені до життя класу, мали товаришів, не почувалися самотніми, коли їх щось турбує.
Ми усвідомлюємо, що багато дітей зараз бояться за своїх родичів, татусів, дідусів, братів, дядьків, які в Україні борються за свободу проти путінського режиму. І що багато дітей також втрачають своїх близьких. Тому я дуже рада, що підвищується доступність освітніх програм для вчителів, шкільних психологів, спеціальних педагогів, і асистентів про те, як працювати з травмою, як запобігти розвитку посттравматичних стресових розладів і як підтримати дітей у ці важкі часи.
Від наших читачів ми досить часто отримуємо історії про булінг українських дітей у школах. Які практичні кроки робить чеська влада для того, щоб працювати зі школами, вчителями та дітьми задля запобігання булінгу?
З’явилася низка дуже хороших методичних матеріалів для шкіл про те, як залучати дітей, які приїжджають з України, та як піклуватися про їхні емоційні потреби, психічне здоров’я. Якщо виникають індивідуальні проблемні ситуації — це, безумовно, неправильно, і кожен такий випадок потрібно вирішувати дуже швидко і делікатно, не залишити жодної дитини без підтримки і допомоги.
Для цього можна підвищувати обізнаність українських дітей і батьків про те, що у школах працюють методисти з профілактики [конфліктів], шкільні консультанти з психології, спеціальні педагоги, освітні консультанти. І що дитина, котра стає об’єктом знущання, може знайти підтримку у дорослої людини. Так само до цих людей можуть звернутися батьки з проханням про допомогу. Проблема повинна бути вчасно виявлена та вчасно вирішена.
Дуже рада, що міжнародні організації на кшталт UNICEF вкладають значні кошти саме у підготовку вчителів і шкільних психологів до того, як працювати з дітьми, котрі мають певний травматичний досвід і все ще відчувають значний стрес. Як підтримати їхнє психічне здоров’я та запобігти розвитку більш серйозних психічних проблем.
Також потрібно залучати дітей до неформальної освіти. Це означає — відкрити для них можливості якісного проведення дозвілля, щоби вони могли змістовно витрачати свій час, і щоби фінансові обмеження не заважали дітям розвивати свої таланти у спорті, мистецтві тощо. Щоб діти розвивались так само, як вони могли розвиватися в Україні. Тож ми також маємо сприяти подоланню перешкод на шляху до такої неформальної освіти. Добре, що є така ініціатива як “Darujme kroužky dětem“, коли декілька великих фондів об’єдналися, аби розробити програму субсидій для підтримки родин, що потребують кошти для сплати піврічних зборів за гуртки. Поки ми знайдемо системне рішення, добре, що доступна така підтримка завдяки чеським фондам.
Про “подвійне навчання”, залученість у середніх школах і консультації від уряду праці
Наступне питання, яке хвилює багатьох українців з дітьми — це подвійне навчання, офлайн у Чехії та онлайн в Україні. Значна кількість дітей та батьків хочуть зберегти місце в українській школі через страх, що інакше після повернення їхніх дітей можуть не прийняти повторно до “свого” класу.
Знаємо, що вже ведуться переговори між українським та чеським міністерствами освіти про визнання чеської освіти українськими школами. Є останні новини стосовно цих переговорів?
Визнання освіти, отриманої в Чехії, є предметом регулярних переговорів з українською стороною. За інформацією у моєму розпорядженні, було домовлено:
чеське свідоцтво про компетенції, отримані на рівні середньої та вищої професійної освіті, повинні бути визнані в Україні.
Тож для нас дуже важливо знижувати поріг вступу до середніх шкіл для тих дітей, які хочуть тут навчатися. Зокрема покращувати мовну підготовку, щоби діти могли скласти вступні іспити та навчатись іноземною мовою. І моніторити успішність дітей старшого шкільного віку.
На даний момент знаємо, що [у Чехії] в середніх школах навчаються близько 50% дітей [біженців] віком від 15 років. З іншої половини молоді частина залучена онлайн у своїх українських школах, а також зараз все більше молодих людей починають тут, у Чехії, скоріше працювати аніж вчитися. І ми повинні у співпраці з регіонами та неурядовими організаціями потурбуватися, в яких умовах вони працюють. Ми повинні підтримувати їх у кар’єрній підготовці, інформувати про те, як відрізнити гідне працевлаштування від експлуатації. А також куди звернутися по допомогу при зустрічі з неетичним ставленням.
У ЧР наразі перебуває досить численна група молодих людей [з України] у віці 18-21 років. Це все ще молоді люди, котрі можуть бути більш вразливими до підводних каменів, і тому ми повинні більш систематично спілкуватися з цією цільовою категорією про те, як працює законодавство у сфері зайнятості в Чехії. Говорити з людьми цієї вікової групи про те, що їм можуть запропонувати центри зайнятості.
У центрах зайнятості у містах з найбільшим попитом упродовж літа почнуть працювати спеціалізовані консультанти для українців. Вони надаватимуть консультації [з питань працевлаштування]. Як знайти роботу? На що я маю право як працівник у чеській системі? Як отримувати постійну гідну заробітну плату? Що необхідно знати про право на відпустку? Що я можу зробити та як захиститись, якщо зустрінусь зі спробами приниження?
Таким чином, я вірю, що все більше молодих людей зможуть не тільки інтегруватися до сфери навчання, а і працевлаштуватися.
50% у середніх школах — це дані за який період?
Це цифри, які ми зареєстрували перед вступними іспитами, які проходили навесні, тож нині чекаємо на уточнені дані від міністерства освіти.
В цілому у Чехії наразі є велика проблема з місцями у середніх школах, в тому числі і для чеських дітей. Це дуже болюча тема, яку хоче пріоритизувати новий міністр освіти.
Боюсь, що значна частина дітей з України, які намагалися вступити до середніх шкіл, не мали змоги потрапити до школи саме через ці об’єктивні проблеми чеської системи освіти. Разом із міністерством освіти та іншими партнерами нам доведеться попрацювати та вирішити, як запропонувати дітям альтернативу. У випадку з українськими школярами може йтись про мовну освіту, або якісь інші програми для того, щоби рік до наступної подачі заявок на вступ до середньої школи не пройшов даремно, без змісту і сенсу.
Кого стосуватимуться вищезгадані професійні консультації: тільки молоді, чи усі бажаючі можуть звернутися?
Послуги спеціалістів-консультантів у центрах зайнятості будуть доступні для всіх новоприбулих з України, які потребуватимуть підтримки для орієнтації на ринку праці. Про молодь я говорю окремо через те, що ми свідомі того, що вони є особливо вразливою групою і можуть потребувати більшої допомоги.
Про зміни правил проживання у Lex Ukrajina V
На порядку денному ніні також зміни до закону Lex Ukrajina V, які почнути діяти з 1-го липня. На перший план виходить житлове питання. Як чеська влада буде вирішувати перехідний період і чи буде регламентувати процедури виселення із гуртожитків та інших типів тимчасового житла?
Мене, до речі, призначено на посаду національної координаторки з питань адаптації та інтеграції біженців з України саме в той день, коли уряд затвердив Lex Ukrajina V.
Цей закон, безумовно, веде до певних викликів, якими ми повинні займатись уже зараз.
Цей закон буде визначати, хто входить до вразливих груп, які і надалі матимуть право на безкоштовне проживання — це вагітні жінки, матері, які піклуються про дітей віком до шести років, усі діти до 18 років і студенти до 26 років, літні люди старші 65 років, люди з інвалідністю та ті, хто доглядає за інвалідами або тяжкохворими членами сім’ї.
Ті, хто не входить до цих визначених категорій вразливиї осіб, дійсно мали би поступово виходити на ринок праці та переходити до звичайного типу житла. Ми усвідомлюємо, що в деяких регіонах і містах це зробити легше, в інших складніше, тому що спроможність міст на рівні звичайного житла не є оптимальною, його не завжди вистачає.
Важливу роль у переході до звичайного житла повинні відігравати неурядові організації та соціальні служби на місцях. Коли такі організації здійснюють посередництво між отримувачем тимчасового захисту та орендодавцем, то вони дійсно сприяють підвищенню довіри та готовності орендодавців здавати житло. Наприклад, допомагає організація ІОМ від ООН.
Але дійсно є ризик, що деякі групи осіб, окрім зазначених вразливих, можуть мати труднощі з пошуком звичайного житла.
Зараз ми намагаємося через міністерство праці та соціальних справ спілкуватися з власниками квартир, з орендарями, орендодавцями [та закладами], що розміщують біженців. Було би добре, аби ті, хто потребує житло, мали можливість залишитись у тимчасовому житлі, але вже за певну плату.
Водночас ми намагаємося спілкуватись з місцевими органами влади та громадськими організаціями з приводу того, як підготувати певні кризові житлові приміщення. Щоби якісь приміщення були готові для виняткових випадків, якщо хтось дійсно взагалі “випаде” із системи житла.
Також [наразі ведуться дискусії про те, щоби] люди, котрі не спадають до категорії вразливих осіб, але все ж потребуватимуть короткострокової підтримки, матимуть право отримати спеціальну разову фінансову допомогу. Наприклад, ті, хто працює, але після раптового звільнення опиниться без доходів.
[Це може бути додаткова] допомога для тих людей, які з певних об’єктивних причин потребуватимуть короткострокової фінансової підтримки для того, щоби не випасти з системи проживання.
Зараз міністерство праці та соціальних справ створює інформаційні матеріали про те, на що матимуть право новоприбулі з України після 1-го липня та як виглядатиме система виплати допомоги. І надсилає їх усім одержувачам гуманітарної допомоги безпосередньо на їхні особисті імейли.
Про дезінформацію у чеському суспільстві
Говорячи про інформованість суспільства, хочеться також торкнутися теми інформованості чеського суспільства та антиукраїнських наративів. Такі наративи стосуються навіть тих тем, які ми з вами сьогодні обговорювали. Пропаганда говорить, що українці забирають у Чехів роботу, місця у школах, гроші тощо.
Чеська держава, звісно, намагається спілкуватися зі своїми громадянами. Але як саме виглядає ця комунікація? Які ви бачите виклики, і що вдається?
Ми намагаємося, перш за все, постійно інформувати чеське суспільство і повторювати, що війна в Україні триває, і що рівень загрози для цивільного населення все ще дуже високий. Що умови в Україні насправді настільки складні, що дійсно є сенс продовжувати залишатись солідарними, допомагати і надавати притулок тим, хто потребує певної безпеки.
Ми також намагаємося пояснювати, що вже майже 100 000 людей у Чеській Республіці знайшли роботу. Зокрема у тих сферах, де роботодавці не могли знайти робочу силу з числа чеських громадян. Тож саме новоприбулі з України допомогли нам у тих галузя, де не вистачало працівників.
Про наступні кроки
Звичайно, ми повинні докласти зусиль для того, щоб умови праці були якомога кращими, щоби власники віз тимчасового захисту могли працювати у гідних умовах за кращу заробітну плату, аніж ту, що більшість має сьогодні. Для того, аби могли працювати мами з маленькими дітьми, потрібно збільшувати кількість місць у дитячих садках, групах продовженого дня у школах і спеціальних дитячих групах. Щоб батьки могли звернутися до певних служб за допомогою у догляді за дітьми, і не залишалися сам-на-сам із питанням.
Я зараз також намагаюся багато спілкуватись із сімейними центрами про те, як продовжити цю громадську підтримку, особливо для мам із маленькими дітьми.
Ми також стараємося підвищувати доступність допомоги у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
Ми прагнемо до того, щоби соціальні послуги зьпідтримки власників тимчасового захисту мали якесь послідовне фінансування і ті потужності, які минулого року були оплачені за рахунок національних субсидій або субсидій міжнародних організацій на кшталт ООН. Це ми також обговорюємо з міністерствами праці, внутрішніх справ, а також з іншими партнерами.
Також ми прагнемо до кращої координації та співпраці з партнерами в регіонах. Починаючи з травня, у всіх регіонах починають функціонувати міждисциплінарні платформи для адаптації та інтеграції. В рамках таких платформ регулярно зустрічатимуться представники сектору соціального захисту, освіти, охорони здоров’я, житлового сектору та сектору безпеки разом із важливими неурядовими організаціями та соціальними службами з регіонів. І вони зараз, серед іншого, мають завдання покращити інформованість українців і українок про те, як працює система допомоги, де знайти підтримку у сфері мовної освіти, що нового планується у сфері зайнятості тощо. Такі платформи також мають завдання допомогти нам визначити особливо вразливі групи, які потребують додаткової допомоги. Також вони мають допомогти нам із залученням молоді, щоби молоді люди могли пережити цей час у Чехії якось осмислено.
Тут ми хотіли би також співпрацювати більш системно з бібліотеками, культурними установами та іншими партнерами в регіонах для розвитку суспільної підтримки. Наприклад, це можуть бути студентські хаби.
Вас також може зацікавити: МЕТА: допомога українцям у питаннях шкільної освіти в Чехії
