Бомбардування та напади під час російського вторгнення знищили майже п’ятсот музеїв, виставкових залів, історичних будівель та художніх шкіл в Україні. Працівникам культурної сфери довелося перевозити тисячі експонатів у безпечне місце. З Маріуполя та окупованих територій окупаційні війська вивезли цінні речі.
Про це заявила заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва на конференції Міжнародної ради музеїв (ICOM). Три тисячі музейників з усього світу прибули до Праги на засідання ICOM. Захід триватиме до 28 серпня, повідомляє ЧТК. Також організатори включили блок про ситуацію в Україні та допомогу в порятунку її історико-культурної спадщини.
Постійна евакуація пам’яток
“Ми живемо в повній невизначеності. Ситуація змінюється щодня. Російське бомбардування впливає на всю країну”, – зазначила заступниця міністра.
Російські війська вторглися в Україну 24 лютого. За словами Чуєвої, порятунок пам’ятників і працівників розпочався одразу, евакуація триває досі. Вона додала, що колективам музеїв довелося доставляти тисячі цінностей і експонатів у безпечне місце. Консервування дуже складна справа. Довелося адаптувати плани порятунку, триває робота над документацією та оцифруванням. Низка закладів не працює. «Тисячі речей з Маріуполя та інших окупованих місць вивезли росіяни», – відзначила заступниця міністра. За її словами, в українських музеях на окупованих місцях почали з’являтися російські пропагандистські проекти.
Руйнування пам’яток також підтвердило ЮНЕСКО. Станом на 12 серпня зафіксовано 177 зруйнованих об’єктів, у тому числі 76 культових, 34 історичних і 29 культурних, 17 пам’яток, 8 бібліотек і 13 музеїв.
Не лише окупанти, а й злодії
Анастасія Чередниченко з ICOM Ukraine також згадала про вивезення українських колекцій до Росії. Мало місце знищення об’єктів, пов’язаних з українською історією. Окупанти одразу ж влаштовують проросійські виставки в окупованих музеях. «Музейні предмети, таким чином, стають інструментом пропаганди. Вони повертають нас у радянські часи. Йде намагання знищити українську спадщину», – описала Чередниченко. За словами представників українських установ та організацій, російські атаки спрямовані переважно на об’єкти, які асоціюються з українською ідентичністю.
Країни Центральної та Східної Європи надали допомогу своїм українським колегам. Вони відправляли в Україну пакувальний матеріал, приймали українських працівників сфери культури та їхні родини у якості біженців, пропонували депозитарії та реставраційні роботи. Музеї інформують про ситуацію, організовують виставки та інші заходи. Також проводяться збори коштів. За словами представників окремих держав, важливо продовжувати надавати допомогу та не допустити можливого охолодження інтересів. Підтримку музейники обговорюватимуть найближчими днями.
Допомога від Чехії триватиме
«Дуже важливо, що нам вдалося включити тему в програму, і до того ж 21 серпня (роковини окупації Чехословаччини в 1968 році). Це великий символ, а музеї пов’язані із символами. Це сприймають і українські колеги», – сказав Філіп Петлічка з організаційної групи конференції. Він додав, що невдовзі, 24 серпня, відзначається День Незалежності України, який відзначається на честь проголошення незалежності України в 1991 році. Також виповниться півроку від початку російського вторгнення.
На думку представників Чехії, вагомість подій в Україні набагато гостріше сприймають музейники з країн Центрально-Східної Європи та Балтії. Завдяки празькій конференції він ширше охопить глобальний форум і довше залишиться в відомості, вважає Петлічка.
Наприкінці червня міністр культури Чехії Мартін Бакса (партія ODS) на зустрічі з колегами з країн Центральної та Східної Європи та Балтії у Львові заявив, що Чеська Республіка хоче організувати європейські групи експертів для допомоги Україні під час головування в Раді Європейського Союзу. У співпраці з місцевими музеями, театрами та бібліотеками вони мають спільно працювати над збереженням, реконструкцією та оцифруванням української культурної спадщини.
Участь України в ІСОМ і боротьба проти вторгнення
26 Генеральна конференція Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) відбувається у празькому конгрес-центрі. З початку повномасштабної агресії ICOM уважно стежить за подіями в Україні. Як організація, яка займається захистом культурної спадщини в усьому світі, ICOM рішуче засуджує навмисне знищення української культурної спадщини росією, повідомило українське міністерство культури. “Ця подія завжди була радісним приводом для зустрічей з колегами з усього світу. Цього ж року, як і у 2014, Україна змушена знову говорити про той біль і руйнування, що їх принесла на нашу землю росія – і про наш опір, який триває на всіх рівнях, про об’єднані зусилля задля порятунку і підтримки культурної спадщини, про ризики, пріоритети, висновки та плани спільних дій”, – зазначила Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики.
Цьогоріч Україна представлена на кількох подіях: ICOM Red Lists Session; окрема сесія Heritage Protection Responses in Ukraine; участь в панельній дискусії Purpose: Museums and Civil Society; презентації в рамках міжнародних комітетів Ігоря Пошивайла (DRMS) та Василя Рожка (ICAMT); участь у Круглому столі Museums on the frontline, homefronts, conflict zones and areas of peace в рамках зустрічі музеїв SE Europe.
“І у мирний час, і під час конфліктів ICOM підтримує та виступає за незалежність, цілісність і професіоналізм музеїв і музейних фахівців відповідно до Кодексу музейної етики та Заяви ICOM про незалежність музеїв (2018). Міністерство культури та інформаційної політики України вдячне за підтримку подорожей українських учасників Оргкомітету ICOM General Conference та особисто Мартіні Лехмановій, а також міжнародним комітетам DRMS, ICAMT, ICR та Forum of Slavic Culture”, – зазначається у прес-релізі міністерства. Ця подія “завжди була радісним приводом для зустрічей з колегами з усього світу. Україна ж цього року, як і у 2014, змушена говорити знову говорити про той біль і руйнування, що їх принесла на нашу землю росія – і про наш опір, який триває на всіх рівнях, про об’єднані зусилля задля порятунку і підтримки культурної спадщини, про ризики, пріоритети, висновки та плани (спільно)дій”, – зазначила Катерина Чуєва на своїх сторінках.
Читайте ще:
Пам’ятник Шевченкові в Празі обклали мішками з піском
