Наступного тижня експерти, історики та журналісти з понад десяти країн дискутуватимуть у Празі про коріння та сьогодення російського імперіалізму. Конференцію “Російський імперіалізм 1945/89-2023” організовує Інститут дослідження тоталітарних режимів (ÚSTR). Він відбуватиметься від 7 до 9 листопада в Ліхтенштейнському палаці на острові Кампа.
Конференцію з підзаголовком “Міжнародна конференція про коріння російської агресії (і не тільки) щодо України” у вівторок вдень відкриє російська журналістка і телеведуча Жанна Нємцова. Вона є старшою донькою розстріляного у 2015 році російського опозиціонера Бориса Нємцова. Нємцов не тільки різко виступав проти диктатора путіна, якого відкрито називав “й…б…нутим”, а й проти війни росії проти України, перша фаза якої почалася на початку 2014 року.
Від Литви до Косова
Наступна програма триденного заходу буде поділена на чотири тематичні напрямки. “Ми будемо говорити у світлі (а точніше в тіні) російського імперіалізму, про його ставлення до Помаранчевої революції перелому 2004-2005 років. А також про кібервійну, історію та сучасні паралелі, культурні та літературні аспекти, про Білорусь, Литву чи Косово”, – повідомили організатори конференції. Також звучатимуть доповідь про Чехословаччину та Україну 1968 року крізь призму 2022 року, чи про “совєтизацію” у ЧССР як прояв російського імперіалізму.
Серед учасників конференції будуть колишній політичний директор миротворчої місії ООН у Косово Джоліон Наегеле, професор Інституту історії науки Польської академії наук Ян Шумскі або угорський історик Аттіла Колонтарі. З чеських діячів виступлять політичний географ Міхаел Романцов, оглядач Олександр Митрофанов та історик ÚSTR Петр Плацак.
Російський вплив у Центральній Азії
Російський імперіалізм та його небезпеку усвідомлюють дедалі більше країн колишнього радянського союзу та загалом соціалістичного табору. Члени військових та економічних альянсів, які дотепер очолювала росія, намагаються диверсифікувати свої зв’язки. Вони звертаються до Китаю або до Заходу. Про це пише американська газета The Wall Street Journal (WSJ), передає ЧТК.
Вторгнення в Україну виявило межі російської влади в країнах, які Москва вважає своїм задвірком, тобто в країнах пострадянського простору, пише видання. Сусіди та союзники росії були налякані кровопролиттям в Україні та запровадженими проти росії міжнародними санкціями.
“Страх перед Росією зріс разом із війною. Виявилося, що російська політика є набагато більш нестриманою, ніж ми звикли. Принцип визнання кордонів був порушений”, – сказала казахстанська політологиня Наргіс Кассенова з Центру російських та євроазійських студій імені Девіса при Гарвардському університеті. “З одного боку, через страх ви можете змиритися і пристосуватися до них. З іншого боку, через страх хочеться покластися на когось іншого, знайти захисника”, – додала вона.
WSJ нагадує про вересневу поїздку лідерів п’яти країн Центральної Азії — Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану і Туркменістану — до Нью-Йорка. Там вони взяли участь у першому в історії спільному саміті із президентом США Джо Байденом. Таким чином вони висловили бажання встановити кращі відносини зі США. У травні п’ять президентів країн Центральної Азії відвідали Китай, щоб зустрітися із президентом “піднебесної” Сі Цзіньпіном. Вони прибули туди через дев’ять днів після участі у святкуванні дня перемоги у москві, яким путін особливо пишається.
Усвідомлення небезпеки від путіна
У ряді пострадянських країн російський імперіалізм має значно менший вплив. Економіка та військова репутація росії постраждали через провал військової кампанії в Україні. Найпомітнішим є відхід від російського впливу в Молдові. Вона відмовилася від залежності від російських джерел енергії. Також відхід спостерігається і у Вірменії, яка розчарована небажанням або нездатністю росії захистити етнічних вірмен у Нагірному Карабасі, що призвело до фактичного зникнення цього сепаратистського утворення в Азербайджані.
У Центральній Азії відхід від Москви менш помітний. Тамтешні держави, особливо слабші, такі як Киргизстан і Таджикистан, побоюються, що росія може продовжувати створювати їм проблеми. Багатий нафтою Казахстан є найбільшим і економічно найважливішим членом двох очолюваних москвою блоків – військового альянсу Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) і Євразійського економічного союзу. Згідно із квітневим опитуванням агентства Gallup, за рік несхвалення російського керівництва серед казахів підскочило з 20 до 50 відсотків. Казахстан заборонив демонстрацію символів “Z”, які виражають підтримку вторгнення в Україну.
Залежність від “труби”
Але, як і інші країни Центральної Азії, Казахстан може дистанціюватися від росії лише неповною мірою. Основним джерелом доходу Казахстану є експорт нафти трубопроводом до російського порту Новоросійськ. І Москва висловила своє невдоволення минулого року, коли тимчасово припинила використання Новоросійського терміналу.
Особливо делікатним є питання порушення санкцій. “Лідери Центральної Азії намагаються зробити все можливе, щоб виглядати вірними союзниками в очах росії. Водночас вони розуміють, що глобальний тиск на росію настільки сильний, а опір російській агресії настільки поширений, що вже дуже небезпечно асоціюватися з режимом путіна”, – сказав узбецький політолог Темур Умаров з Центру Карнеґі, який вивчає Євразійський регіон та росію.
В інших пострадянських країнах динаміка інша. Білорусь, територію якої москва використовувала для вторгнення на північ України, практично перетворилася на російську васальну державу під керівництвом авторитарного алєксандра лукашенка. Вона демонструє, що може статися з країною, підлаштованою під російський імперіалізм. Нинішній уряд Грузії, тобто країни, яка у 2008 році зазнала російського нападу, залишається дружнім до Москви. Він відмовився приєднатися до санкцій Заходу, хоча народ більше симпатизує Україні.
Проте жодна з колишніх радянських держав офіційно не визнала торішню спробу Росії анексувати чотири українські області. За винятком Білорусі, країни-члени ОДКБ утрималися від голосування в ООН щодо України. Грузія та Молдова приєдналися до більшості членів ООН у голосуванні за засудження дій росії.
Читайте також: Імперіалізм та деколонізація РФ: росія має розпастися на три десятки держав – форум у Празі
