Всередині Православної Церкви в Чеській Республіці посилюється критика. Деякі священнослужителі вимагають від її керівництва засудити російську агресію проти України.
Деякі священнослужителі Православної Церкви Чеських земель та Словаччини критикують її чеське керівництво, повідомляє Чеське телебачення. Їх турбує те, що церква не надто чітко дистанціювалася від російської агресії в Україні. Дорікають, зокрема, архієпископу та його секретареві, адже вони фігурують у списках комуністичної служби держбезпеки (СТБ), мають зв’язки з Москвою і мають загалом погляди, співзвучні з РПЦ. Наприклад, на сторінках празької єпархії російську військову агресію проти України названо “братовбивчими міжусобними боями”.
Але не всі духовні особи чеської православної церкви погоджуються із такою позицією. Моравські православні дії Москви “однозначно засуджують”. Єпископ Шумперський Ісайя, вікарій оломоуцько-брненської єпархії, наступного ж дня після нападу московії на Україну, написав листа посольству України у Чехії, у якому назвав путінську “спецоперацію” “російською агресією проти вашої суверенної країни та на український народ, яку неможливо пробачити”. Подібно висловився і брненський священник Йозеф Фейсак, який бере участь і у антивоєнних демонстраціях у Брні та допомагає біженцям.
Сумнівні операції з фінансами
Стржелец раніше займався підприємництвом разом із підсанкційним російським політиком Хизрі Абакаровим. Він відповідальний за господарську діяльність церкви, і багато священнослужителів критикує його роботу.
Також вказують на підозріле управління майном та фінансами церкви. Як приклад наводиться придбання напівзруйнованого замку у селі Брнки. Православна церква придбала цю споруду наприкінці 2019 року за десять мільйонів крон. Будівля і досі залишається в руїнах. До того ж на ній “висить” застава у 109 мільйонів чеських крон на користь іноземної компанії. «Увесь процес переходу будівлі до церкви ненормальний, там порушено все, що є в церковному праві», – сказав Фрайман.
Архієпископ Дандар свого часу серверу “Новини Сезнам” так пояснював процес продажу: “Я прийняв таке рішення, і все. Я маю на це право. У нас є церковні правила, де я маю на це право”, – різко відповідав він на питання розслідувача Яна Новака.
Щодо застави архієпископ стверджував, що йде робота над усуненням цього боргу. «Згідно з висновком адвоката, цю заставу слід вилучити», – сказав Томаш Яролім, священик з міста Тепліце. Саме він отримав прибуток від покупки. Громадське об’єднання, членом якого він був, спочатку отримало будівлю за одну крону, а потім продало церкві за десять мільйонів.
Можливість таких витрат пояснюється тим, що церква отримала від держави гроші у рамках реституції. У 2013 році Чеська Республіка зобов’язалася виплатити всім церквам грошове відшкодування в рамках реституції. Православній церкві випала четверта за величиною сума – 1,146 мільярда крон, які виплачуватимуться протягом 30 років. Відомо, що церква вже отримала перший транш у 280 мільйонів крон, які ось так дивним чином витрачаються. «Схоже, що тут неналежним чином витрачаються реституційні гроші, які Чеська православна церква отримала від держави», – прокоментував Фрайман.
Священнослужитель Фрайман додає, що ще в 1996 році попереджав, що церква вже тоді ставала так званою м’якою силою російських спецслужб, які мають програму для впливу на вірян за кордоном.
Нинішній архієпископ Міхал Дандар від 2000 року служив чотири роки у православній церкві в Москві, а наприкінці 2014 року став архієпископом для Чехії.
Застілля серед могил
Нещодавно празькій мерії довелося відмовити Православній церкві у використанні церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що стоїть серед Олшанських цвинтарів у Празі. Це, по суті, крипта, в якому поховані сотні людей, серед яких, наприклад, перший прем’єр-міністр незалежної Чехословаччини Карел Крамарж. Був там похований і український кубанський політичний діяч Федір Щербина, тлінні останки якого були напівтаємничим чином перепоховані у 2008 році до міста Краснодар у Російській Федерації.
За даними адміністрації цвинтаря, чеські православні та їхні місцеві російські прихильники поступово стали ігнорувати первинне призначення цього місця – для, наприклад, церемоній прощання із померлим. Цьому відповідають і розміри каплички, і її розташування – посеред цвинтаря. «Робота кладовища регулюється Правилами громадського цвинтаря, де чітко визначені, наприклад, години роботи та умови поведінки відвідувачів. На жаль, в останні роки різко зросла кількість скарг громадськості на неодноразову величезну кількість відвідувачів літургій, які збиралися перед каплицею, та їхню поведінку», – каже Олдржішка Дворжачкова, речниця Адміністрації празьких кладовищ.
Наприклад, доступними є фотографії, на яких видно, що у крипті влаштували велике застілля. Росіяни приїжджали на цвинтар й освячували автомобілі, зокрема три дорогі лімузини. Адміністрація тривалий час безуспішно вимагала від церкви не влаштовувати у крипті склад. Минулого року православне духовенство навіть відмовилися віддати ключі від крипти Адміністрації кладовища.
«Ми віримо, що можна знайти консенсус і уникнути непорозумінь і суперечок, які не роблять гарного імені православного християнства в очах громадськості», – написав Ян Беранек, представник Празької православної єпархії. Тим не менше, церква подала скаргу на Адміністрацію празьких цвинтарів і на запити журналістів не реагує.
Невідомо, чому згоріла дерев’яна церква
Також незрозумілими залишаються обставини та причини пожежі дерев’яного храму святого Михайла у саду Кінських у мікрорайоні Сміхов. Первісно греко-католицький храм, привезений у 1929 році до Праги із тодішньої Підкарпатської Русі (нині Закарпатська область України), тривалий час був музейним експонатом, детально розповідав свого часу часопис для українців у Чехії “Пороги”. У 2008 році цей унікальний архітектурний артефакт був переданий у користування православним та переосвячений. Однак за досі невияснених обставин храм згорів 28 жовтня 2020 року. Правдоподібною причиною пожежі назвали необережність з вогнем людей без постійного місця проживання, які практично мешкали під ґанком церкви та у руїнах будинку неподалік. Однак у самій церкві часто горіли свічки і розміщувалися газові балони. Тож зовсім виключити “внутрішню” причину загоряння також не можна. Утім, священник, який служив у храмі, абсолютно це заперечує і каже, що суворо дотримувався усіх протипожежних заходів. У всякому випадку, поліція відклала розслідування причин цієї трагедії на невизначений час. Мерія Праги пообіцяла відновити бодай практично копію церкви. На її відновлення оголошений збір коштів. Роботи мають початися ще цієї весни.
Миро з Москви
Як відомо, російська православна церква звинувачує Захід у “бездуховності” та інших гріхах. Однак насправді духовності й моралі у російській церкві, яка благословляє окупантів на вбивства українців, яка сама тягнеться за розкішшю, а вірян називає “рабами” (хоч і Божими, але вважає своїми рабами), яка з ненавистю ставиться до інших культур та релігій, намагається підкорити собі й інші православні церкви і всюди пропагує свою теорію “русского міра” – практично немає. “Ми миро завжди брали з Москви” – заявили якось для “Радіо “Свобода” у чеській православній церкві. І ця залежність чеських православних від московських “старших братів” як мінімум дивна і навряд чи природня, оскільки вже на сьогодні більшість її вірників є українцями, які саме від тих “старших братів” постраждали і страждають далі.
