Чеська Республіка має найсильніший безпековий “якір” в історії. У цьому переконаний президент країни Петр Павел. Успіхами він вважає вступ до Північноатлантичного альянсу (НАТО) та Євросоюзу. “Усвідомлення того, що Чеська Республіка є частиною найсильнішої оборонної групи у світі, котра викликає повагу, є основою нашої впевненості”, – сказав президент Павел у промові перед врученням державних відзнак у Владиславській залі Празького Граду.
За словами глави держави, чехи мають багато причин для здорової самовпевненості. Можливо, через складну сучасну історію вони інколи схильні недооцінювати себе, не вірять у власні сили та втрачають надію на краще майбутнє. «Війна, яку Росія веде проти України, ані ісламістський терор, на який повинен відповісти Ізраїль, не сприяють позитивному погляду на майбутнє. Проте сьогодні ми маємо найсильнішу опору в безпеці, яку ми коли-небудь мали в нашій історії», – сказав Павел.
Застеріг від зростання популізму
Утім, не можна покладатися лише на зовнішні гарантії союзників, вважає президент. Чехія має зміцнювати свою безпеку переважно власними силами. Він підкреслив, що ЄС дає людям і компаніям можливості. І Євросоюз також вкладає найбільше грошей у вирівнювання відмінностей між бідними та багатими регіонами. «Спільний європейський проект – не без помилок. Але це проект, який має найкращі мотиви та цілі. Ми є його частиною. Ми також маємо право та всі можливості приймати рішення щодо нього», – зазначив президент.
Серед вищих конституційних представників Чехії нарешті існує консенсус щодо напрямку зовнішньої політики. За словами Павела, вдалося знайти домовленості навіть із найсильнішою опозиційною структурою, якою є рух ANO на чолі з екс-прем’єр-міністром Андреєм Бабішем. На переконання президента, Чехія на ділі доводить свій авторитет і велич у міжнародному співтоваристві. Допомога Україні є вираженням цінностей, які Чехія поділяє з вільним демократичним світом, сказав Павел. Він пишається солідарністю та людяністю чеського суспільства.
Підтримка демократії в Чехії протягом тривалого часу була слабшою, ніж у західних країнах. Початкові уявлення багатьох людей про демократію не виправдалися. Президент застеріг від зростання популізму. «Чи хочемо ми бути країною вільних і самовпевнених людей? Чи збираємося ми відмовитися від частини нашої свободи? Чи віддамося в руки того, хто обіцяє піклуватися про нас?» – запитував риторично президент.
Нагороди заслуговують ті, хто став на шлях добра
Чехії потрібен новий план на майбутнє, освічене та кваліфіковане суспільство, економіка, заснована на інноваціях, каже президент. «Ми повинні підготуватися до нових викликів. Наприклад, до того, як штучний інтелект або зміна клімату вплинуть на наше життя», — сказав він. Він закликав швидше усунути відмінності між бідними регіонами та рештою країни. «Державне управління має бути ефективнішим. Для цього потрібно створити законодавчі умови, щоб швидко йшла реалізація важливих проектів, наприклад у сфері транспорту чи житла», – зауважив Павел. За його словами, необхідно придушити таку чеську національну специфіку, як часто непотрібне скептичне мислення.
Наприкінці виступу Павел зазначив, що належної нагороди заслуговують діти, які не бояться захищати своїх однокласників від булінґу, батьки-одинаки, які встигають піклуватися про своїх дітей без підтримки партнера, або ті, хто піклується про своїх близьких з інвалідністю. Те саме стосується і тих, хто допомагає нужденним, часто навіть не знаючи їх. «Це всі ті, хто обирає шлях добра, справедливості та чесності. Навіть якщо він для них далеко не найзручніший», – додав Павел.
Під час свого виступу президент зазначив, що Чехія не повинна відчувати себе маленькою країною. Це — восьма за чисельністю населення країна в Європейському Союзі (за даними Євростату Чехія посідає дев’яте місце).
Павел вшанував 62 особистості
Під час святкування 105-ї річниці утворення незалежної Чехословаччини у Празькому Граді вручали державні нагороди. Вперше цю церемонію проводив президент Петр Павел. Він нагородив 62 громадських діячів, зазначає ЧТК. Серед них — колишній прем’єр-міністр Петр Пітгарт, колишнього міністра закордонних справ Карел Шварценберґ та співачка Марта Кубішова. За словами гостей у Владиславській залі, нагородження державними відзнаками супроводжувалося урочистою, приємною атмосферою. Після тривалого часу нагород були вдостоєнні справді гідні особи, написав, наприклад, у соцмережах міністр закордонних справ Ян Ліпавський (Піратська партія).
Окрім Пітгарта та Шварценберґа орден Білого Лева отримав також колишній голова Конституційного суду Павло Рихетський. Орден Томаша Ґарріґа Масарика, тобто другу найвищу державну нагороду, отримав, наприклад, католицький священик і філософ Томаш Галік або сестра учасників групи опору братів Машінів Здена Машінова. Посмертно такий же орден отримав філософ Ян Сокол, письменник і колишній політик Мілан Угде, правозахисниця, політична активістка, підписантка “Хартії 77” Ярміла Стібіцова. «Це всі ті, хто обирає шлях добра, справедливості та чесності, навіть якщо він для них далеко не найзручніший», – сказав наприкінці свого виступу президент Павел.
Справді приємна атмосфера
Організатори розробили церемонію за звичаями минулого. До Владиславської зали прийшло 700 гостей. На наступний прийом до Іспанської зали було запрошено близько 2000 осіб. Окрім нагороджених та їхнього оточення, серед гостей були представники уряду, керівництво обох палат парламенту та їхніх комітетів і клубів, дипломатичний корпус та представники церков. Серед регулярно запрошених колишніх політиків не було екс-президента Мілоша Земана. Порівняно з попередніми роками, в ньому взяли участь і представники університетів. За словами учасників, дійство супроводжувалося гідною та приємною атмосферою. «Через десять довгих років ми можемо сподіватися на справді гідне святкування. Були вшановані ті, хто зробив внесок у справу батьківщини, а не на користь однієї людини», – згадав про подібну церемонію нагородження, яку протягом десяти років проводив Мілош Земан, Міністр у європейських справах Мартін Дворжак (партія STAN).
У Чехії 28 листопада вшановували 105-ту річницю незалежної Чехословацької Республіки. Біля Національного меморіалу у Празі у Віткові на традиційний меморіальний захід зібралися політики, зокрема президент, представники армії та ветерани війни. Петр Павел поклав вінок до статуї Томаша Ґарріґа Масарика на Градчанській площі. Опівдні 16 офіцерам надав звання генерала. Серед них були представники армії чи поліції, пожежний і двоє начальників в’язниць. Петр Шпачек, колишній керівник розвідувальних операцій BIS, також отримав підвищення. Він став першим колишнім співробітником контррозвідки, який став генералом у відставці.
Інститут Вацлава Клауса був проти
Пам’ятні заходи пройшли по всій країні. Ряд установ також організували день відкритих дверей, люди також могли побачити Стракову Академію, де працює уряд, а також приміщення парламенту та сенату. Відкрили свої двері міністерства освіти, праці та промисловості. Перед історичною будівлею Національного музею в Празі, куди був вільний вхід, утворилася довга черга.
На Віткові були присутні, наприклад, спікерка парламенту Маркета Пекарова Адамова (партія TOP 09), спікер Сенату Мілош Вистрчіл (партія ODS) та міністерка оборони Яна Чернохова (партія ODS). Вони поклали вінки до могили Невідомого солдата та вшанували пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання. Також в рамках церемонії відбувся обліт військових вертольотів і винищувачів Gripen.
В інтерв’ю журналістам прем’єр-міністр Петр Фіала заявив, що вся нинішня Чехія побудована на традиціях першої республіки. “Крім вдячності, ми також повинні відчувати відповідальність за те, що маємо, оберігати це. Передати процвітаючу вільну країну наступним поколінням”, – сказав він. За його словами, у світі є багато ситуацій і воєн, які прямо чи опосередковано загрожують Європі. Він згадав війну росії проти України чи терор “хамасу” проти Ізраїлю. «Це повинно наштовхнути нас на думку, що безпека не є самоочевидною», — сказав Фіала. Вистрчіл також звернув увагу на те, що свобода і незалежність – це не само собою зрозуміле.
За приїздом Павела до статуї Масарика на Градчанській площі спостерігали біля сотні людей. Президента зустріли оплесками. Біля пам’ятника з’являлися й інші політики, ректори кількох університетів. На цьому місці вже кілька років збираються ректори на річницю утворення Чехословаччини.
Однак були й протестні акції. Мітинг, організований Інститутом Вацлава Клауса (IVK), відбувся перед “Обецнім домем” (Муніципальним будинком) у Празі. За словами колишнього президента, нинішня влада все більше відходить від ідей свободи. Це викликає розчарування у все більшої частини суспільства. Він також розкритикував Євросоюз. Саме у цьому будинку 105 років тому Національний комітет прийняв закон про створення незалежної Чехословацької держави. Він також долучився до днів відкритих дверей.
Читайтет також: Держава, заснована “маффією” або Чим є 28 жовтня: ностальгією за великою державою чи за мудрим татусем Масариком?
