Тисячам людей, які рятуються у Чехії від війни росії проти України, минулого року допомогли благодійні організації Плзеньської єпархії у Плзеньському та Карловарському краях. “Харита” допомагала біженцям під час переговорів з урядовцями, у пошуку роботи та житла, під час вивчення чеської мови і надавала матеріальну допомогу, повідомив речник плзеньської благодійної організації Петр Шимек.
«Протягом 2023 року Єпархіальними Харитами було надано професійні консультації півтори тисячі громадянам України. 10 500 вихідцям з України ми посприяли під час зустрічей в офісах та інших установах, таких як заклади охорони здоров’я чи школи. Зберігся інтерес до вивчення чеської мови серед новоприбулих з України. 583 з них відвідали один із благодійних курсів, 170 громадян України знайшли роботу завдяки допомозі Харит. 126 отримали або влаштували житло», – сказав Шимек.
Від першочергової матеріальної до психологічної допомоги
У 2022 році, коли почався наплив біженців, благодійні організації на заході Чехії надали допомогу, переклад або супровід для понад 30 тисяч біженців. Близько 650 українців отримали індивідуальну професійну консультацію в консультаційному центрі Харити. Майже 400 біженцям благодійна організація допомогла знайти житло, а 250 – ще й роботу. Минулого року благодійні організації видали майже 2400 продуктових та гігієнічних наборів для біженців на заході Чехії. У 2022 році благодійники роздали гігієнічні пакети для понад 15 тисяч прибулих одноразово чи повторно. Понад 11 тисяч біженців отримали також і матеріальну допомогу, як-от одяг, ковдри, кухонне начиння та побутове обладнання.
Найбільшу допомогу минулого року також надав Плзеньський консультаційний центр для іноземців Харити. Він надає послуги допомоги під час візиту до Департаменту притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ Чехії. «Громадський центр для українських біженців» та «Центр допомоги» допомагають українцям у різних ситуаціях, зокрема із перекладом та супроводом.
Приходять розповісти про себе чи виготовити окопні свічки
Торік громадський центр Харити відвідало близько 400 українців. «Дехто все ще приходить туди регулярно, вдосконалює свою мову, встановлює нові контакти, знайомиться із чеським суспільством і культурою. Інші отримали необхідну підтримку і живуть у Чехії, здавалося б, звичайним життям. Але за ним стоїть травма загрози війни. Це приховані загрози. Дехто на свій страх і ризик повернувся у свою країну, навіть на окуповані території», – сказав Шимек.
Також українські діти брали участь у скаутському проекті «Світло і тепло для України», під час якого скаути створили зігрівальні “окопні свічки”, які були вивезені в Україну.
Під час пам’ятного дня 24 лютого українські клієнти були знову запрошені на всі інтеграційні та освітні заходи. Водночас вони мали можливість поділитися власними зворушливими історіями. Унікальність кожної історії знайшла своє втілення у підготовлену карту України, на якій відвідувачі позначили шпилькою, звідки вони приїхали. Разом із працівниками Консультаційного центру для іноземців та Громадського центру відвідувачі створювали сердечка в кольорах українського прапора. Разом із гуманітарною збіркою їх відправили до атакованої країни та передали до військового мобільного госпіталю 59-ї Військової частини.
Багато хто приїхав із окупованої нині території або має там родичів
Ірина Волкова працює в Центрі на посаді консультанта. Вона сама пройшла через важкий життєвий досвід і може дати якісь поради. “Моя особиста історія почалася, як і у сотень історій наших людей, у холодний і болісний лютий. Я приїхала до Чехії з нині окупованого міста Мелітополь Запорізької області в липні 2022 року. Активно шукала житло. Хтось порадив, що Харита допомагає, і вона дійсно всебічно допомогла”.
Пані Ірина активно вивчала чеську мову в громадському центрі та шукала роботу. Розіслала багато резюме, приходили відхилення. Зрештою, вона знайшла роботу саме там, де їй допомогли. «Географічно маленька Чехія дуже допомагає нашій Україні. Ми це дуже цінуємо. Ми також віримо, що Україна виживе, бо має підтримку всього цивілізованого світу», – підсумовує пані Ірина.
На зустрічі зі своєю зворушливою розповіддю виступила і пані Лариса: «Я не біженка. Але я була в Україні, коли почалася війна. Це було в Запоріжжі, і 25 лютого мала виходити дочка заміж. Дочка не хотіла їхати, бо чоловік залишився в Україні. Але вона чекала дитину і дуже злякалася, тому ми поїхали разом. Харита нам дуже допомогла. Коли дитина народилася, ми отримали все: дитячий візок, іграшки, одяг. Цю допомогу ми пам’ятатимемо завжди. Але вона дуже сумувала за чоловіком, тому повернулася в Україну. Бабуся і дядько залишилися в моєму рідному Токмаку, який знаходиться в окупації. Я дуже переживаю за них».
Співпраця із православним священником Поланським
Єпархіальна Харита також співпрацює із православним священником Яном Поланським, який возить допомогу Україні. Ще десять років тому він публічно виступив проти зближення Православної церкви Чеських земель і Словаччини із Московським патріархатом. У 2023 році Поланський з колегами відвіз чотири вантажі з гуманітарного складу. Це були 142 великі мішки жіночого, чоловічого та дитячого одягу. В основному вони поїхали до постраждалих від війни районів. Вміст вантажів також включав дитячі іграшки та біговели, а також дезінфекційні засоби, бинти, милиці, палиці та інше медичне обладнання, надане чеськими пожежниками.
У березні директор Плзеньської єпархіальної благодійної організації Їржі Лодр отримав з рук отця Полянського ікону Діви Марії, яку на знак подяки надіслали волинські військові капелани з України. Другим подарунком став український прапор із підписами бійців з фронту.
За даними поліції, у Плзеньському краї офіційно проживає трохи більше 78 тисяч іноземців. Із них понад 47 тисяч — українці, тобто майже 61 відсоток. Але наприкінці 2021 року, перед початком війни, українці становили лише 35 відсотків усіх іноземців, які проживали в краї. Поліція тоді реєструвала в краї 43 тисячі іноземців, з них 15 тисяч — українці.
Читайте також: Харита Оломоуц знову везе в Україну генератори
