Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на конференції в швейцарському місті Луґано, присвяченій відбудові України, запропонував поділити окремі регіони України між західними країнами, які братимуть участь у відбудові зруйнованої війною країни. Луганська область, яка на даний час практично повністю підконтрольна російським окупантам та квазіутворенню під назвою “лнр”, могла б відбудовуватися Чехією разом зі Швецією та Фінляндією. Однак, це все має відбуватися після деокупації регіону, бо навряд чи чеські компанії проводитимуть якісь роботи під наглядом московських окупантів.
Міжнародна співпраця з повоєнної відбудови України повинна супроводжуватися наголосом на інституційних реформах, прозорості та сталості. З цим погодилися учасники конференції в Луґано. Декларація чотирьох десятків представлених країн містить сім основних принципів і є планом відновлення зруйнованої війною України, заявив президент Швейцарії Іґнаціо Кассіс.
Кому яка область – попередній план
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запропонував розділити відновлення окремих регіонів України між західними країнами. Про відновлення згаданої Луганської області могли б подбати Чехія, Швеція та Фінляндія. Польщі для відновлення дістався окупований Донбас. Водночас Польща та Чехія належать до країн, які найбільше допомагають Україні у війні. Далі, наприклад, Німеччина відновлюватиме місто Чернігів, а США і Туреччина — Харків. Згідно з пропозицією, над відродженням зруйнованого портового міста Маріуполь шефство візьме Греція, місто Миколаїв – Данія, а держави Балтії (Литві, Латвії, Естонії) опікуватимуться Житомирською областю. Шмигаль презентував учасникам конференції відбудову України в міжнародно визнаних кордонах.
Частина південних та східних регіонів України наразі окуповані російською армією, йдуть жорстокі бої на Донеччині, на підступах до Запоріжжя, Миколаєва… Північні регіони, які і решта країни, піддаються обстрілам з території Росії, є загроза повторного вторгнення у центральні регіони з території Білорусі метою захоплення Києва. Росія окупувала майже 25 відсотків території України, і наразі ніщо не свідчить про те, що Москва збирається покидати окуповані території. Хоча якась “оперативна пауза” в боях можлива.
Переваги Польщі і конфіскація російських активів
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький навіть заявив, що Київ віддасть перевагу саме польським компаніям, і це нібито мають бути законодавчо закріплено. Тож схоже, що регіони ще будуть предметом переговорів, а карта українського прем’єра зазнає змін і реалій. Деякі польські ЗМІ пишуть, що полякам дістанеться для відновлення Харківська область, а це не відповідає представленій Шмигалем карті.
«Різні країни-партнери опікувалися б окремими регіонами. Наш принцип – «союз у боротьбі, союз у відбудові». Партнери отримають доступ до карт зруйнованих територій і побачать рівень руйнувань, – пояснив Шмигаль. – На основі цих карт спільно з урядом, експертами та місцевою владою готуватимуть технічні проекти реконструкції та трансформації регіонів. Це не просто проект зі збору коштів чи ремонту розбитих доріг. Кожна країна може привнести власну перспективу у створення нового політичного середовища, нового міського середовища та нової інфраструктури».
За даними Шмигаля, на відновлення України знадобиться близько 750 мільярдів доларів. За словами прем’єра, основними джерелами відновлення мають бути конфісковані активи росії та російських олігархів. За різними оцінками, це від 300 до 500 млрд доларів. Крім того, планується залучити ґранти та кредити міжнародних організацій та країн-партнерів. Іншими джерелами мають стати інвестиції приватного сектора, а також позабюджетні внески приватних осіб та корпорацій.
Чеська участь – конкретні пропозиції
Згодом прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала також окремо обговорив тему відновлення зі своїм українським колегою. Йшлося про конкретні сфери, в яких Чеська Республіка могла б бути залучена для реконструкції. Голова чеського уряду згадав транспорт, охорону здоров’я та атомну енергетику. “Прем’єр-міністр Шмигаль та інші запропонував контури якогось базового плану, за яким все може розвиватися… І зараз будуть підготовлені робочі групи та співпраця в конкретних сферах”, – сказав Фіала журналістам.
Учасники наприкінці конференції пообіцяли підтримувати Україну в довгостроковій перспективі та підписати «план відновлення та розвитку», представлений Шмигалем. Документ, звісно, не є остаточним, але робота над реалізацією плану вже розпочалася у Луґано.
У своїй вступній промові на конференції Фіала заявив, що «весь цивілізований світ» повинен бути залучений до післявоєнної реконструкції, хоча він визнав, що неможливо повністю запустити процес через російські атаки, які не припиняються. “Чесно кажучи, я не знаю, коли зможе розпочатися повномасштабна реконструкція України, але я знаю, що ми повинні бути готові”, – сказав Фіала на відкритті пленарного засідання конференції в Луґано. “Ми можемо розпочати ремонт деяких пошкоджених міст, щоб люди могли повернутися додому”, – додав прем’єр-міністр Чехії, який виступив з короткою промовою.
ЄС: подумаємо й побачимо ще восени
Найбільшим прихильником реконструкції, яка потребуватиме сотень мільярдів євро в найближчі місяці та роки, буде Європейський Союз. У зв’язку з цим президентка Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляйєн представила на початку конференції пропозицію щодо спільної платформи під наглядом ЄК, яка сприяла б координації інвестицій та ефективному розподіл коштів. Більш істотні зміни в узгодженні механізму очікуються восени. Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс і прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте також обговорювали в Луґано питання відновлення України, але більшість країн направили представників нижчого рангу. Взяли участь у конференції представники кількох агентств ООН, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) або Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Дводенний захід став продовженням серії конференцій минулих років, темою яких була підтримка реформ української держави. Британія має намір прийняти конференцію наступного року.
Україна залишається серед пріоритетів чеського головування у ЄС
Окрім того, Чехія, яка вступила 1 липня у права голови Ради ЄС, представила у середу 6 липня Європарламенту на пленарній сесії у Страсбурзі пріоритети своєї піврічної програми, серед яких назвала допомогу українським біженцям та відновлення України після закінчення військових дій. «Чеське головування має кілька завдань у раді. Потрібно домогтися згоди щодо визначення заходів для протистояння негативним наслідкам нинішньої кризи. Інфляція, енергетична криза, продовольча криза – це погрози, яким ми повинні якнайкраще протистояти разом», – заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, який представляв головну програму.
Робота чеського головування Ради ЄС ґрунтуватиметься на п’яти пріоритетах, у тому числі управління кризою біженців з України та відновлення країни після закінчення у країні воєнних дій. «Чеська Республіка переконана, що політична та військова підтримка України Європейським союзом на користь усіх держав-членів ЄС, щоб уникнути наслідків для майбутнього нашого континенту. Чеське головування підтримуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, використовуючи всі інструменти, які є у Європейського союзу», – сказав Фіала.
Також пріоритетом своєї програми він назвав енергетичну безпеку. За його словами, у центрі цієї роботи будуть заходи щодо позбавлення залежності від російських енергоджерел. Ще одним завданням буде посилення оборонних можливостей Євросоюзу та безпеки кіберпростору; стратегічної стійкості європейської економіки, зважаючи на продовольче постачання з урахуванням агресії РФ проти України; зміцнення демократичних інституцій. «Стійкість наших демократичних інститутів – це пріоритет перед як внутрішніх, так і зовнішніх загроз. (…) Ми постійно протистоїмо тим, хто не цінує ні наші цінності, ні права людини, ні правову державу. І тому ми повинні захищати ці цінності», – наголосив чеський прем’єр-міністр.
Читайте також: Посол Чехії в Україні Радек Матула: відновлення України – серед пріоритетів Чеської Республіки
А також: Головування Чехії в ЄС: Україна – серед пріоритетів
