Радянський маршал Іван Конєв (1897-1973) більше не буде почесним громадянином міста Прага, яким він був з червня 1945 року. Причиною такого рішення ради мерії міста є його дуже суперечливі плями у біографії, як-от безпричинне бомбардування міста Млада Болеслав вже після капітуляції гітлерівської Німеччини або участь у придушенні угорських протестів в 1956 році. Про позбавлення статусу почесного громадянина міста мають обговорити депутати міської ради, за якими залишається останнє слово.
Конєв був російським полководцем і радянським маршалом. Наприкінці Другої світової війни він брав участь у визволенні Праги, частини Польщі, Сілезії та Саксонії. Очолював криваве придушення повстання в Угорщині, працював у Берліні під час будівництва Берлінської стіни.
Суперечливі команди та вчинки
Почесним громадянином чеської, тоді ще чехословацької, столиці він став 6 червня 1945 року. «Акт надання почесного громадянства потрібно розглядати в сучасному контексті з огляду на подальший історичний розвиток Чехословаччини, що з ідеологічної точки зору дозволяло єдино можливе трактування події, а деякі факти приховувалися», – пише міський голова Зденєк Гржіб (Піратська партія) у пояснювальній записці до поданої ним пропозиції, повідомляє інформагентство ЧТК.
Серед них, наприклад, було те, що армія на чолі з Конєвим увійшла до Праги лише після досягнення згоди між празькими повстанцями та командування німецького нацистського гарнізону про вихід із міста. Також мер наголошує, що Конєв дав команду бомбардувати місто Млада Болеслав 9 травня 1945 року, наступного дня після закінчення війни. «Там загинуло 148 місцевих жителів, у тому числі діти. Таким чином, Млада Болеслав стала ще одним трагічним символом радянських бомбардувань», – пише Гржіб.
Служба маршала в інших країнах Європи також є проблемною. Під час придушення угорського повстання 1956 року загинули тисячі мирних жителів. Конєв був командувачем у Берліні з 1961 по 1962 роки, під час так званої Другої Берлінської кризи, яка завершилася будівництвом Берлінської стіни. «Він дотримувався твердих ідеологічних позицій. Не погоджувався з рішенням Микити Хрущова критикувати злочини Сталіна та засуджувати культ його особи. У відповідь на зусилля з демократизації він також пропонував військову інтервенцію до Польщі в жовтні 1956 року», – зазначив Гржіб.
У квітні позаминулого року, після тривалих дискусій, його пам’ятник прибрали з площі Інтербригади в Бубенечі, що на Празі 6. Перед цим біля пам’ятника була встановлена інформаційна таблиця, яка висвітлювала суперечливу біографію маршала. Сильно протестували проти знесення російське посольство, комуністи, ультраправі та різні проросійські об’єднання та активісти. В майбутньому статуя стане частиною Музею пам’яті ХХ століття. Мерові Праги та ряду інших політиків місцевого самоврядування сипались погрози вбивствами, через що певний час вони були під охороною поліції. Нині на місці пам’ятника немає нічого, тільки тимчасова інсталяція Інституту вивчення тоталітарних режимів про злочини комуністів.
Роль “власовців”
Також невдоволення російської сторони було викликане й тим, що празький мікрорайон Ржепориє у той же час вирішив встановити пам’ятник воїнам Російської Визвольної Армії (РОА) під проводом генерал-майора Сергія Буняченка. Саме підрозділи під його командуванням взяли участь у Празькому повстанні 5 травня 1945 року і виразним чином допомогли йому перемогти у жорсткому протистоянні із гітлерівськими окупантами. Зокрема, воїни РОА захопили аеродром Рузинє та не дали підрозділам Люфтваффе підняти бомбардувальники, які могли не лише завдати сильного удару повстанцям, а й взагалі перетворити Прагу на руїни. „Власовці привезли тоді до Праги підтримку, визволення, мир“, – заявив тоді староста мікрорайону Павел Новотни.
А мерія Праги 3 хоче перейменувати вулицю Конєвову на честь першого мера Жижкова Карела Гартіґа. У зв’язку з розв’язаною Росією війною проти України Прага нещодавно перейменувала частину вулиці Коруновачні біля посольства Росії в Празі 6 на вулицю Українських Героїв.
